Львівська ТЕЦ-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Львівська теплоелектроцентраль №1
49°48′45″ пн. ш. 24°01′42″ сх. д. / 49.81250° пн. ш. 24.02861111000° сх. д. / 49.81250; 24.02861111000Координати: 49°48′45″ пн. ш. 24°01′42″ сх. д. / 49.81250° пн. ш. 24.02861111000° сх. д. / 49.81250; 24.02861111000
Розташування Україна Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, 5
Введення в експлуатацію 1908 рік
Вид палива газ (основне паливо), мазут
Турбіни П-10 (ВУМАГ) (?)
Встановлена електрична
потужність
68 (4x15+8) МВт
Встановлена теплова
потужність
800 Гкал/год.
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт-год.
70,146 (2007)
Річне виробництво тепла,
тис ГКал
920,775 (2007)
Материнська компанія ЛМКП «Львівтеплоенерго»
Веб-сайт www.lte.lviv.ua
Дані оновлено 28 січня 2012 року

Координати: 49°48′45″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.81250° пн. ш. 24.02861° сх. д. / 49.81250; 24.02861{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку Львівська ТЕЦ-1 - теплоелектроцентраль міста Львова. Одна з найстаріших ТЕЦ України. Забезпечує тепловою енергією близько 60% житлового фонду, який обслуговує теплопостачальне підприємство «Львівтеплоенерго».

Історія[ред.ред. код]

Головний щит Керування
Головний щит Керування
Синхроноскоп
Турбіне віділення 2012рік

У 1907 році за ініціативою Й. Томіцького виконаний проект нової електростанції змінного струму і міської кабельної мережі напругою 5 кВ, на даний час напруга мережі 6кВ. для міста Львова. У 1908–1910 роках на території Персенківки було споруджено електростанцію змінного струму потужністю 6000 к.с. (4500 кВт), яка існує дотепер.

«Електровня Персенковка». Так ТЕЦ-1 називалась сто років тому, тому що на той час була за межами Львова, у селі Персенківка. Перша турбіна запрацювала 8 листопада 1908 року. Тоді її потужність становила 1260 кіловат. Друга турбіна запрацювала – 10 грудня того ж року. До кінця року ТЕЦ-1 нарощує майже у тричі більшу силу. Освячення електростанції відбулося 18 лютого 1909 року. Підприємство збудували за найновішими тогочасними європейськими зразками, воно велося за кошти Львівського магістрату.

Парові агрегати Львівської електростанції у 1910 році

Для подачі струму у житлові будинки встановили ввідні пристрої фірми «Сіменс-Шукерт», що діють дотепер. Паливом для електростанції був до 1913 року - мазут, з 1914 року станція була переведена на сілезьке вугілля, а з 1930 року, після будівництва газопроводу Дашава-Львів, — природний газ. Воду для казанів подавали з джерела «Софіївка» в парку «Залізні води». У 39 році нинішню ТЕЦ-1 перейменували на Львівську ДРЕС. У 1940-х роках для водопостачання Львівської електростанції, у зв'язку з її переходом на режим роботи з відбором гарячої води опалення, була споруджена гребля на річці Щирці і утворено озеро «Глинна Наварія».

У роки Другої світової війни електричне господарство міста зазнало втрат. Було вивезено до Німеччини 2 турбогенератори і 2 трансформатори львівської електростанції.

Сьогодні — значна частина обладнання це електростанція, вивезена як відшкодування з німецького міста Одерталь. Яку разом з львів'янами змонтували і німецькі полонені.

У 1956 році, з утворенням РЕУ «Львівенерго» Львівська електростанція відокремлюється у самостійне підприємство. Розпочинається період господарської самостійності підприємства: проводяться роботи з реконструкції і заміни окремих вузлів устаткування з ціллю підвищення економності та надійності роботи. Вводяться в експлуатацію нові водогрійні та парові котли, мазутне господарство для спалювання мазуту, вводиться в роботу хімводоочистка, тепломагістралі.

Сьогодення[ред.ред. код]

ТЕЦ-1 є структурним підрозділом ЛМКП «Львівтеплоенерго». Насосне обладнання ТЕЦ-1 забезпечує транспортування теплової енергії до бойлерних ЛМКП «Львівтеплоенерго» у Франківському, Сихівському, Личаківському районах Львова.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]