Бране Поле
| село Бране Поле | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Білоцерківський район |
| Громада | Медвинська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32020110020024441 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1594 |
| Населення | 689 |
| Площа | 2,3 км² |
| Густота населення | 299,57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09731 |
| Телефонний код | +380 4561 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′57″ пн. ш. 30°43′05″ сх. д. / 49.44917° пн. ш. 30.71806° сх. д.Координати: 49°26′57″ пн. ш. 30°43′05″ сх. д. / 49.44917° пн. ш. 30.71806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
219 м |
| Водойми | річка Безіменна. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09731, Київська обл., Богуславський р-н, с. Бране Поле |
| Карта | |
  Бране Поле | |
 Бране Поле | |
| Мапа | |
| |
Бра́не По́ле — село в Україні, у Медвинській сільській громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 689 осіб.
Через село проходить автомобільна дорога регіонального значення: Київ — Фастів — Біла Церква — Тараща — Звенигородка, -Р-04.
На північ від села розташоване заповідне урочище місцевого значення «Турчино» або «Турчин ліс» площею 327 га, створений рішенням виконкому Київської обласної Ради народних депутатів № 574 від 19.08.1968 г.[1] Насадження урочища цінні своїми віковими деревами (110—410 років) таких порід: дуб, модрина, ялина. В урочищі розташована ботанічна пам'ятка природи «Дідодуб».
День села — 7 липня.
Географія[ред. | ред. код]
Селом тече річка Безіменна.
Розташування[ред. | ред. код]
Найближчі міста[ред. | ред. код]
м. Богуслав 15,5 км м. Тараща 19,5 км м. Миронівка 28 км м. Корсунь-Шевченківський 39 км м. Звенигородка 45 км м. Кагарлик 47 км м. Узин 47 км м. Біла Церква 63 км
Найближчі села[ред. | ред. код]
с. Дібрівка 3,9 км с. Лука 4,4 км с. Маковецьке 4,8 км с. Закутинці 5,5 км с. Софійка 5,6 км с. Красногородка 7,8 км с. Ківшовата 7,9 км с. Круті Горби 8 км с. Ісайки 8 км с. Медвин 8,2 км с. Гута 8,5 км с. Дибинці 9,5 км с. Митаївка 9,9 км с. Буда 10,5 км с. Чайки 10,5 км с. Бородані 11 км с. Дмитренки 11 км с. Яцюки 11 км с. Кислівка 11,5 км с. Велика Березянка 12,5 км с. Лук'янівка 12,5 км с. Лютарі 13 км с. Розкопанці 13 км с. Писарівка 13,5 км с. Чаплинка 13,5 км с. Степок 13,5 км с. Івки 13,5 км с. Боярка 14 км с. Антонівка 14 км
Історія[ред. | ред. код]
Битва на Синій воді 1362 р. відбулася в сусідньому урочищі Черкес-долина. Радянські історики факт самої битви замовчували, бо він заважав насолоджуватися вигаданою Куликовською битвою, яка нібито «поклала край монгольському ігу». В історії села залишилась згадка про перемогу литовського війська над татарами в Черкес-долині. Тут же залишилися сліди так званої Саур-могили, де татари поховали свої мертвих. Навесні 1362 року Ольгерд вирушив із Вітебська за маршрутом Орша — Могильов — Гомель — Чернігів — Київ. Провівши ґрунтовну розвідку, і, переконавшись у слабкості суперника, вирушив у напрямку Київ — Обухів — Богуслав — Звенигородка. Проти них вийшли 30 тисяч війська під началом татарських ханів Кутлубуги, Хаджибея та Дмитра, якому на той час було лише 12 літ. Від його імені правив митрополит Алексій, який і послав військо проти ненависного йому Ольгерда, що колись тримав митрополита в тюрмі. Литовська армія налічувала 40-50 тисяч осіб. Витримавши напад татар, Ольгерд перейшов у контрнаступ і розгромив ворогів. Цим самим усій Європі було продемонстровано, що татар можна перемагати й відбирати захоплені землі.[1] [Архівовано 10 липня 2016 у Wayback Machine.]
Назва села та сусідніх з ним урочищ Турчин Ліс, «Черкес-долина», очевидно пов'язана з боями, які відбувалися на прилеглій до села території під час селянсько-козацьких повстань під приводом Северина Наливайка (1594-1596 рік), П. Павлюка і К. Скидана (1637 рік) та польсько-шляхетськими військами.
Після другого поділу Польщі (1793 рік) Бране Поле увійшло до складу Росії. У 1798 році разом з Богуславським ключем село дісталося графу Франциску-Ксаверію Браницькому. Селяни відробляли по 3 дні панщини на тиждень. Крім того, селяни мали виконувати ряд робіт на користь власника та сплачувати йому натуральну данину (давати певну кількість каплунів, курей та яєць залежно від розряду господарства). За найменшу провину селян тяжко карали: били різками, садовили в холодну, заковували в колодки, а часто й забивали до смерті. Населення займалося землеробством, садівництвом, бджільництвом. впродовж багатьох років належало графи Браницьки тримали в селі Бране Поле невеликий винокурений завод (1811 р.). В 1843–1848 рр. у селі була поштова станція та училище міністерства народної освіти (міністерська школа).
До найбільш поважної сільської будівлі того часу можна віднести церкву, про яку згадується у документах 1749 та 1751 років. Називалась вона Стефанівською — від імені першого священика, була греко-католицькою, але у 1768 році стала вже православною. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Стефана с. Бараняче Поле Київського воєв., з 1797 р. Богуславського пов., з 1847 р. Медвинської волості Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/bara_005.xml [Архівовано 25 червня 2019 у Wayback Machine.]
В 1865 р. у селі налічувалося 13 дворян та 329 селян, у панських господарствах нараховувалось 325 десятин орної землі і 35 десятин неудоб, тоді як у селян це співвідношення було таким: 106 десятин орної землі і 323 десятини неудоб.
Жовтневі події 1917 року мали відгук і в Браному Полі. Відбулися серйозні зміни. Графські володіння адміністративно перейшли до Медвинської волості у складі 853 особи, 121 двір, православна церква, школа, поштова станція, 3 постоялих будинки. Відбулися погроми поміщицьких садиб і господарств. Повністю знищений і пограбований маєток Браницьких в Турчиному лісі.
Неспокійні роки Громадянської війни до Браного Поля часто навідувалися Повстанці «Медвинської республіки», знищували мобілізаційні картки, забирали хліб продрозверстки.
В перші місяці 1931 року більшість селянських господарств були об'єднані в сільськогосподарську артіль ім. Воровського.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 247 жителів села[2]. За часи сталінських репресій були репресовані бранепільські вчителі Брухаль Дмитро Григорович та Клим'юк Дмитро Григорович.
23 липня 1941 року Бране Поле було окуповане німецько-фашистськими загарбниками. Звільнено село 27 січня 1944 року піхотинцями 180 Київської стрілецької дивізії під командуванням Героя Кузьмінова М. Я. та танковою частиною генерал-лейтенанта Кравченка. З 28 січня по 28 лютого 1944 року в селі знаходився Командний пункт 27 армії під командуванням Героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта С. Г. Трохименка. За наказом маршала радянських військ І. Конєва в с. Бране Поле похований генерал-лейтенант німецько-фашистської армії Вільгельм Штеммерман (нім. Wilhelm Stemmermann) (6 лютого 1940 — 8 січня 1942);.
В роки Другої світової війни понад 130 бранепільчан загинули смертю хоробрих. В Німеччину на каторжні роботи було забрано 104 чоловік.[3][4]
Місцеве самоврядування[ред. | ред. код]
До відання Бранепільської сільської ради, код ЄДРПОУ 04363299, входить територія села Бране Поле, Бранепільський сільський голова Прокопенко Ярослав Григорович, секретар — Дешкант Світлана Іванівна.
Бранепільська сільська виборча комісія (Богуславський р-н)[5], код ЄДРПОУ 34217974, розташована по вул. Центральній, буд. 11, у приміщенні Бранепільської сільської ради.
Економіка та культура[ред. | ред. код]
В селі розинуте сільське господарство, більшість жителів мають своє підсобне господарство. Багато місцевих жителів працюють в ПОСП «Дружба»[6], ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03753680[7], яке розташоване у селі Бране Поле, вул. Центральна 11. В селі є будинок культури, відділення Укрпошти (вул. Центральна 11, працює до 14.00ef>http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=32000100790622/[недоступне посилання з червня 2019] Поштове відділення Бране Поле</ref>, медпункт, магазини, школа. Дільнична лікарня на 25 ліжок зі станцією швидкої допомоги розташовані неподалік у сусідньому селі Медвин.
Школа[ред. | ред. код]
Бранепільська гімназія[8] — це «Загальноосвітня школа I—II ступенів — дитячий садок» Медвинської сільської ради Київської області[9], зареєстрований у ЄДРПОУ 18.06.1996 р., ідентифікаційний код 25300393. У навчально-виховному комплексі навчається і виховується 72 дитини: навчається 48 учнів (в тому числі початкова школа 21 учень, базова школа 27 учнів) та 24 вихованців дитячого садка. Працює 14 педагогічних працівників та ще 3 за сумісництвом.[10] Керівник закладу — Ляшенко Надія Вікторівна[11]
Постаті[ред. | ред. код]
- Підлубний Віталій Миколайович (1993—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Заповідне урочище місцевого значення «Турчино». Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
- ↑ Бране Поле. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm044pt001f01=100pid100=32pid112=61pf7691=948rej=0[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ http://www.ua-region.com.ua/03753680 [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] ДРУЖБА, ПРИВАТНЕ ОРЕНДНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО
- ↑ https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/ [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] Безкоштовний пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 29 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Бране_Поле — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
- Офіційний портал Верховної Ради України[недоступне посилання з червня 2019]
- Медвинська республіка [Архівовано 20 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Міста і села України Київщина — СЕЛО БРАНЕ ПОЛЕ, — В. І. Куцовол [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Похилевич Л. «Сказанія о населенныхъ местностяхъ кіевской губерніи»
- Збірка «Медвинські скрижалі» / Укладачі П. Гогуля, А. Листопад. — 2011. — 540 С. [Архівовано 20 лютого 2016 у Wayback Machine.] (зміст книги [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.])
- Левченко Б. М. «Археологічне минуле Медвина»
- Устенко М. Г. З минулого с. Медвина на Білоцерківщині: За переказами // Краєзнавство. — Харків, 1930. — № 1-5. [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — С. 57-60.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Бране Поле [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
