Малі ГЕС України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

МГЕС України — гідроелектростанції в Україні із потужністю до 10 МВт.[1] Згідно з сучасною міжнародною класифікацією за нормативом ООН, до малих гідроелектростанцій (МГЕС) відносять гідроелектростанції потужністю від 1 до 30 МВт, до міні-ГЕС — від 100 до 1000 кВт, до мікроГЕС — не більше 100 кВт.

Типи ГЕС[ред. | ред. код]

За використанням водних ресурсів і концентрації напорів, як стверджується в «Екологічній енциклопедії», ГЕС поділяють на: руслові, пригреблеві, дериваційні, гідроакумулюючі та припливні. За потужністю розрізняють потужні, середні і малі.

  • Руслові ГЕС — це зазвичай низьконапірні станції, де напір води створюється безпосередньо за рахунок побудованої греблі, яка повністю перегороджує річку і піднімає рівень води на потрібну величину. Будівля ГЕС входить до складу греблі і безпосередньо приймає напір води. Інколи це єдина споруда, що здатна пропускати воду, оскільки в греблі не передбачені інші спеціальні водоспускні отвори чи шлюзи. Такі гідрооб'єкти будують на повноводних рівнинних річках та гірських річках, у місцях, де є вузьке русло з високими берегами.
  • Пригреблеві ГЕС — високонапірні станції, в яких будівля ГЕС розміщена за греблею, в її нижній частині. Вода до турбін станції подається через спеціальні напірні лотки чи тунелі, а не безпосередньо як в руслових. Висота греблі в даному випадку значно вища, ніж у руслових ГЕС, інколи це може бути і дві греблі. Обмежувальним чинником висоти греблі і водночас потужності таких ГЕС є площа затоплення і підтоплення навколишніх земель.
  • Дериваційна ГЕС — станції, напір води для яких створюється за рахунок напірної чи безнапірної деривації. Під деривацією у гідротехніці розуміють сукупність гідротехнічних споруд, що відводять воду з річки, водосховища або іншої водойми і підводять її до відповідних гідротехнічних споруд. Розрізняють такі типи дериваційних споруд — безнапірні (канал, тунель, лоток) і напірні (трубопровід, напірний тунель). Напірний тип застосовується в тому разі, якщо є істотні (більше кількох метрів) сезонні або тимчасові коливання рівня води в місці її забору. Воду трубою, каналом чи лотком відводять з русла на певну відстань до споруди ГЕС, яка розміщена нижче за течією. Такі станції доцільно будувати у тих місцях, де великий похил річки. У випадку напірної деривації водовід прокладається під великим похилом, або ж будується гребля, яка створює водосховище — змішана деривація, бо використовує два способи створення необхідної концентрації води.
  • Гідроакумулюючі ГЕС — здатні акумулювати вироблену ними надлишкову електроенергію в системі та генерувати її в періоди інтенсивнішого споживання.

МГЕС України[ред. | ред. код]

З початку ХХ ст. в Україні були побудовані МГЕС на багатьох малих річках. На кінець 1940-х — першу половину 50-х років чисельність малих гідроелектростанцій в Україні становила понад 950 із загальною встановленою потужністю 300 МВт[2]70-ті — понад 1500 малих (і середніх; тобто усіх малих, які тоді не поділялись) ГЕС[3]). Однак у зв'язку з розвитком централізованого електропостачання і тенденцією виробництва електроенергії на потужних ТЕС (ТЕЦ), ГЕС та АЕС, будівництво МГЕС в середині 60-х років минулого століття було майже повністю призупинено, а пізніше було припинено зовсім. Більшість існуючих малих ГЕС були згодом демонтовані, сотні з них зруйновані.

Явірська МГЕС

Виробництво електроенергії на малих гідроелектростанціях, попри дещо вищу, порівняно з великими ГЕС, собівартість електроенергії дозволяє економити значні обсяги паливноенергетичних ресурсів. Так, наприклад, Явірська ГЕС (на фото) з досить невеликою встановленою потужністю — близько 450 кВт, за рік дозволяє економити 800 тонн вугілля, яке спалила б теплова електростанція такої ж потужності.[4] Крім того малі ГЕС не тільки виробляють електроенергію, вони захищають прилеглі населені пункти від повеней, сприяють їх нормальному водопостачанню, розвитку рибного господарства. До переваг малої гідроенергетики також слід віднести:

  • Виробництво майже без викидів СО2,
  • Виробництво за необхідністю (пікова енергія),
  • Насосно-турбінний режим: зберігання та відновлення надлишкової енергії на мережі,
  • Енергія з необхідним регулюванням для забезпечення безпеки об᾽єднанної енергосистеми з метою здійснення контролю над ріками.

Тому зрозуміло, що мала гідроелектрогенерація набула широкого розвитку у багатьох розвинутих країнах як Європи та і світу — у Швейцарії відсоток виробництва електроенергії на малих ГЕС становить 8,3 %, в Іспанії — 2,8 %, у Швеції — майже 3 %, а в Австрії — 10 %. Ще більш вражаючих показників вдалося досягти Китаю, близько 18-20 % всієї електроенергії тут виробляють більше 80 тисяч малих ГЕС.[5]

В Україні відновлення малої гідроелектрогенерації розпочалось лише на початку нового тисячоліття. Особливо сприяє даній тенденції впровадження в Україні «зеленого тарифу». Рентабельність генерації і досить швидка окупність проектів (близько 5-7 років) зацікавила приватного інвестора. Станом на кінець 2011 року в Україні працює близько 70 малих гідроелектростанцій[6] Загальною потужністю 72 (близько 100[прояснити]) МВт, які виробляють від 275 до 400 млн кВт-год. електроенергії на рік.

Діючі МГЕС України
Назва Гідрографія (річка/
Басейн — річка)
Розташування Встановлена потужність
(кВт)
Збудована Відновлена
/Збудована
Власник/Орендар
1 Бардівська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Уж Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Барди 180 2011 ТОВ «Аква Вітта»
2 Білинська ГЕС Тиса (Дунай) Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Білин 630 2006 ТОВ «Енергія Карпат»
3 Білоусівська ГЕС Південний Буг — Сільниця Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Білоусівка 2-а 88 1937 2010 ТОВ "Подільська енергетична компанія
4 Бобрівська ГЕС Дніпро-Псел Сумська обл., Лебединський р-н, с. Боброве, 190 1955 2009 ТОВ «Енергоінвест»
5 Богуславська ГЕС Дніпро — Рось Київська обл., м. Богуслав 950 1953 ТОВ «Енергія — 1»
6 Боднарівська ГЕС Дністер — Збруч Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Боднарівка 630 1946 2000 ЗЕА «Новосвіт»
7 Браїлівська ГЕС Південний Буг — Рів Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт. Браїлів 262 1926 2007 ТОВ «Подільська енергетична компанія»
8 Брацлавська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Немирівський р-н, смт. Брацлав 400 1928 2002 ТОВ «Енергоінвест»
9 Бучацька ГЕС Стрипа Тернопільська обл., Бучач 280 1952 2003, 2009
10 Великокужелівська ГЕС Дністер — Ушиця Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Велика Кужелева 270 1953 2007 ЗЕА «Новосвіт»
11 Гайворонська ГЕС Південний Буг Кіровоградська обл., м. Гайворон 6180 1964 1999 ТОВ «Гідроенергоінвест»
12 Гальжбіївська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Ямпільський р-н, с. Біла 250 1958 2005 ТОВ «Енергоінвест»
13 Глибочанська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Тростянецький р-н, Глибочок-Глибочанське 6130 1960 2008 ТОВ «Енергоінвест»
14 Гордашівська ГЕС Південний Буг — Гірський Тікич Черкаська обл., Тальнівський р-н, с. Гордашівка 400 1956 1998 ЗЕА «Новосвіт»
15 Гутівська ГЕС Південний Буг — Сільниця Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Гути 60  — 2009 ТОВ «Подільська енергетична компанія»
16 Дибинецька ГЕС Дніпро — Рось Київська обл., Богуславський р-н, с. Дибинці 600 1951 ТОВ «Енергія -1»
17 Дмитренківська ГЕС Південний Буг — Соб Вінницька обл., Гайсинський р-н, Дмитренки 510 1953 2003 ТОВ «Енергоінвест»
18 Звенигородська ГЕС Південний Буг — Гнилий Тікич Черкаська обл., м. Звенигородка 396 1955 2006 ЗЕА «Новосвіт»
19 Золотолипська ГЕС Дністер — Золота Липа Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Золота Липа 300 2010 /2012 ТОВ «Енергоінвест»
20 Кам'янобрідська ГЕС Південний Буг — Гнилий Тікич Черкаська обл., Лисянський р-н, с. Кам'яний Брід 165 1951 2010 ТОВ «Подільська енергетична компанія»
21 Касперівська ГЕС Дністер — Серет Тернопільська обл., Заліщанський р-н, с. Касперівці 7500 1963 ТОВ «Енергія-1»
22 Коржівська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Случ Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с. Коржівка 320 1953 2004 ЗЕА «Новосвіт»
23 Коропецька ГЕС Дністер — Коропець Тернопільська обл., Монастирський р-н, с. Велеснів 350 1958 2002 ЗЕА «Новосвіт»
24 Корсунь-Шевченківська ГЕС Дніпро — Рось Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський 1600 1934 2007 ЗЕА «Новосвіт»
25 Корсунь-Шевченківська ГЕС-2 (міні-ГЕС) Дніпро — Рось Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський 110 2006 ЗЕА «Новосвіт»
26 Краснохутірська ГЕС Південний Буг — Синюха Кіровоградська обл., Вільшанський р-н, с. Синюха 3585 1955 ПАТ «Кіровоградобленерго»
27 Краснянська ГЕС Тиса (Дунай) — Тересва Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Красна 800  — 2011 ПП «Укрелектробуд»
28 Кривоколінська ГЕС Південний Буг — Гірський Тікич Черкаська обл., Тальнівський р-н, с. Криві Коліна 324 1954 2012 ТОВ «Гідроресурс-К»
28 Кунцівська ГЕС Дніпро — Ворскла Полтавська обл., Новосанжарський р-н, с. Кунцеве 400 1953 2007 ТОВ фірма «Енергостар»
29 Ладижинська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., м. Ладижин 7500 1964 2013 ПАТ «Західенерго»
30 Лисянська ГЕС Південний Буг — Гнилий Тікич Черкаська обл., смт. Лисянка 200 1953 2004 ТОВ «Гідроресурс-К»
31 Лопатицька ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Уборть Житомирська обл., Олевський р-н, с. Лопатичі 160 2010 ТОВ «Український енергетичний розвиток»
32 Лопухівська ГЕС Тиса (Дунай) — Брустурянка Закарпатська область, Тячівський район, с. Лопухів 999 2016 ПП «Альтенер»
33 Лоташівська ГЕС Південний Буг — Гнилий Тікич Черкаська обл., Тальнівський р-н, с. Лоташеве 429 1952 2006 ЗЕА «Новосвіт»
34 Лугинська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Жерів Житомирська обл., смт. Лугини 125  — 2011 ПП «Енерголісбуд-2008»
35 Любарська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Случ Житомирська обл., м. Любар 200 1950 2006 ТОВ «Райенерго»
36 Мазурівська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Чернівецький р-н, с. Мазурівка 200  — 2011 ТОВ «Гідроенергія-1»
37 Ворожбянська ГЕС Дніпро — Псел Сумська обл., Лебединський р-н, с. Мала Ворожба 400 1959 ТОВ "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ"
38 Мартинківська ГЕС Дністер — Збруч Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Мартинківці 300 1962 2005 ТОВ «Мартинківська ГЕС»
39 Миропільська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Случ Житомирська обл., смт. Миропіль 500 1957 ТОВ «Агропроменерго»
40 Мислятинська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Горинь Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Мислятин 640 1963 2002 ПАТ «Альтен»
41 Михайлівська ГЕС Дніпро — Псел Сумська обл., Лебединський р-н, с. Михайлівка 175 1957 ТОВ "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ"
42 Млинищівська ГЕС Тетерів (Дніпро) — Гуйва Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Млинище 180  — 2010 ПП «Агропром-енерго»
43 Млинівська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Іква Рівненська обл., смт. Млинів 362 1953 2010 ТОВ «Агропроменерго»
44 Низівська ГЕС Дніпро — Псел Сумська обл., Сумський р-н, с-ще Низи 600 1953 ТОВ "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ"
45 Новоархангельська ГЕС Південний Буг — Синюха Кіровоградська обл., м. Новоархангельськ 1300 1954 ПАТ «Кіровоградобленерго»
46 Новокостянтинівська ГЕС Південний Буг Хмельницька обл., Летичівський р-н, с. Новокостянтинів 525 1953 2001 ЗЕА «Новосвіт»
47 Новошицька ГЕС Бистриця Тисменицька Львівська область, Дрогобицький район, с. Новошичі 180 1950 2013 ТОВ «Акванова Інвестмент»
48 Оноківська ГЕС Тиса (Дунай) — Уж Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Оноківці 2650 1937 ПАТ «Закарпаттяобленерго»
49 Опішнянська ГЕС Дніпро — Ворскла Полтавська обл., Зіньківський р-н, с. Міські Млини 225 1958 ТОВ фірма «Енергостар»
50 Остап'євська ГЕС Дніпро — Псел Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Запсілля 218 1957 ТОВ фірма «Енергостар»
51 Пединківська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Случ Житомирська обл., Любарський р-н, с. Пединки 600 1959 ТОВ «Райенерго»
52 Петрашівська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Ямпільський р-н, с. Петрашівка 192 1958 2005 ТОВ «Енергоінвест»
53 Повчанська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Жерів Житомирська обл., Лугинський р-н, с. Повч 320 1956 2011 ПП «Енерголісбуд-2008»
54 Сабарівська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., м. Вінниця (р-н Сабарів) 1050 1924 ТОВ «Енергоінвест»
55 Савранська ГЕС Південний Буг Одеська обл., смт. Саврань 900 1950 2014 ТОВ «Компанія Гідроенерго»
56 Сандрацька ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Широка Гребля 640  — 2009 ЗЕА «Новосвіт»
57 Саратська ГЕС Сарата Чернівецька область, Путильський район, с. Сарата 700 ? ? ЗЕА «Новосвіт»
58 Седнівська ГЕС Десна (Дніпро) — Снов Чернігівська обл., смт. Седнів 262,5 1954 1999 ТОВ "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ"
59 Скалопільська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Чернівецький р-н, с. Скалопіль 456 1958 2002 ТОВ «Енергоінвест»
60 Слобода-Бушанська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Ямпільський р-н, с. Слобода-Бушанська 200 2010 /2012 ТОВ «Енергоінвест»
61 Снятинська ГЕС Прут (Дунай) Івано-Франківська обл., м. Снятин 800 1959 2005 ТОВ «Енергоінвест»
62 Стеблівська ГЕС Дніпро — Рось Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н, смт. Стеблів 2850 1951 2005 ЗЕА «Новосвіт»
63 Сутиська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Тиврівський р-н, смт. Сутиски 1400 1957 2007 ТОВ «Енергоінвест»
64 Сухорабівська ГЕС Дніпро — Псел Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Сухорабівка 330 1957 2000 ТОВ фірма «Енергостар»:
65 Тернівська ГЕС Південний Буг — Синюха Кіровоградська обл., Новоархангельський р-н, с. Тернівка 1950 1957 1999 ПАТ «Кіровоградобленерго»
66 Троянівська ГЕС Тетерів (Дніпро) — Гнилоп'ять Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Троянів 150  — 2011 ТОВ «Український енергетичний розвиток»
67 Ужгородська ГЕС Тиса (Дунай) — Уж Закарпатська обл., м. Ужгород 1900 1937 ПАТ «Закарпаттяобленерго»
68 Хрінницька ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Стир Рівненська обл., Демидівський р-н, с. Хрінники 900 1958 2002 ТОВ «Малий енергетичний комплекс»
69 Оскільська ГЕС Сіверський Донець (Дон) — Оскіл Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Оскіл 3680 1958 КП «Компанія „Вода Донбасу“»
70 Чернятська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Чернятка 1400 1954 2004 ТОВ «Енергоінвест»
71 Шишацька ГЕС Дніпро — Псел Полтавська обл., смт. Шишаки 550 1956 ПАТ «Полтаваобленерго»
72 Щедрівська ГЕС Південний Буг Хмельницька обл., смт. Летичів 640 1958 2002 ЗЕА «Новосвіт»
73 Яблуницька ГЕС Прут (Дунай) — Білий Черемош Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с. Яблуниця 1000 1961 2007 ЗЕА «Новосвіт»
74 Явірська ГЕС Дністер — Стрий Львівська обл., Турківський р-н, с. Явори 450 1956 2008 ТОВ «Енергоінвест»
75 Чортківська ГЕС Дністер - Серет Тернопільська обл., Чортківський р-н 250 2019
Корсунь-Шевченківська МГЕС

Більшість обладнання малих ГЕС, що не було демонтоване 70-90 р.р. минулого століття, було встановлене до експлуатації більш ніж 60 років тому, технічний стан основного гідроагрегатного, гідротехнічного та електросилового устаткування характеризується повним або істотним спрацюванням і у більшості випадків потребує повної заміни. Відповідальним при будівництві або відновленні малої ГЕС є вибір обладнання. По суті, підбирати техніку потрібно індивідуально під кожну станцію, адже умови скрізь різні.

За 2009 рік в Україні введено в експлуатацію 2 малих ГЕС: Лоташовська МГЕС потужністю 315 кВт в Черкаській області та Яблунецька МГЕС потужністю 1000 кВт в Чернівецькій області (на межі з Івано-Франківською обл.). В 2010—2011 році розпочалось будівництво близько 10 малих ГЕС в Карпатському регіоні України.[1] За даними асоціації «Укргідроенерго», при сприятливих інвестиційних умовах, в Україні є можливість отримати додатково близько 2000 МВт встановленої маневрової потужності на відроджених та знову-збудованих малих гідроелектростанціях.

Станом на 2012 рік в Україні діють близько 30 приватних компаній, що інвестують у відновлювальну енергетику. Найбільші з них: ЗЕА «Новосвіт», ТОВ «Енергоінвест» та інші. Інвестиції направлені були переважно у Вінницьку, Черкаську, Хмельницьку, Тернопільську та Житомирську області. На сьогодні тут розташовано 64 % загальної кількості станцій, тоді як технічний гідропотенціал малих річок в цих областях становить всього 14 % загального. Дуже перспективними є Закарпатська та Львівська області, Де зосереджено близько 70 % гідропотенціалу малих річок.

Розвиток[ред. | ред. код]

Брустурянська гідроелектростанція — відкрито 22 листопада 2016 року на Тячівщині в Лопухові. Збудована групою компаній «РЕНЕР». На реалізацію проекту пішло понад 5 років та 150 мільйонів гривень. Гідроелектростанція дериваційного типу і має потужність 1000 кВт[7].

Станом на кінець I півріччя 2018 року в Україні діють 138 МГЕС загальною потужністю 96 МВт. За І півріччя 2018 року було введено в експлуатацію 2 об'єкти малої гідроенергетики загальною потужністю 1 МВт. За 6 місяців 2018 року об'єктами малої гідроенергетики, яким видано «зелений» тариф, вироблено близько 139,1 млн кВт∙год[8].

У листопаді 2019 року стало відомо, що у смт Великий Бичків Закарпатської області планують відновити заморожене будівництво каскаду семи малих гідроелектростанцій на річці Шопурка. Всього на 13-ти кілометрах гірської притоки Тиси інвестори збираються побудувати 9 мініГЕС.[9]

Карта розміщення малих ГЕС в Україні[ред. | ред. код]

Розміщення МГЕС на карті Google Maps[недоступне посилання з червень 2019]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б «Енергозбереження та Мала Гідроенергетика України: вчора, сьогодні, завтра».
  2. Укргідропроект (Проекти (архів)) (рос.)
  3. Чорнобиль. Альтернативні джерела. // ВВС. № 15, квітень 2012.
  4. «Україна Молода»: ГЕС на річці-невеличці
  5. УНІАН: Малі ГЕС — великі надії…
  6. Постанова: «Про встановлення величин „зелених“ тарифів на електричну енергію на січень 2012 року»[недоступне посилання з липень 2019]
  7. На Закарпатті запрацювала нова міні-ГЕС потужністю 1 МВт. https://moesonce.com/. Альтернативна енергетика. 2016-12-01. Процитовано 2 грудня 2018. 
  8. Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф (станом на 30.06.2018). http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2018-06-30. Процитовано 5 грудня 2018. 
  9. На Закарпатті планують збудувати каскад з 9 міні-ГЕС. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-11-15. Процитовано 15 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]