Зміївська ТЕС

Зміївська ТЕС
	49°35′11″ пн. ш. 36°31′30″ сх. д. / 49.58650000002777603° пн. ш. 36.52525000002777489° сх. д.Координати: 49°35′11″ пн. ш. 36°31′30″ сх. д. / 49.58650000002777603° пн. ш. 36.52525000002777489° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Україна, Харківська область, с. Слобожанське
Введення в експлуатацію	1960 рік
Водозабір	о. Лиман
Енергоблоки	6 х 175МВт (вугілля); 3 х 275МВт (вугілля); 1 х 325МВт (вугілля)
Котельні агрегати	ТП-100, ТПП 210-А
Турбіни	К-300-240
Електрогенератори	ТГВ-300, ТГВ-325-2УЗ
Керівник	Костюков Олександр Іванович
Кількість працівників	2583 осіб (2020)
Материнська компанія	ПАТ «Центренерго»
Сайт	centrenergo.com/divisions/zmey/
ідентифікатори і посилання
	Зміївська ТЕС
	Зміївська ТЕС у Вікісховищі

Зміївська ТЕС — найбільша електростанція у Харківській області, одна з найбільших теплових електростанцій України.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Проектна потужність 2400 МВт. У зв'язку з погіршенням якості твердого палива енергоблоки Зміївської ТЕС у лютому 1991 року перемарковані в 175 МВт і 275 МВт зі зниженням встановленої потужності на 25 МВт нижче проектної по кожному блоку. Встановлена потужність станції склала 2150 МВт. У 2005 році після заміни восьмого енергоблоку станції встановлена потужність склала — 2200 МВт.

Види палива — природний газ, вугілля, мазут.

Історія[ред. | ред. код]

Пожежа після російського обстрілу (2022)

1955 — МЕС своїм рішенням № ПР-165 від 10 вересня 1955 р. затвердило проектне завдання будівництва Змієвської ГРЕС.
31 грудня 1960 — введений в експлуатацію перший енергоблок електростанції — головний блок потужністю 200 МВт.
1969 — Поставлений під промислове навантаження останній четвертий енергоблок потужністю 300мвт. Зміївська ГРЕС досягла запланованої потужності 2400 МВт і стала однією з найбільших теплових електростанцій СРСР.
2005 — завершено реконструкцію енергоблоку № 8. Проект реконструкції здійснювався та фінансувався за участі консорціуму західних компаній і банків, передусім німецьких. На чолі з компанією Siemens. В результаті реконструкції встановлену потужність блоку підвищено з 275 МВт до 325 МВт, досягнута робота котлоагрегату на вугіллі без підсвічувального палива, подовжено ресурс на 15-20 років.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (2022) та Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни

11 вересня 2014 — роботу ТЕС призупинено до 1 жовтня у зв'язку із російсько-українською війною 2014 року — склалася критична ситуація з паливозабезпеченням.

Через вісім років, 11 вересня 2022 року, під час повномасштабного російського вторгнення, разом зі ще кількома об'єктами енергетичної інфраструктури України обстріляна російськими військами^[1]. Відомо про 4 загиблих і 3 поранених енергетиків^[2].

Директори[ред. | ред. код]

1956 рік — 1963 рік Брусенцов Петро Федорович

1963 рік — 1966 рік дані відсутні

1966 рік — 1970 рік Воронов Анатолій Олександрович

1970 рік — 1973 рік Вєтров Юрій Андрійович

1973 рік — 1987 рік Мережко Володимир Павлович

1988 рік — 1997 рік Грицанюк Олег Костянтинович

1997 рік — 1998 рік Чупира Олександр Григорович

1998 рік — 2002 рік Єрмоленко Альберт Васильович

2002 рік — 2008 рік Павленко Олександр Васильович

2008 рік — 2010 рік Савченко Віктор Єгорович

2010 рік — 2012 рік Плотніков Сергій Іванович

2012 рік — 2019 рік Бабенко Ігор Анатолійович

2019 рік — 2020 рік Плотніков Сергій Іванович

2020 рік — 2021 рік Фатьянов Михайло Юрійович

2021 рік - 2022 рік Шрамко В'ячеслав Григорович

2022 рік - … Костюков Олександр Іванович

Екологія[ред. | ред. код]

Система золоуловлювання першої черги електростанції — одноступінчата з мокрими скруберами МП-ВТІ діаметром 4,5 м. На кожен енергоблок встановлено по п'ять скруберів.

На другій черзі електростанції на кожному блоці встановлені трипільні електрофільтри типу ПГД-3-50.

Система золошлаковидалення — змішана, гідравлічна. Для першої і другої черг електростанції споруджені по дві багерних насосних станції, в кожній по три насоси продуктивністю по 700м³/год при тиску 37 м водяного стовпа. На електростанції є пристрій з відбору золошлакової суміші для використання її в народному господарстві.