Харківська ТЕЦ-5

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 49°58′17″ пн. ш. 36°06′02″ сх. д. / 49.97139° пн. ш. 36.10056° сх. д. / 49.97139; 36.10056

Харківська теплоелектроцентраль №5
Chimney and two hiperboloide cooling towers on Kharkov.JPG
Розташування Україна Україна, Харківська область, Дергачівський р-н., с. Подвірки
Введення в експлуатацію 1979–1990 р.р.
Вид палива газ (основне паливо), мазут
Водозабір р. Уда
К-сть. енергоблоків 2 х 120 МВт + 1 х 300 МВт
Котельні агрегати ТГМЕ-464 (2 шт.); ТГМП-344А (1 шт.); ПТВМ-180 (4 шт.)
Турбіни T-110/120-130 (2 шт.); Т-250/300-240 (1 шт.)
Електрогенератори ТВФ-120-2УЗ (2 шт.); ТВВ-320-2УЗ (1 шт.)
Встановлена електрична
потужність
540 МВт
Встановлена теплова
потужність
1420 Гкал/год.
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт-год.
1528,8 (2010)
Річне виробництво тепла,
тис ГКал
1924,4 (2010)
Керівник Мінкович Олександр Володимирович
Кількість працівників 797 осіб (2010)
Материнська компанія ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»
Веб-сайт http://tec5.kharkov.ua
Дані оновлено 26 січня 2012 року

Ха́рківська ТЕЦ-5 — є другою після Київської ТЕЦ-5 з найбільших теплоелектроцентралей в Україні за встановленою електричною потужністю, розташована поблизу села Подвірки Дергачівського району. Основне призначення ТЕЦ — забезпечення електроенергією та теплом побутових та промислових споживачів міста Харкова. Станом на 2010 рік забезпечує теплом близько 23% харків'ян та мешканців регіону[1]. Харківська ТЕЦ-5 постачає теплову енергію в такі райони міста та області: Київський, Шевченківський, Московський, Жовтневий, Холодногірський, Харківський, Дергачівський. Влітку станція забезпечує гарячою водою все півторамільйонне індустріальне місто, але останні роки станцію відключають не теплий період року. 20.12.2016 року в приміщенні Солоницівської селищної ради відбудуться громадські слухання з питання «Реконструкція енергоблоку №3 ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» з метою переведення його на споживання вугілля з установкою котла ЦКШ» (http://www.solonicewrada.org.ua/).

Історична довідка[ред.ред. код]

Перший блок станції потужністю 120 МВт електричної і 184 Гкал/годину теплової енергій було введено в експлуатацію 28 грудня 1980 року. Роком пізніше був запущений другий енергоблок. І вже 2 вересня 1990 року Харків почав отримувати енергію від третього блоку теплоелектроцентралі, загальна потужність якого перевищила показники першого і другого енергоблоків.

Опис[ред.ред. код]

Теплоелектроцентраль розташована на відстані 0,5 км на захід міської межі м. Харкова на малопродуктивних, болотистих землях. Займає площу — 218 га.

Загалом на базі ТЕЦ-5 знаходяться чотири водонагрівальних котли, оснащених системою рециркуляції димових газів, автоматичних газоаналізаторів для контролю викидів окислів азоту та пальниками для двостадійного спалювання палива.

Паливом основного устаткування є природний газ, резервним — мазут марок М40 і М100. Однією з основних та невід'ємних частин ХарТЕЦ-5 є димова труба. Заввишки 330 м (еквівалент висоти Ейфілевої вежі) вона виконує важливу функцію розсіювання шкідливих пило та газоподібних викидів. Діаметр основи труби становить 32,4 м, та 15,3 м, починаючи з висоти 165 м і до самої вершини. Відхилення верхівки труби становить в середньому 20 см та 70 см при впливі сонячної радіації. Виняткова «двошарова» конструкція газовідводу забезпечує його міцність та жорсткість.

Проводиться реконструкція, а саме надбудова енергоблоку з турбіною КТ-310-235, газотурбінною установкою ГТ-45А ПАТ «Турбоатом». Збільшення потужностей та введення в дію теплової магістралі № 1 дасть можливість ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» покривати понад 50% потреб споживачів теплової енергії міста Харкова.

Див. також[ред.ред. код]

Екологія[ред.ред. код]

Харківська ТЕЦ-5 є однією з найбільш екологічних теплоелектроцентралей в Україні, її вплив на екосистему країни відрізняється набагато меншою шкідливістю порівняно з іншими станціями.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]