Кислівка (Таращанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кислівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Таращанський район
Рада/громада Кислівська сільська рада
Код КОАТУУ 3224481701
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 17 століття[1]
Населення 382
Площа 1,597 км²
Густота населення 239,2 осіб/км²
Поштовий індекс 09525
Телефонний код +380 4566
Географічні дані
Географічні координати 49°31′14″ пн. ш. 30°36′20″ сх. д. / 49.52056° пн. ш. 30.60556° сх. д. / 49.52056; 30.60556Координати: 49°31′14″ пн. ш. 30°36′20″ сх. д. / 49.52056° пн. ш. 30.60556° сх. д. / 49.52056; 30.60556
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Водойми р.Кисла
Місцева влада
Адреса ради 09525, Київська обл., Таращанський р-н, с. Кислівка, тел. 33-6-12
Карта
Кислівка. Карта розташування: Україна
Кислівка
Кислівка
Кислівка. Карта розташування: Київська область
Кислівка
Кислівка
Мапа

Кислі́вка — село в Україні, в Таращанському районі Київської області. Населення становить 382 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване в ХVII століття, назва села походить від назви місцевої річки. Вперше село Кислівка разом із сусіднім селом Буда згадуються в універсалі гетьмана Івана Скоропадського 1709 року як володіння Києво-Софіївської метрополичої кафедри.

Село постраждало від колективізації та Голодомору - геноциду радянського уряду проти української нації. У 1928 році села Кислівка і Буда стали одними із перших сіл, де пройшла суцільна колективізація. У селі було організовано артіль «Пролетар» на чолі з Халамейдою Кіндратом. У 1932 році кислівський колгосп був переіменований на ім. Сталіна.

До першої артілі в Кислівці долучилося 9 сімей. Пізніше, коли господарства об’єдналися в колгоспи, головою став Пустовіт Д.М.

Запопадливе вигрібання восени та на початку зими 1932 року місцевими активістами усіх продовольчих запасів в рахунок даржавних поставок обернулось страшним лихом для селян. Якщо у 1932 році, також не зовсім благополучному для хліборобів Кислівки, померло 25 жителів села, то у 1933 році від голоду померло 129 мешканців села[2].

На місці масових поховань на кладовищі встановлено у 1995 році дерев’яний хрест.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]