Львівська ТЕЦ-1

Львівська теплоелектроцентраль № 1
Країна	Україна
Розташування	м.Львів, вул. Козельницька, 5
Введення в експлуатацію	1908
Вид палива	газ (основне паливо), мазут
Турбіни	П-10 (ВУМАГ) (?)
Встановлена електрична; потужність	68 (4×15+8) МВт
Встановлена теплова; потужність	800 Гкал/год.
Річне виробництво електроенергії,; млн кВт·год	70,146 (2007)
Річне виробництво тепла,; тис ГКал	920,775 (2007)
Материнська компанія	ЛМКП «Львівтеплоенерго»
	Дані оновлено 28 січня 2012 року
Сайт	lmkp.lte.lviv.ua
ідентифікатори і посилання

Львівська ТЕЦ-1 — теплоелектроцентраль міста Львова. Одна з найстаріших теплоелектростанцій України. Забезпечує тепловою енергією близько 60% житлового фонду, який обслуговує теплопостачальне підприємство «Львівтеплоенерго».

Історія[ред. | ред. код]

У 1907 році за ініціативою Й. Томіцького виконали проєкт нової електростанції змінного струму і міської кабельної мережі напругою 5 кВ (на даний час напруга мережі для міста Львова 6 кВ). У 1908—1910 роках спорудили електростанцію змінного струму потужністю 6000 к.с. (4500 кВт). Вона мала назву «Електровня Персенкувка», оскільки на той час була за межами Львова, у селі Персенківка. Перша турбіна потужністю 1260 кіловат запрацювала 8 листопада 1908 року, друга турбіна стала до ладу 10 грудня, а до кінця року станція збільшила свою потужність утричі. Освячення ТЕС відбулося 18 лютого 1909 року.

Підприємство збудували за найновішими тогочасними європейськими зразками. Фінансування проєкту здійснювалось коштом Львівського магістрату.

Для подачі струму у житлові будинки встановили ввідні пристрої фірми «Сіменс-Шукерт», що діють дотепер. Паливом для електростанції до 1913 року був мазут, з 1914-го ТЕС перевели на сілезьке вугілля, а з 1930 року, після будівництва газопроводу Дашава – Львів — природний газ. Воду для казанів подавали з джерела «Софіївка» в парку «Залізні води».

У 1939 році нинішню ТЕЦ-1 перейменували на Львівську ДРЕС. У 1940-х роках через перехід Львівської електростанції на режим роботи з відбором гарячої води для опалення, для водопостачання була споруджена гребля на річці Щирці і утворено озеро «Глинна Наварія».

Під час другої світової війни електричне господарство міста зазнало втрат, до Німеччини вивезли 2 турбогенератори і 2 трансформатори львівської електростанції. Як відшкодування з німецького міста Одерталь доправили електростанцію, яку разом з львів'янами монтували німецькі полонені (значна частина цього обладнання існує і досі).

У 1956 році, з утворенням РЕУ «Львівенерго», Львівська електростанція відокремлюється у самостійне підприємство. Розпочинається період господарської самостійності підприємства: проводяться роботи з реконструкції і заміни окремих вузлів устаткування з метою підвищення економності та надійності роботи. Вводяться в експлуатацію нові водогрійні та парові котли, мазутне господарство для спалювання мазуту, хімводоочистка, тепломагістралі.

Сьогодення[ред. | ред. код]

ТЕЦ-1 є структурним підрозділом ЛМКП «Львівтеплоенерго». Насосне обладнання ТЕЦ-1 забезпечує транспортування теплової енергії до бойлерних ЛМКП «Львівтеплоенерго» у Франківському, Сихівському, Личаківському районах Львова.