Тарасів Обрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарасів Обрій
49°45′02″ пн. ш. 31°31′44″ сх. д. / 49.750561111138772219° пн. ш. 31.528888888916779° сх. д. / 49.750561111138772219; 31.528888888916779Координати: 49°45′02″ пн. ш. 31°31′44″ сх. д. / 49.750561111138772219° пн. ш. 31.528888888916779° сх. д. / 49.750561111138772219; 31.528888888916779
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Черкаська область,
Черкаський район
Найближче місто Канів
Водні об'єкти Дніпро
Площа 716 га
Засновано 18 січня 1990
Оператор ДП «Золотоніське лісове господарство»
Тарасів Обрій. Карта розташування: Черкаська область
Тарасів Обрій
Тарасів Обрій (Черкаська область)
Мапа
CMNS: Тарасів Обрій у Вікісховищі

Тара́сів О́брій — ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований на території Черкаського району Черкаської області. На території заказника міститься озеро Криве.

Історія[ред. | ред. код]

Заказник створено на території Прохорівського лісництва на площі 405 га. Установи, які є землевласниками та у віданні яких перебуває заказник: Прохорівське лісництво та КСП «Дніпро». Заказник створено Постановою Ради Міністрів УРСР від 18.01.1990 року № 4.[1] Указом Президента України Петра Порошенка від 11.04.2019 № 140/2019 площу заказника збільшили на 311га, ввівши до його території землі державної власності, у тому числі 209 га, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», та 102 га земель запасу природоохоронного призначення, які розташовані за межами села Келеберда на території Канівського району Черкаської області.[2]

Характеристика[ред. | ред. код]

Заказник створений для збереження ландшафтних комплексів заплави середньої течії річки Дніпра. Розташований у межах лівобережної заплави поблизу міста Канева, навпроти Чернечої гори та могили Тараса Шевченка.

На території заказника поширені лучні та заплавно-лісові ценози. З деревної рослинності переважають ліси з тополі білої та чорної, верби білої, ламкої та гостролистої. У флорі заказника налічується близько 400 видів судинних рослин. Виявлені регіонально рідкісні види: жовтозілля татарське, каулінія мала, латаття біле, незабудка українська, осока просовидна, півники сибірські та інші. Ростуть також види, занесені до Червоної книги України: зозулинець болотний і блощичний, пальчатокорінник м'ясочервоний, сальвінія плаваюча). Серед рослин, занесених до Європейського червоного списку − жовтозілля дніпровське та козельці українські.[3][4]

Галерея[ред. | ред. код]

Краєвид на Тарасів обрій з Лисої гори

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
  2. ↑ Указ Президента України від 11 квітня 2019 року № 139/2019 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення »
  3. ↑ Шевчик В. Л. Тарасів обрій // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А. В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. — Т. 3. — С. 286.
  4. ↑ Заповідна Черкащина / Під заг. ред. Чорного М. Г. Черкаси: Брама-Україна. 2012. с. 78-84.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Taras horizon (Landscape Preserve)
{{{alt}}} Це незавершена стаття про Канівський район.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тарасів_Обрій&oldid=36362206