Качини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Качини
бірм. ကချင်လူမျိုး
Kachin.JPG
Кількість 1,5 млн.
Ареал Flag of Myanmar.svg М'янма
КНР КНР
Мова цзінпо, цайва[en], мару, лаші
Релігія християни, анімізм

Качини (Качин)[1] ({{Китайська 景頗族 Jǐngpō Zú цзінпо цу; самоназва - качхін (бірм. ကချင်လူမျိုး, цзінпо, сінпхо, цайва, лікуй, тхейнбо, сінфо, чхінпау[2] — тибето-бірманський народ, що живе в лісових гірських районах на півночі М'янми (в межах Качинського і Шанського штатів).

В М'янмі проживає мільйон качинів[3][4], в КНР — 132 143 качина[5] живе також на південному заході Китаю (провінція Юньнань), невеликі групи — на північному сході Індії, в Таїланді і Лаосі. Входять в 56 офіційно визнаних народів Китаю.

Предки качинів мешкали в східно-тибетських районах. Мабуть, до VIII століття вони вперше з'явилися на території М'янми, але основна міграція до М'янми відноситься до XIII — століть. До середини XX століття у качинів зберігалися ранньофеодальні відносини з пережитками первіснообщинних відносин. Основне заняття — підсічно-вогневе землеробство (головна культура — суходільний рис).

Качини діляться на ряд етнографічних груп. Говорять на декількох мовах, включаючи мову цзінпо лу-качинської групи тибето-бірманської підсім'ї сино-тибетської сім'ї. Сінпхо, які також входять до складу качинов, говорять на сінпхо, діалекті качинської мови.[6]. Цзінпо, качини та інші при обліку мови вважаються різними народами, труднощі для визначення етнічної приналежності качинів також у тому, що в М'янмі вони часто культурно асимілюються з шанами[7]. Уряд М'янми офіційно вважає качинів групою народів (цзінпо, лісу, чон, далаунг, гаурі, кхакху, дуленг, мару, раванг, лаші, атсі, тарон)[8].

У качинов зберігаються традиційні вірування (культ предків і шанування духів природи), більша частина їх сповідує християнство і буддизм.

Будинки овальні, двоповерхові, будують з дерева і бамбука. Перший поверх служить стайнями і коморою, а другий — житловий.

Жінки носять чорні куртки з срібними прикрасами і яскраві спідниці. Чоловіки — чорні широкі штани і тюрбани (у молоді білі, у літніх — чорні).

Шлюб патрилокальний; окремі групи практикують полігінію.

Качин в 1900-х роках

Історія[ред. | ред. код]

Предки качинів жили на Тибетському нагір'ї, звідки поступово мігрували на південь. До моменту заходження на територію Юньнані вони називали себе «суньчуаньмань»; швидше за все, качини споріднені проживаючому по сусідству народу жме (цяни).

У XV–XVI століттях міграція ще тривала. Качини отримали безліч екзонімів: ечан, чжесе, ежень, останнє було офіційними китайськими найменуванням народу до 1949 року. Під час британського колоніального панування деякі народності качинів були оголошені частиною качинського етносу, тоді як інші володіли відносною автономією. Качини, у тому числі члени «Качинських командос», брали участь у Другій світовій війні як частина Британської армії.

Після отримання Бірмою незалежності етнічні конфлікти між качинами і бірманським урядом розгорівся знову. Перше повстання проти проголошення буддизму, який качини не сповідують, державною релігією, відбулося в 1949 році. Тим не менш, деякі качини воювали на боці уряду. Качинські солдати входили в ядро бірманської колоніальної армії, і багато хто залишився вірним уряду, коли була утворена Організація Незалежності Качина і Армія Незалежності Качина. Після приходу до влади Не Віна в 1962 році кількість кар'єрних можливостей для качинів в бірманської армії зменшилася, а основні поселення качинів багато років контролює Армія незалежності.

Качинська організація незалежності уклала союзи з іншими антиурядовими етнічними групами, і навіть підтримувала Комуністичну партію Бірми, яка контролювала стратегічно важливі для каренів території. Качини продовжили боротьбу до початку правління військової хунти в 1988 році, однак, зі зменшенням китайської підтримки, комуністи розкололися на кілька фракцій, а потім домовилися з хунтою про припинення вогню — в результаті каренів оточили пробірманські сили. У 1994 році каренська організація незалежності підписала з хунтою договір про припинення вогню.

Однак після укладення домовленостей військова присутність М'янми на качинських землях тільки збільшилася, разом з нападами на мирних жителів, примусом до праці і зґвалтуваннями.

Качинські території втрачають ліс через продаж деревини в Китай[9]. Зростаюча бідність примушує качинських дітей і жінок займатися проституцією в Таїланді, Китаї і Янгоні[10].

Сінпхо[ред. | ред. код]

Сінпхо

Сінпхо — народ, що входить до складу качинів[11]. Проживають в Індії Аруначал-Прадеші, в округах Лохіт і Чангланг, в м'янманському штаті Качин, а також китайських Юньнані (Дехун-Дай-Качинський автономний округ). В Індії проживає близько 7200 сінпхо, в 13 селах: Бордумса[en], Мяо, Іннао, Кететонг, Пангна, Пхуп, Нхтем, Мунгбхон, Пангсун, Хасак, Біма, Намо і Намсай. Підтримують клановий лад, у кожного клану є вождь.

Сповідують буддизм Тхеравади, анімізм[12]. Вирощують чай.

Серед сінпхо традиційною практикою було вживання опіуму, що підірвало здоров'я народу. Згідно з переписом 1950 року, кількість сінпхо впала з 50 000 до 10 000 за кілька років[13]. З підписанням договору про взаємну торгівлю між Індією і М'янмою в 1995 році опіумні потоки збільшилися. У селах сінпхо вживання опіуму прийняло такі розміри, що індійський уряд прийняв кілька нових законів, що встановлюють тюремні терміни за його транспортування і продаж.

Кхакху[ред. | ред. код]

Кхакху, бірм. ခါ့ ခူး — народ з групи качинів, проживають в М'янмі в штаті Качин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карта народів // Бірма. Довідкова карта. М., ГУГК, 1986
  2. Leach, E.R. (2004) [1959]. The Categories Shan and Kachin and their Subdivisions. Political Systems of Highland Burma: A Study of Kachin Social Structure (вид. 2004). Oxford, UK: Berg. с. 41. Процитовано 2010-08-20. 
  3. Myanmar Gov't. Архів оригіналу за 18 вересень 2006. Процитовано 15 лютий 2015. 
  4. (Kachin National Organization). Архів оригіналу за 8 січень 2007. Процитовано 15 лютий 2015. 
  5. (2000, перепис)
  6. [http: //www.ethnologue.com/show_language.asp ? code = sgp Ethnologue report for language code:sgp]. Архів оригіналу за 2013-02-26. Процитовано 2013-02-16. 
  7. Leach 1965
  8. http://www.myanmar.gov.mm/ministry/hotel/fact/race.htm#Kachin
  9. Kahrl et al. 2005; Global Witness 2005
  10. KWAT 2005
  11. Braedley, David. (1997). Tibeto-Burman languages of the Himalayas, p. 24.
  12. Prandey, BB Pandey and DK Duarah. Myths and Beliefs on Creation of Universe Among the Tribes of Arunachal Pradesh. — Itanagar, Arunāchal Pradesh (India), 1991. — ISBN 9788175161061.
  13. B. Datta-Ray (1987). The Journal of the North-East India Council for Social Science Research. North-East India Council for Social Science Research. с. 14–6. 

Література[ред. | ред. код]

  • Качин // Велика радянська енциклопедія / Глав. ред. А. М. Прохоров. Т. 11. М .: Радянська Енциклопедія, 1973. С.553.
  • Чеснов Я. В. Качин // Народи і релігії світу / Глав. ред. В. А. Тишков. М .: Велика Російська Енциклопедія, 1999. С.230.