Каспер Вайґель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каспер Вайґель
Kasper Weigel
Weigel Kasper01.jpg
Народився 10 червня 1880(1880-06-10)
м. Львів, нині Україна
Помер 4 липня 1941(1941-07-04) (61 рік)
м. Львів
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Alma mater Вища політехнічна школа у Львові
Галузь наукових інтересів Геодезія, Фотограмметрія
Заклад Politechnika Lwowska
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор технічних наук
Нагороди Командорський хрест Ордена Відродження Польщі

Каспер Вайґель пол. Kasper Weigel, 10 червня 1880 — 4 липня 1941) — видатний польський вчений геодезист і фотограмметрист, доктор технічних наук (1909), професор (1912).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у м. Львів, нині Україна (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія).

Закінчив 2-гу німецькомовну державну вищу гімназію (1898, тепер Львівська спеціалізована загальноосвітня школа № 8) та інженерний факультет Вищої політехнічної школи у Львові (ВПШ, з 1921 р. — Львівська політехніка) у Львові (1903). Учень геодезиста Северина Відта (18621912) та астронома Вацлава Ласки (18621943). У 19031908 роках працював на будівництві залізниці Львів — Підгайці, потім з 1908 р. — асистентом, ад'юнктом і доцентом, а з 1912 по 1941 рр. — професором і третім завідувачем кафедри геодезії ВПШ.

У 1919 р. працює шефом геодезичної секції Міністерства громадських робіт Польщі, у 19201921 рр. — деканом комунікаційного відділення факультету водного і шляхового будівництва, а у 19291930 навчальному році — ректором, а у 19301931 навчальному році — проректором Львівської політехніки. Був також керівником Екзаменаційної комісії для приватних геодезистів у Львові.

Після входження Західної України до складу УРСР у вересні 1939 р. продовжує керувати кафедрою. Однак мирну працю перервала Друга світова війна. Під час німецької окупації Львова у ніч з 3 на 4 липня 1941 р. К. Вайґеля разом з єдиним сином магістром прав Юзефом Вайґелем (*1908) заарештували і разом з іншими львівськими вченими розстріляли на Вулецьких горбах. Могила невідома.

Автор приблизно 50 наукових праць і навчальних посібників з геодезії, вирівнювальних обчислень, фотограмметрії і математики, написаних німецькою, польською, англійською і французькою мовами. До цього часу не втратили свого значення його підручники «Rachunek wyrównawczy» (1923, 1926), «Miernictwo ІІ» (1926), «Geodezja(Miernictwo)» (1938).

Піонер та ініціатор застосування в Польщі фотограмметрії, трилатерації та інтерферометрії для вимірювання віддалей. Під його керівництвом проводились значні польові науково-виробничі роботи. Було виконано фототеодолітне знімання і складена карта східної частини Високих Татр (19171927), інварними дротами виміряно Коломийський базис (19291930), побудовано і відспостережено у Львові мережу тріангуляції у вигляді центральної системи навколо пункту Піскова гора нім. Sandberg (1932), а у 19341938 рр. разом з іншими кафедрами геодезичного відділення складено карту Львова за результатами аерофотознімання 1933 р.

Член Державної геодезичної ради, член Академії технічних наук, голова секції геодезії і геофізики Польської академії наук, член Постійної комісії Міжнародної геодезичної і геофізичної спілки (МГГС), член Міжнародного фотограмметричного товариства (МФТ), член-засновник і перший голова Польського фотограмметричного товариства (19301939), член наукових товариств у Львові і Варшаві тощо. Учасник конгресів МГГС (1927, 1930) і МФТ (1926, 1930, 1938).

Довголітній куратор товариства Братньої допомоги студентів, Технічного хору студентів і Спілки студентів-геодезистів Львівської політехніки, віце-голова Літературного казино тощо. Належав і до багатьох культурних товариств, а як великий шанувальник музики, брав участь у концертах і сам складав твори, які пізніше виконував студентський хор.

Учні[ред.ред. код]

Серед його учнів велика плеяда польських і українських вчених. У Польщі це Едмунд Вільчкевіч (*1891-†1946), Міхал Францішек Пашкевіч (*1896-†1966), Збігнєв Скоупскі (*1903-†1985), Юзеф Кожуховскі (*?-†1968), Юзеф Різнер (*1881-†1955), Ян Цісло (*1912-†?), Тадеуш Каліш (*1905-†1972), Мечислав Врона (*1903-†1961), Роман Глібовіцкі (*1911-†1999), Роман Ґалас (*?-†?), Юзеф Адамскі (*?-†?), Валенти Шпунар (*1904-†1989), Чеслав Камеля (*1910-†1992) та інші. У Канаді працював Теодор Блахут (*1915-†2004), у Венесуелі — Бернард Вагль (*?-†?), в Африці — Оскар Бальцар (*?-†?), а у США — Роман Кароль Хроущ (*1914-†?) і Орест Макар (*1909-†1969). До речі, професор Сент-Люїського університету Орест Степанович Макар після Другої світової війни повернувся до Львова і працював на кафедрах аерофотогеодезії і геодезії геодезичного факультету Політехнічного інституту.

В пам'яті нащадків[ред.ред. код]

Ім'я вченого достойно шанується сучасними геодезистами Польщі і України.

Пам'ятна дошка Каспару Вайґелю у Львові на фасаді будинку на вул. Саксаганського, 3

У Вроцлаві його ім'я присвоєно геодезичному технікуму (1972), а у Жешуві він став патроном кафедри геодезії на Відділі будівництва і інженерії середовища місцевої політехніки.

Не забула свого третього завідувача і кафедра геодезії Львівської політехніки, яка 7 червня 1991 р. провела засідання, присвячене його пам'яті (з нагоди 50-ліття від дня смерті), на якому були присутні і виступили віце-консул Республіки Польща Добєслав Жемєнєвскі, представники товариств польської культури Львівщини Станіслав Черкас та проф. Лєшек Мазепа і «Ческа беседа» О. Дрбал. З доповіддю про життя і діяльність вченого виступив доц. Р. С. Сидорик (*1930-†1998). На цьому засіданні вперше після Другої світової війни був показаний громадскості бронзовий бюст проф. К. Вайґеля (1930 р.) роботи доцента Львівської політехніки скульптора Яна Нальборчика (*1870-†1948). Співробітники кафедри брали участь і в Українсько-польському симпозіумі, присвяченому пам'яті проф. К. Вайґеля, який відбувся 19 — 23. листопада 1995 р. у Львові. Серед членів оргкомітету були А. Л. Островський (*1923-†2008), К. Р. Третяк, О. Й. Дрбал та І. С. Сідоров. На симпозіумі виступили А. Л. Островський та О. Й. Дрбал. Учасники симпозіуму взяли участь у поминальному Богослужінні в Архікафедральній базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії, поклали квіти до Пам'ятного хреста на місці загибелі К. Вайґеля та інших львівських вчених на Вулецьких горбах та взяли активну участь у відкритті (20 листопада) меморіальної дошки вченому (скульптор Василь Ярич, архітектор Михайло Бендина) на будинку на вул. Саксаганського, 3, де він мешкав.

Література[ред.ред. код]

  • ДРБАЛ О. Вайгель Каспар. — В кн.: БУЦКО М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844—1994 : Біограф. довідник. — Львів, 1994. — С. 33-34. — Літ. 2. — ISBN 5-7707-5706-Х.
  • ДРБАЛ O.Й. Визначний польський геодезист Каспар Вайгель (1880—1941) // Геодезія, картографія та аерофотознімання (м. Львів). — ISSN 0130-1039. — 1993. — Вип. 55. — С. 143—146. — Літ. 16.
  • ДРБАЛ А. Каспар Вайгель // Львівський політехнік (м. Львів). — 17.06.1991. — № 9/1997. — С. 4.
  • ДРБАЛ О. Пам'яті видатного вченого // Львівський політехнік (м. Львів). — 8. 12. 1995. — № 33/20111. — С. 1 : 1 іл., 3.
  • ДРБАЛ А., КОЦАБ М. Професор Каспер Вайґель (1880—1941) — третій завідувач кафедри геодезії // Геодезія, картографія та аерофотознімання (м. Львів). — ISSN 0130-1039. — 2011. — Вип. 74. — С. 161—169 : 2 іл. — Літ. 48.
  • DRBAL A., SZYMAŃSKI W. Profesor Dr Kasper Weigel // Gazeta Lwowska (м. Львів). — 15.12.1995. — Nr 21 (116). — S. 4 : 1 il.
  • ELZNIC V. Prof. Dr. Kasper Weigel — oběť války // Zeměměřický obzor (м. Прага). — 1947. — № 4. — S. 64.
  • KAMELA Cz. Kasper Weigel (1880—1941) w setną rocznicę urodzin // Geodezja i kartografia (м. Варшава). — ISSN 0016-7134. — 1980. — № 2. — S. 63-64: 1 il.
  • KAMELA Cz. Lwowska szkoła geodezyjna w latach 1918—1939 // Zeszyty naukowe Akademii górniczo-hutniczej im. Stanisława Staszica. Nr. 916. Geodezja (м. Краків). — 1981. — № 63. — S. 258, 261—263.
  • KAMELA CZ., SZPUNAR W. Lucjan Grabowski — Kasper Weigel — wybitni geodeti, pamiętni ludzie. — Warszawa: Muzeum techniki, b.r. — S. 10-16: 1 il.
  • КАФЕДРА ГЕОДЕЗІЇ 135 РОКІВ: Історико-бібліографічний нарис / В. Ващенко, О. Дрбал, В. Колгунов, О. Мороз, В. Тарнавський ; За редакцією О. І. Мороза. — Львів: Львівська політехніка, 2006. — С. 6, 30, 31: 1 іл., 129, 130, 131, 132.
  • KRAWCZYK J. Geodezja Lwowska w czasie II wojny światovej // Geodezja i kartografia (м. Варшава). — ISSN 0016-7134. — 1991. — № 2. — S. 244, 245: 1 il., 246.
  • KRAWCZYK J. Lwowska szkoła geodezyjna. — Warszawa, 1991. — S. 19-20.
  • LWÓW: Ilustrowany przewodnik / Pod red. Jurija Biriulowa i Borysa Woznickiego. — Lwów; Wrocław: Centrum Europy ; VIA NOVA, 2001. — S. 86. — ISBN 966-7022-26-9 (Ukraina).
  • POLITECHNIKA LWOWSKA. Jej stan obecny i potrzeby / O. Nadolski, K. Weigel, W. Wojtan, W. Derdacki, W. Jakób, E. Hauswald, K. Różycki, W. Stożek; Red. D. Szymkiewicz. — Lwów: Wydano staraniem grona profesorów, 1932. — 272 s.: 54 il. — Lit. 9.
  • POPŁAWSKI Z. Dzieje Politechniki Lwowskiej 1844—1945. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Ossolineum, 1992. — S. 140, 146, 150, 179, 183, 201, 205, 206, 220, 232, 253, 277, 282, 288, 303, 305, 315, 320—322, 324. — ISBN 83-04-03932-Х.
  • PROGRAMY ROCZNE C. K. Szkoły Politechnicznej we Lwowie i Politechniky Lwowskie od r. 1898/1899 do r. 1939/40.

Посилання[ред.ред. код]