Корсунь-Шевченківський парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 49°24′52″ пн. ш. 31°15′55″ сх. д. / 49.414583° пн. ш. 31.26528° сх. д. / 49.414583; 31.26528

У Корсунь-Шевченківському парку, червень 2009 року

Корсунь-Шевченківський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у місті Корсуні-Шевченківському Черкаської області.

Охоронний режим встановлено як об'єктові природно-заповідного фонду Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 р. № 105, сучасний статус — з 1972. Площа 97 га. З 1994 парк входить до складу Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.[1]

Історія[ред.ред. код]

Парк закладений 1782 р. для власника Корсунського староства князя Станіслава Понятовського архітектором Жаном-Анрі Мюнцем у стилі англійських пейзажних парків. У 1783 закладено парк з оранжереями, виноградниками, плантацією шовковиці. У 1785–1789 споруджено палац. У 1799 Корсунський палац і парк викупив цар Павло І і подарував князю П. В. Лопухіну. Парк поповнили рідкісними породами дерев, прикрасили мармуровими статуями, містками. Він не має чітко окресленої осьової композиції, характерної для російської школи садово-паркового мистецтва. Композицію сформовано шляхом використання первісного ландшафту: могутніх груп обкатаного каміння, бурхливої та спокійної води, перекатів, гранітних скель. Пізніші власники парку, рід Лопухіних, доповнили та розвинули садово-парковий ансамбль та перебудували палац та паркові споруди.[2]

Характеристика парку[ред.ред. код]

Річка Рось у Корсунь-Шевченківському парку

Парк не має чітко окресленої осьової композиції. Займає територію понад 100 га, має численні алеї і доріжки. Парк розташований на трьох островах та правому березі р. Росі. Мости з'єднують острови між собою та з берегами річки. Береги скелясті, річку перетинають пороги. Парк створювали на основі широколистяного пралісу, тому в насадженнях переважають місцеві породи: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, клен гостролистий та ін. Екзотичні рослини: гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, ялини звичайні і колюча, сосна Веймутова, сосна кримська, ялиця, оксамит амурський, софора японська та ін. У парку ростуть вікові дерева: сосна звичайна (вік понад 200 років), дуби, в'язи, липи, яким понад 100 років. Тут є музеї Корсунь-Шевченківської битви і краєзнавчий та картинна галерея.[3]

У парку росте Каштан Т. Г. Шевченка.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
  2. Садово-паркова архітектура Черкащини
  3. Клименко Ю. О., Клименко А. В. Корсунь-Шевченківський парк // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А. В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2008. — Т. 2. — С. 209.

Джерела[ред.ред. код]

  • «Корсунський часопис», № 7-8 за 1998, № 9-10 за 1999, № 15 за 2006.
  • Родічкін І., Родічкін О. Старовинні маєтки України. К., 2005.

Посилання[ред.ред. код]