Котловина (Ренійський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Котловина
Kotlovyna gerb.png
Герб
Свято-Успенська церква
Свято-Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Ренійський район Ренійський район
Рада/громада Котловинська сільська рада
Код КОАТУУ 5124181201
Locator Dot2.gif
Розташування села Котловина
Основні дані
Засноване 1948
Колишня назва Болбока (рум. Bulboaca, гаг. Bolboka))
Населення 2643
Площа 3,43 км²
Густота населення 770,55 осіб/км²
Поштовий індекс 68820
Телефонний код +380 4840
Географічні дані
Географічні координати 45°30′34″ пн. ш. 28°34′19″ сх. д. / 45.50944° пн. ш. 28.57194° сх. д. / 45.50944; 28.57194Координати: 45°30′34″ пн. ш. 28°34′19″ сх. д. / 45.50944° пн. ш. 28.57194° сх. д. / 45.50944; 28.57194
Середня висота
над рівнем моря
30 м
Водойми Ялпуг
Місцева влада
Адреса ради 68820, Одеська обл., Ренійський р-н, с.Котловина, вул.Радянська,36 , тел. 33-2-31
Карта
Котловина is located in Україна
Котловина
Котловина
Котловина is located in Одеська область
Котловина
Котловина

WC: Котловина у Вікісховищі

Котлови́на (гаг. Bolboka, рум. Bulboaca, до 1948 року — Болбо́ка) — село в Україні, в Ренійському районі Одеської області. Населення становить 2643 осіб.

Географія[ред.ред. код]

Село частково омивається озером Ялпуг — найбільшим прісноводним озером в Україні. Основна територія Котловини знаходиться в великій котловині. Звідси його теперішня назва.

Назва[ред.ред. код]

Основна територія Котловини розташована у величезній улоговині (котловині). Звідси і його нинішня назва.

Історія[ред.ред. код]

Вперше згадується в 1752 році. Після російсько-турецької війни 1806 - 1812 років на території Буджакуа Бессарабської губернії і, в зокрема, Ізмаїльському цинуті, зупинилася частина гагаузів з Добруджі, яка покинула свою історичну землю через труднощі з асиміляцією після поділу історичної області Добруджі між Румунією і Болгарією на початку XIX століття. Частина з гагаузьких переселенців обжилася на території великої улоговини на західній частині від озера Ялпуг, утворивши село Болбока.

Село було перейменоване з Болбоки в улоговину в 1948 рці [1], проте гагаузи та болгари на своїх мовах досі називають село Болбокою.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 2643 особи, з них 3,22% зазначили рідною українську мову, 86,72% — гагаузьку, 6,02% — російську, а 4,04% — іншу[2].

«Пирінкін міст»[ред.ред. код]

В центрі села недалеко від головної вулиці та церкви знаходиться невеликий пішохідний навісний міст, збудований там на замовлення колись відомого в селі тутешнього авторитета на призвісько Пирінка (рос. Пыринка). Пізніше він був жорстоко вбитий, а міст у тутешніх селян сам по собі почав називатися «Пирінкін міст» (рос. Пыринкин мост).

Економіка і інфраструктура[ред.ред. код]

В 1945 році в селі були створені два колективних господарства - «Іскра» і «Перемога». У серпні 1948 року на базі цих колективних господарств було створено ще одне - «28 червня». В 1952 році всі три колгоспи були об'єднані в один під назвою «Перемога». В 1969 році згідно з рішенням уряду УРСР колективне господарство «Перемога» було реорганізовано в радянських господарство (радгосп). До березня 1971 року входив до складу Білгород-Дністровських м'ясо-молочних радгоспів. Указом Міністерства сільського господарства СРСР від 24 березня 1971 року радгосп «Перемога» був переданий Республіканському об'єднанню «Укрсортпосівноовоч» і називався «ВАТ Посівний радгосп "Перемога"». У 1990-х в селі діяли радгосп «Перемога» і перше відділення радгоспу «Ренійський».

За радгоспом «Перемога» було закріплено 5200 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3666 га орної землі, з них 866 га зрошуваної. За відділенням радгоспу «Ренійський» було закріплено 1823 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1035 га орної землі. Спеціалізація відділення - виробництво м'ясо-молочної продукції. До виробничої структури радгоспу «Перемога» входили: тракторно-польова структура, ферма з вирощування великої рогатої худоби, молочно-товарна ферма, птахоферма, свиноферма, бухгалтерія, відділ кадрів, автопарк, мехмайстерня і сільська адміністрація. Серед промислового виробництва: хлібопекарня, олійниця і млин. Основна продукція радгоспу: озима пшениця, ячмінь, горох, кукурудза, соняшник, виноград, посів овочевих, кормових та баштанних культур. З 1971 року радгосп виробляв насіння 19 сортів овочевих і баштанних культур [3]. З початку 2000 років радгосп поступово занепадав. В даний час майно радгоспу розпродається приватним покупцям.

У селі діє Котловинська середня школа. У школі працюють 33 вчителі. Навчаються 194 учня. При школі з 2006 року діє музей етнографії, краєзнавства та історії школи. Працює будинок культури із залом для глядачів на 100 місць. Є три бібліотеки з книжковим фондом близько 25 тис. примірників, сільська дільнична лікарня на 25 ліжок, дитячий сад на 140 місць, комбінат побутового обслуговування, 3 столові, більше 10 магазинів, відділення зв'язку.

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Недалеко від села були виявлені залишки поселення епохи бронзи (XX століття до н. е.) та два поселення перших століть нашої ери зі змішаним населенням, в складі якого були слов'яни [4]. У 2006 році в околиці села була знайдена частина скарбів - меч, кинджал, сідло, кінська узда - все з золота і срібла, інкрустовані дорогоцінними гранатами-альмандинами. У 2012 році в селі біля озера Ялпуг була виявлена ​​золота пластина IV-V століть, була частиною скарбів гунів. Ця знахідка спровокувала «золоту лихоманку» серед місцевого населення [5].

Культура[ред.ред. код]

У селі постійно святкують православні, державні і традиційні свята, такі як Новий рік, Старий Новий рік, Великдень, День Перемоги, Масляна, Трійця, Іменини, 8 березня та інші. У школі Котловини постійно проводяться різні гуртки, змагання, КВН, «Брейн-ринг» та інші види розваг. У селі діє танцювальний колектив «Севда Гюлю». У місцевому будинку культури (відновленому після пожежі 1996 року) [6] та на шкільній сцені постійно проводяться концерти з виконанням пісень 70-80-90-х років і пісень сучасної поп-музики учнями школи та їх керівниками. У лютому 2010 року в селі пройшов Міжнародний фестиваль гагаузької культури[7]. 28 серпня 2012 року в честь 200-річчя Котловини в селі було урочисто відкрито парк «Дружба», засаджений більш ніж 60 деревами[8].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.