Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема палацово-паркового ансамблю в Корсуні-Шевченківському (складова заповідника)

Ко́рсунь-Шевче́нківський держа́вний істо́рико-культу́рний запові́дник — науково-дослідний та культурно-освітній заклад у місті Корсуні-Шевченківському Черкаської області, що являє собою об'єднання різнопрофільних музеїв, а також має на балансі низку історико-культурних пам'яток як національного, так і місцевого значення, метою діяльності якого є вивчення та популяризація об'єктів історичної спадщини та природних пам'яток Корсунщини, забезпечення їх охорони та раціонального використання. Значний культурно-просвітній осередок, а також туристичний об'єкт Черкаської області.

До складу заповідника входять території історико-культурного та природно-заповідного фонду міста Корсуня-Шевченківського, смт Стеблева, сел Квіток та Виграєв, загальною площею понад 100 га.

Перебуває у підпорядкуванні управління культури Черкаської обласної державної адміністрації. Дирекція установи (директор Парасковія Яківна Степенькіна, заслужений працівник культури України, кавалер орденів княгині Ольги III та ІІ ступенів, кандидат історичних наук[1]) розташована за адресою: острів Коцюбинського, буд. 4, м. Корсунь-Шевченківський (Черкаська область, Україна), стеблівське відділення міститься за адресою: вул. Партизанська, буд. 8., смт Стеблів (Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область, Україна).

З історії створення та призначення[ред.ред. код]

Брама при в'їзді до палацу Лопухіних-Демидових

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 79 «Про державний історико-культурний заповідник у м. Корсуні-Шевченківському Черкаської області» і є правонаступником Музею історії Корсунь-Шевченківської битви. Положення про Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник затверджено рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 9 серпня 1994 року № 4.

Основні види діяльності заповідника:

  1. пам'яткохоронна;
  2. комплектування, облік та збереження музейних фондів;
  3. науково-дослідна робота;
  4. експозиційна;
  5. науково-освітня;
  6. видавнича діяльність.

Музеї, що входять до складу Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, щороку (2000-ні) відвідують понад 50 тисяч осіб.

Структура й фонди[ред.ред. код]

Палац Лопухіних-Демидових
Музей-садиба Нечуя-Левицького (Стеблів)

Серед пам'яток Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника є об'єкти, що занесені до Державного реєстру національного культурного надбання: пам'ятки архітектури XVIIIXIX століть — будівлі колишньої садиби князів Лопухіних-Демидових; пам'ятка садово-паркового мистецтва XVIII—XIX ст.ст. — ландшафтний парк; історична пам'ятка — могила І. М. Сошенка.

Структурні підрозділи заповідника:

На державному обліку у фондах Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника станом на 1 січня 2002 року перебуває понад 50 000 одиниць збереження, серед яких значна кількість відноситься до періоду Другої світової війни, краєзнавчої тематики. Зокрема, цікавими й цінними є колекції предметів письменника-шевченкознавця П. В. Жура, видатного українського хореографа В. К. Авраменка, творів образотворчого мистецтва відомого художника М. А. Прокопенка тощо. Книжковий фонд наукової бібліотеки становить близько 16 тисяч одиниць.

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]