Херсонська ТЕЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Херсонська теплоелектроцентраль
Розташування Україна Україна, м. Херсон, Бериславське шосе 1
Введення в експлуатацію 1958 рік
Вид палива газ (основне паливо), мазут
Водозабір Дніпро
Котельні агрегати БКЗ-200-100 (3 шт.); ЦКТІ-105-39 (4 шт.); ПВТМ-50-1 (2 шт.)
Турбіни ПР-30-90/10 (3 шт.); АТП-10 (2 шт.)
Встановлена електрична
потужність
80 МВт
Встановлена теплова
потужність
735 Гкал/год
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт-год.
117,5 (2010) 13%
Річне виробництво тепла,
тис ГКал
368,8 (2010) 6%
Коефіцієнт використання встановленої потужності, % 16 (2010)
Керівник Олександр Шевченко
Кількість працівників 512 (2010)
Материнська компанія ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль"
Веб-сайт www.khtec.at.ua
Дані оновлено 6 лютого 2012 року

Херсо́нська ТЕЦ — теплоелектроцентраль що обслуговує майже 50% житлового фонду обласного центру, що отримують теплоносій централізовано.[1]

Станція[ред.ред. код]

ТЕЦ працює в паралелі з Єдиною енергетичною системою України по лініях — 154 кВ та за допомогою трьох трансформаторів зв'язку.

Система циркуляційного водозабезпечення ТЕЦ замкнена з двома градирнями з площею охолодження 500 кв² кожна. Технічне водозабезпечення ТЕЦ надходить від берегової насосної станції по трьох напорних трубопроводах. На балансі ТЕЦ нараховується 8 центральних, 15 групових, 56 індивідуальних теплопроводів, 110 вузлів приєднання опалення i 76 вузлів приєднання гарячого водопостачання, 15 підкачувальних і перекачувальних насосних станцій.

План робочої потужності у 2010 році склав — 13,3 МВт. Фактична потужність у 2010 році склала — 12,8 МВт.

Історія[ред.ред. код]

Херсонська ТЕЦ будувалась у дві черги.

  • Перша черга ХТЕЦ споруджена у 1955-58 рр., складалася з чотирьох котлів ЦКТІ-75-39Ф і двох турбогенераторів типу ПТ-12-35/10 (перемаркованих в 1991 році на 10 МВт);
  • Друга черга споруджена в період 1965-69 рр. складалася з трьох енергетичних котлів типу БКЗ-160-100Ф, двох турбогенераторів типу ПР-25-90/10-0, 9 і двох водогрійних котлів типу ПТВМ-50-1.

До 1981 року ХТЕЦ використовувала тверде паливо — вугілля. Оскільки Херсонська ТЕЦ знаходиться в міській зоні, в період 1978–1981 років, була здійснена реконструкція котлів на спалювання мазуту і природного газу.

Існуючі енергетичні котли ТЕЦ були реконструйовані із збільшенням паропродуктивності: котли ст. № № 1 — 4 з 75 т/год до 105 т/год, котли ст. № № 5 — 7 з 160 т/год до 200 т/год кожен.

Турбогенератори ст. № 3 та № 4 типу ПР-25-90/10/0, 9 були також реконструйовані з підвищенням розрахункової витрати пари і збільшенням одиничної потужності до 35 МВт (у 1991 році перемаркировані на 30 МВт). Енергетичні котли встановлені в головному корпусі, водогрійні, в окремій будівлі. Парові котли підключені до загальної димової трубі висотою 120 метрів і діаметром гирла 6 метрів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]