Карпухін Петро Прохорович

Карпухін Петро Прохорович
Народився	13 (26) вересня 1902 Макіївка, Таганрозький округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер	31 травня 1974(1974-05-31) (71 рік) Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	Російська імперія  Російська республіка  Українська Держава  Українська РСР  СРСР
Діяльність	хімік, політик
Alma mater	НТУ «ХПІ»
Галузь	хімія
Заклад	НТУ «ХПІ»
Посада	депутат Верховної Ради УРСР
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Партія	ВКП(б)
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть»
Автограф

Петро Прохорович Карпухін (13 (26) вересня 1902, Макіївка, Область Війська Донського — 31 травня 1974(1974-05-31), Харків) — український хімік, фахівець у галузі синтезу барвників і вихідних для них продуктів. Доктор технічних наук (1939), професор, член-кореспондент АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1954). Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1938—1947)

Біографія

Народився 13 (26) вересня 1902(19020926) року в родині робітника-металурга в селищі Макіївка, тепер місто Макіївка, Донецька область, Україна. Батько, Прохор Фомич Карпухін, працював ливарником на Макіївському труболиварному заводі. У 1910—1913 роках закінчив трикласне заводське училище, у 1913—1916 роках — навчався в 2-4-му класах Макіївської гімназії, у 1916 — лютому 1919 року — у Таганрозькому технічному училищі, проте не закінчив його. У 1919 році працював на макіївському металургійному заводі помічником слюсаря, на коксових печах обермайстром.

У 1919—1926 роках навчався в Харківському хіміко-технологічному інституті (нині Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»), після закінчення залишився в інституті викладати. Доцент (1930), професор (1932), завідувач кафедрою органічних барвників (1935). З 1939 року — доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР.

Вивчав склад кам'яновугільних смол і сирого бензолу в покладах Донбасу, розробив технологію одержання з них аценафтена і флуорена, а також синтезу барвників.

1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Охтирській виборчій окрузі № 228 Харківської області.

Член ВКП(б) з листопада 1939 року.

З осені 1941 року під час Великої Вітчизняної війни в евакуації разом з інститутом в місті Чирчик Узбецької РСР.

У квітні 1944 року повернувся з евакуації в Харків на довоєнну посаду.

Помер 31 травня 1974 року в Харкові, похований на 2-му міському кладовищі.

Нагороди

• орден Леніна.
• орден «Знак Пошани» (1944).
• медаль «За трудову доблесть» (1944).
• медалі.

Джерела

• Карпухін Петро Прохорович [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 47.
• Карпухін Петро Прохорович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 36.
• Карпухін Петро Прохорович: облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 10–14.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 56.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.