Малі ГЕС України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

МГЕС України — гідроелектростанції в Україні із потужністю до 10 МВт.[1] Згідно з сучасною міжнародною класифікацією за нормативом ООН, до малих гідроелектростанцій (МГЕС) відносять гідроелектростанції потужністю від 1 до 30 МВт, до міні-ГЕС — від 100 до 1000 кВт, до мікроГЕС — не більше 100 кВт.

Типи ГЕС[ред. | ред. код]

За використанням водних ресурсів і концентрації напорів, як стверджується в «Екологічній енциклопедії», ГЕС поділяють на: руслові, пригреблеві, дериваційні, гідроакумулюючі та припливні. За потужністю розрізняють потужні, середні і малі.

  • Руслові ГЕС — це зазвичай низьконапірні станції, де напір води створюється безпосередньо за рахунок побудованої греблі, яка повністю перегороджує річку і піднімає рівень води на потрібну величину. Будівля ГЕС входить до складу греблі і безпосередньо приймає напір води. Інколи це єдина споруда, що здатна пропускати воду, оскільки в греблі не передбачені інші спеціальні водоспускні отвори чи шлюзи. Такі гідрооб'єкти будують на повноводних рівнинних річках та гірських річках, у місцях, де є вузьке русло з високими берегами.
  • Пригреблеві ГЕС — високонапірні станції, в яких будівля ГЕС розміщена за греблею, в її нижній частині. Вода до турбін станції подається через спеціальні напірні лотки чи тунелі, а не безпосередньо як в руслових. Висота греблі в даному випадку значно вища, ніж у руслових ГЕС, інколи це може бути і дві греблі. Обмежувальним чинником висоти греблі і водночас потужності таких ГЕС є площа затоплення і підтоплення навколишніх земель.
  • Дериваційна ГЕС — станції, напір води для яких створюється за рахунок напірної чи безнапірної деривації. Під деривацією у гідротехніці розуміють сукупність гідротехнічних споруд, що відводять воду з річки, водосховища або іншої водойми і підводять її до відповідних гідротехнічних споруд. Розрізняють такі типи дериваційних споруд — безнапірні (канал, тунель, лоток) і напірні (трубопровід, напірний тунель). Напірний тип застосовується в тому разі, якщо є істотні (більше кількох метрів) сезонні або тимчасові коливання рівня води в місці її забору. Воду трубою, каналом чи лотком відводять з русла на певну відстань до споруди ГЕС, яка розміщена нижче за течією. Такі станції доцільно будувати у тих місцях, де великий похил річки. У випадку напірної деривації водовід прокладається під великим похилом, або ж будується гребля, яка створює водосховище — змішана деривація, бо використовує два способи створення необхідної концентрації води.
  • Гідроакумулюючі ГЕС — здатні акумулювати вироблену ними надлишкову електроенергію в системі та генерувати її в періоди інтенсивнішого споживання.

МГЕС України[ред. | ред. код]

З початку XX ст. в Україні були побудовані МГЕС на багатьох малих річках. На кінець 1940-х — першу половину 50-х років чисельність малих гідроелектростанцій в Україні становила понад 950 із загальною встановленою потужністю 300 МВт[2]70-ті — понад 1500 малих (і середніх; тобто усіх малих, які тоді не поділялись) ГЕС[3]). Однак у зв'язку з розвитком централізованого електропостачання і тенденцією виробництва електроенергії на потужних ТЕС (ТЕЦ), ГЕС та АЕС, будівництво МГЕС в середині 60-х років минулого століття було майже повністю призупинено, а пізніше було припинено зовсім. Більшість існуючих малих ГЕС були згодом демонтовані, сотні з них зруйновані.

Явірська МГЕС

Виробництво електроенергії на малих гідроелектростанціях, попри дещо вищу, порівняно з великими ГЕС, собівартість електроенергії дозволяє економити значні обсяги паливноенергетичних ресурсів. Так, наприклад, Явірська ГЕС (на фото) з досить невеликою встановленою потужністю — близько 450 кВт, за рік дозволяє економити 800 тонн вугілля, яке спалила б теплова електростанція такої ж потужності.[4] Крім того малі ГЕС не тільки виробляють електроенергію, вони захищають прилеглі населені пункти від повеней, сприяють їх нормальному водопостачанню, розвитку рибного господарства. До переваг малої гідроенергетики також слід віднести:

  • Виробництво майже без викидів СО2,
  • Виробництво за необхідністю (пікова енергія),
  • Насосно-турбінний режим: зберігання та відновлення надлишкової енергії на мережі,
  • Енергія з необхідним регулюванням для забезпечення безпеки об᾽єднанної енергосистеми з метою здійснення контролю над ріками.

Тому зрозуміло, що мала гідроелектрогенерація набула широкого розвитку у багатьох розвинутих країнах як Європи та і світу — у Швейцарії відсоток виробництва електроенергії на малих ГЕС становить 8,3 %, в Іспанії — 2,8 %, у Швеції — майже 3 %, а в Австрії — 10 %. Ще більш вражаючих показників вдалося досягти Китаю, близько 18-20 % всієї електроенергії тут виробляють більше 80 тисяч малих ГЕС.[5]

В Україні відновлення малої гідроелектрогенерації розпочалось лише на початку нового тисячоліття. Особливо сприяє даній тенденції впровадження в Україні «зеленого тарифу». Рентабельність генерації і досить швидка окупність проектів (близько 5-7 років) зацікавила приватного інвестора. Станом на кінець 2011 року в Україні працює близько 70 малих гідроелектростанцій[6] Загальною потужністю 72 (близько 100[прояснити]) МВт, які виробляють від 275 до 400 млн кВт-год. електроенергії на рік.

Діючі МГЕС України
Назва Гідрографія (річка/
Басейн — річка)
Розташування Встановлена потужність
(кВт)
Збудована Відновлена
/Збудована
Власник/Орендар
1 Бардівська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Уж Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Барди 180 2011 ТОВ «Аква Вітта»
2 Білинська ГЕС Тиса (Дунай) Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Білин 630 2006 ТОВ «Енергія Карпат»
3 Білоусівська ГЕС Південний Буг — Сільниця Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Білоусівка 2-а 88 1937 2010 ТОВ "Подільська енергетична компанія
4 Бобрівська ГЕС Дніпро — Псел Сумська обл., Лебединський р-н, с. Боброве, 190 1955 2009 ТОВ «Енергоінвест»
5 Богуславська ГЕС Дніпро — Рось Київська обл., м. Богуслав 950 1953 ТОВ «Енергія — 1»
6 Боднарівська ГЕС Дністер — Збруч Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Боднарівка 630 1946 2000 ЗЕА «Новосвіт»
7 Браїлівська ГЕС Південний Буг — Рів Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт. Браїлів 262 1926 2007 ТОВ «Подільська енергетична компанія»
8 Брацлавська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Немирівський р-н, смт. Брацлав 400 1928 2002 АТ «Вінницяобленерго»
9 Бучацька ГЕС Стрипа Тернопільська обл., Бучач 280 1952 2003, 2009
10 Великозаліснянська ГЕС Дністер — Смотрич Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Великозалісся 90 2013 ТОВ «Компанія Гідроенерго»
11 Великокужелівська ГЕС Дністер — Ушиця Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Велика Кужелева 270 1953 2007 ЗЕА «Новосвіт»
12 Гайворонська ГЕС Південний Буг Кіровоградська обл., м. Гайворон 6180 1964 1999 ТОВ «Гідроенергоінвест»
13 Гальжбіївська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Ямпільський р-н, с. Біла 250 1958 2005 ТОВ «Енергоінвест»
14 Глибочанська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Тростянецький р-н, Глибочок-Глибочанське 6130 1960 2008 АТ «Вінницяобленерго»
15 Гордашівська ГЕС Південний Буг — Гірський Тікич Черкаська обл., Тальнівський р-н, с. Гордашівка 400 1956 1998 ЗЕА «Новосвіт»
16 Гутівська ГЕС Південний Буг — Сільниця Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Гути 60  — 2009 ТОВ «Подільська енергетична компанія»
17 Дибинецька ГЕС Дніпро — Рось Київська обл., Богуславський р-н, с. Дибинці 600 1951 ТОВ «Енергія -1»
18 Дмитренківська ГЕС Південний Буг — Соб Вінницька обл., Гайсинський р-н, Дмитренки 510 1953 2003 АТ «Вінницяобленерго»
19 Звенигородська ГЕС Південний Буг — Гнилий Тікич Черкаська обл., м. Звенигородка 396 1955 2006 ЗЕА «Новосвіт»
20 Золотолипська ГЕС Дністер — Золота Липа Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Золота Липа 300 2010 /2012 ТОВ «Енергоінвест»
21 Кам'янобрідська ГЕС Південний Буг — Гнилий Тікич Черкаська обл., Лисянський р-н, с. Кам'яний Брід 165 1951 2010 ТОВ «Подільська енергетична компанія»
22 Касперівська ГЕС Дністер — Серет Тернопільська обл., Заліщанський р-н, с. Касперівці 7500 1963 ТОВ «Енергія-1»
23 Коржівська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Случ Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с. Коржівка 320 1953 2004 ЗЕА «Новосвіт»
24 Коропецька ГЕС Дністер — Коропець Тернопільська обл., Монастирський р-н, с. Велеснів 350 1958 2002 ЗЕА «Новосвіт»
25 Корсунь-Шевченківська ГЕС Дніпро — Рось Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський 1600 1934 2007 ЗЕА «Новосвіт»
26 Корсунь-Шевченківська ГЕС-2 (міні-ГЕС) Дніпро — Рось Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський 110 2006 ЗЕА «Новосвіт»
27 Краснохутірська ГЕС[ru] Південний Буг — Синюха Кіровоградська обл., Вільшанський р-н, с. Синюха 3585 1955 ПАТ «Кіровоградобленерго»
28 Краснянська ГЕС Тиса (Дунай) — Тересва Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Красна 800  — 2011 ПП «Укрелектробуд»
29 Кривоколінська ГЕС Південний Буг — Гірський Тікич Черкаська обл., Тальнівський р-н, с. Криві Коліна 324 1954 2012 ТОВ «Гідроресурс-К»
30 Кунцівська ГЕС Дніпро — Ворскла Полтавська обл., Новосанжарський р-н, с. Кунцеве 400 1953 2007 ТОВ фірма «Енергостар»
31 Ладижинська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., м. Ладижин 7500 1964 2013 ПАТ «Західенерго»
32 Лисянська ГЕС Південний Буг — Гнилий Тікич Черкаська обл., смт. Лисянка 200 1953 2004 ТОВ «Гідроресурс-К»
33 Лопатицька ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Уборть Житомирська обл., Олевський р-н, с. Лопатичі 160 2010 ТОВ «Український енергетичний розвиток»
34 Лопухівська ГЕС Тиса (Дунай) — Брустурянка Закарпатська область, Тячівський район, с. Лопухів 999 2016 ПП «Альтенер»
35 Лоташівська ГЕС Південний Буг — Гнилий Тікич Черкаська обл., Тальнівський р-н, с. Лоташеве 429 1952 2006 ЗЕА «Новосвіт»
36 Лугинська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Жерів Житомирська обл., смт. Лугини 125  — 2011 ПП «Енерголісбуд-2008»
37 Любарська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Случ Житомирська обл., м. Любар 200 1950 2006 ТОВ «Райенерго»
38 Мазурівська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Чернівецький р-н, с. Мазурівка 200  — 2011 ТОВ «Гідроенергія-1»
39 Ворожбянська ГЕС Дніпро — Псел Сумська обл., Лебединський р-н, с. Мала Ворожба 400 1959 ТОВ «ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ»
40 Мартинківська ГЕС Дністер — Збруч Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Мартинківці 300 1962 2005 ТОВ «Мартинківська ГЕС»
41 Миропільська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Случ Житомирська обл., смт. Миропіль 500 1957 ТОВ «Агропроменерго»
42 Мислятинська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Горинь Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Мислятин 640 1963 2002 ПАТ «Альтен»
43 Михайлівська ГЕС Дніпро — Псел Сумська обл., Лебединський р-н, с. Михайлівка 175 1957 ТОВ «ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ»
44 Млинищівська ГЕС Тетерів (Дніпро) — Гуйва Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Млинище 180  — 2010 ПП «Агропром-енерго»
45 Млинівська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Іква Рівненська обл., смт. Млинів 362 1953 2010 ТОВ «Агропроменерго»
46 Низівська ГЕС Дніпро — Псел Сумська обл., Сумський р-н, с-ще Низи 600 1953 ТОВ «ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ»
47 Новоархангельська ГЕС Південний Буг — Синюха Кіровоградська обл., м. Новоархангельськ 1300 1954 ПАТ «Кіровоградобленерго»
48 Новокостянтинівська ГЕС Південний Буг Хмельницька обл., Летичівський р-н, с. Новокостянтинів 525 1953 2001 ЗЕА «Новосвіт»
49 Новошицька ГЕС Бистриця Тисменицька Львівська область, Дрогобицький район, с. Новошичі 180 1950 2013 ТОВ «Акванова Інвестмент»
50 Оноківська ГЕС Тиса (Дунай) — Уж Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Оноківці 2650 1937 ПАТ «Закарпаттяобленерго»
51 Опішнянська ГЕС Дніпро — Ворскла Полтавська обл., Зіньківський р-н, с. Міські Млини 225 1958 ТОВ фірма «Енергостар»
52 Остап'євська ГЕС Дніпро — Псел Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Запсілля 218 1957 ТОВ фірма «Енергостар»
53 Пединківська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Случ Житомирська обл., Любарський р-н, с. Пединки 600 1959 ТОВ «Райенерго»
54 Петрашівська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Ямпільський р-н, с. Петрашівка 192 1958 2005 ТОВ «Енергоінвест»
55 Повчанська ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Жерів Житомирська обл., Лугинський р-н, с. Повч 320 1956 2011 ПП «Енерголісбуд-2008»
56 Сабарівська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., м. Вінниця (р-н Сабарів) 1050 1924 ТОВ «Енергоінвест»
57 Савранська ГЕС Південний Буг Одеська обл., смт. Саврань 900 1950 2014 ТОВ «Компанія Гідроенерго»
58 Сальківська ГЕС Південний Буг Кіровоградська обл., Гайворонський район, смт Салькове 200 2019 ФОП Бойко Є. Л.
59 Сандрацька ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Широка Гребля 640  — 2009 ЗЕА «Новосвіт»
60 Саратська ГЕС Сарата Чернівецька область, Путильський район, с. Сарата 700 ? ? ЗЕА «Новосвіт»
61 Сатанівська ГЕС Дністер — Збруч Хмельницька обл., смт. Сатанів 315 1933 2016 ТОВ «Сатанів Гідро»
62 Седнівська ГЕС Десна (Дніпро) — Снов Чернігівська обл., смт. Седнів 262,5 1954 1999 ТОВ «ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ»
63 Скалопільська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Чернівецький р-н, с. Скалопіль 456 1958 2002 АТ «Вінницяобленерго»
64 Слобода-Бушанська ГЕС Дністер — Мурафа Вінницька обл., Ямпільський р-н, с. Слобода-Бушанська 200 2010 /2012 ТОВ «Енергоінвест»
65 Снятинська ГЕС Прут (Дунай) Івано-Франківська обл., м. Снятин 800 1959 2005 ТОВ «Енергоінвест»
66 Стеблівська ГЕС Дніпро — Рось Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н, смт. Стеблів 2850 1951 2005 ЗЕА «Новосвіт»
67 Сутиська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Тиврівський р-н, смт. Сутиски 1400 1957 2007 ТОВ «Енергоінвест»
68 Сухорабівська ГЕС Дніпро — Псел Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Сухорабівка 330 1957 2000 ТОВ фірма «Енергостар»:
69 Тернівська ГЕС Південний Буг — Синюха Кіровоградська обл., Новоархангельський р-н, с. Тернівка 1950 1957 1999 ПАТ «Кіровоградобленерго»
70 Троянівська ГЕС Тетерів (Дніпро) — Гнилоп'ять Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Троянів 150  — 2011 ТОВ «Український енергетичний розвиток»
71 Ужгородська ГЕС Тиса (Дунай) — Уж Закарпатська обл., м. Ужгород 1900 1937 ПАТ «Закарпаттяобленерго»
72 Хрінницька ГЕС Прип'ять (Дніпро) — Стир Рівненська обл., Демидівський р-н, с. Хрінники 900 1958 2002 ТОВ «Малий енергетичний комплекс»
73 Оскільська ГЕС Сіверський Донець (Дон) — Оскіл Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Оскіл 3680 1958 КП «Компанія „Вода Донбасу“»
74 Чернятська ГЕС Південний Буг Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Чернятка 1400 1954 2004 АТ «Вінницяобленерго»
75 Шишацька ГЕС Дніпро — Псел Полтавська обл., смт. Шишаки 550 1956 ПАТ «Полтаваобленерго»
76 Щедрівська ГЕС Південний Буг Хмельницька обл., смт. Летичів 640 1958 2002 ЗЕА «Новосвіт»
77 Яблуницька ГЕС Прут (Дунай) — Білий Черемош Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с. Яблуниця 1000 1961 2007 ЗЕА «Новосвіт»
78 Явірська ГЕС Дністер — Стрий Львівська обл., Турківський р-н, с. Явори 450 1956 2008 ТОВ «Енергоінвест»
79 Чортківська ГЕС Дністер — Серет Тернопільська обл., Чортківський р-н 250 2019
Корсунь-Шевченківська МГЕС

Більшість обладнання малих ГЕС, що не було демонтоване 70-90 р.р. минулого століття, було встановлене до експлуатації більш ніж 60 років тому, технічний стан основного гідроагрегатного, гідротехнічного та електросилового устаткування характеризується повним або істотним спрацюванням і у більшості випадків потребує повної заміни. Відповідальним при будівництві або відновленні малої ГЕС є вибір обладнання. По суті, підбирати техніку потрібно індивідуально під кожну станцію, адже умови скрізь різні.

За 2009 рік в Україні введено в експлуатацію 2 малих ГЕС: Лоташовська МГЕС потужністю 315 кВт в Черкаській області та Яблунецька МГЕС потужністю 1000 кВт в Чернівецькій області (на межі з Івано-Франківською обл.). В 2010—2011 році розпочалось будівництво близько 10 малих ГЕС в Карпатському регіоні України.[1] За даними асоціації «Укргідроенерго», при сприятливих інвестиційних умовах, в Україні є можливість отримати додатково близько 2000 МВт встановленої маневрової потужності на відроджених та знову-збудованих малих гідроелектростанціях.

Станом на 2012 рік в Україні діють близько 30 приватних компаній, що інвестують у відновлювальну енергетику. Найбільші з них: ЗЕА «Новосвіт», ТОВ «Енергоінвест» та інші. Інвестиції направлені були переважно у Вінницьку, Черкаську, Хмельницьку, Тернопільську та Житомирську області. На сьогодні тут розташовано 64 % загальної кількості станцій, тоді як технічний гідропотенціал малих річок в цих областях становить всього 14 % загального. Дуже перспективними є Закарпатська та Львівська області, Де зосереджено близько 70 % гідропотенціалу малих річок.

Розвиток[ред. | ред. код]

Брустурянська гідроелектростанція — відкрито 22 листопада 2016 року на Тячівщині в Лопухові. Збудована групою компаній «РЕНЕР». На реалізацію проекту пішло понад 5 років та 150 мільйонів гривень. Гідроелектростанція дериваційного типу і має потужність 1000 кВт[7].

Станом на кінець I півріччя 2018 року в Україні діють 138 МГЕС загальною потужністю 96 МВт. За І півріччя 2018 року було введено в експлуатацію 2 об'єкти малої гідроенергетики загальною потужністю 1 МВт. За 6 місяців 2018 року об'єктами малої гідроенергетики, яким видано «зелений» тариф, вироблено близько 139,1 млн кВт∙год[8].

У листопаді 2019 року стало відомо, що у смт Великий Бичків Закарпатської області планують відновити заморожене будівництво каскаду семи малих гідроелектростанцій на річці Шопурка. Всього на 13-ти кілометрах гірської притоки Тиси інвестори збираються побудувати 9 мініГЕС.[9]

Карта розміщення малих ГЕС в Україні[ред. | ред. код]

Розміщення МГЕС на карті Google Maps[недоступне посилання з червня 2019]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б «Енергозбереження та Мала Гідроенергетика України: вчора, сьогодні, завтра». Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 20 січня 2012. 
  2. Укргідропроект (Проекти (архів)) (рос.)
  3. Чорнобиль. Альтернативні джерела. // ВВС. № 15, квітень 2012.
  4. «Україна Молода»: ГЕС на річці-невеличці
  5. УНІАН: Малі ГЕС — великі надії…
  6. Постанова: «Про встановлення величин „зелених“ тарифів на електричну енергію на січень 2012 року»[недоступне посилання з липня 2019]
  7. На Закарпатті запрацювала нова міні-ГЕС потужністю 1 МВт. https://moesonce.com/. Альтернативна енергетика. 1 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2018. 
  8. Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф (станом на 30.06.2018). http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 30 червня 2018. Процитовано 5 грудня 2018. 
  9. На Закарпатті планують збудувати каскад з 9 міні-ГЕС. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]