Котловина (Ренійський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Котловина
Kotlovyna gerb.png
Герб
Свято-Успенська церква
Свято-Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Ренійський район Ренійський район
Рада Котловинська сільська рада
Код КОАТУУ 5124181201
Locator Dot2.gif
Розташування села Котловина
Основні дані
Засноване 1948
Колишня назва Болбока (рум. Bulboaca, гаг. Bolboka))
Населення 2643
Площа 3,43 км²
Густота населення 770,55 осіб/км²
Поштовий індекс 68820
Телефонний код +380 4840
Географічні дані
Географічні координати 45°30′34″ пн. ш. 28°34′19″ сх. д. / 45.50944° пн. ш. 28.57194° сх. д. / 45.50944; 28.57194Координати: 45°30′34″ пн. ш. 28°34′19″ сх. д. / 45.50944° пн. ш. 28.57194° сх. д. / 45.50944; 28.57194
Середня висота
над рівнем моря
30 м
Водойми Ялпуг
Місцева влада
Адреса ради 68820, Одеська обл., Ренійський р-н, с.Котловина, вул.Радянська,36 , тел. 33-2-31
Карта
Котловина (Україна)
Котловина
Котловина
Котловина (Одеська область)
Котловина
Котловина

Commons-logo.svg Котловина у Вікісховищі

Котлови́на (гаг. Bolboka, рум. Bulboaca, до 1948 року — Болбо́ка) — село в Україні, в Ренійському районі Одеської області. Населення становить 2643 осіб.

Географія[ред.ред. код]

Село частково омивається озером Ялпуг — найбільшим прісноводним озером в Україні. Основна територія Котловини знаходиться в великій котловині. Звідси його теперішня назва.

Назва[ред.ред. код]

Основна територія Котловини розташована у величезній улоговині (котловині). Звідси і його нинішня назва.

Історія[ред.ред. код]

Вперше згадується в 1752 році. Після російсько-турецької війни 1806 - 1812 років на території Буджакуа Бессарабської губернії і, в зокрема, Ізмаїльському цинуті, зупинилася частина гагаузів з Добруджі, яка покинула свою історичну землю через труднощі з асиміляцією після поділу історичної області Добруджі між Румунією і Болгарією на початку XIX століття. Частина з гагаузьких переселенців обжилася на території великої улоговини на західній частині від озера Ялпуг, утворивши село Болбока.

Село було перейменоване з Болбоки в улоговину в 1948 рці [1], проте гагаузи та болгари на своїх мовах досі називають село Болбокою.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 2643 особи, з них 3,22% зазначили рідною українську мову, 86,72% — гагаузьку, 6,02% — російську, а 4,04% — іншу[2].

«Пирінкін міст»[ред.ред. код]

В центрі села недалеко від головної вулиці та церкви знаходиться невеликий пішохідний навісний міст, збудований там на замовлення колись відомого в селі тутешнього авторитета на призвісько Пирінка (рос. Пыринка). Пізніше він був жорстоко вбитий, а міст у тутешніх селян сам по собі почав називатися «Пирінкін міст» (рос. Пыринкин мост).

Економіка і інфраструктура[ред.ред. код]

В 1945 році в селі були створені два колективних господарства - «Іскра» і «Перемога». У серпні 1948 року на базі цих колективних господарств було створено ще одне - «28 червня». В 1952 році всі три колгоспи були об'єднані в один під назвою «Перемога». В 1969 році згідно з рішенням уряду УРСР колективне господарство «Перемога» було реорганізовано в радянських господарство (радгосп). До березня 1971 року входив до складу Білгород-Дністровських м'ясо-молочних радгоспів. Указом Міністерства сільського господарства СРСР від 24 березня 1971 року радгосп «Перемога» був переданий Республіканському об'єднанню «Укрсортпосівноовоч» і називався «ВАТ Посівний радгосп "Перемога"». У 1990-х в селі діяли радгосп «Перемога» і перше відділення радгоспу «Ренійський».

За радгоспом «Перемога» було закріплено 5200 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3666 га орної землі, з них 866 га зрошуваної. За відділенням радгоспу «Ренійський» було закріплено 1823 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1035 га орної землі. Спеціалізація відділення - виробництво м'ясо-молочної продукції. До виробничої структури радгоспу «Перемога» входили: тракторно-польова структура, ферма з вирощування великої рогатої худоби, молочно-товарна ферма, птахоферма, свиноферма, бухгалтерія, відділ кадрів, автопарк, мехмайстерня і сільська адміністрація. Серед промислового виробництва: хлібопекарня, олійниця і млин. Основна продукція радгоспу: озима пшениця, ячмінь, горох, кукурудза, соняшник, виноград, посів овочевих, кормових та баштанних культур. З 1971 року радгосп виробляв насіння 19 сортів овочевих і баштанних культур [3]. З початку 2000 років радгосп поступово занепадав. В даний час майно радгоспу розпродається приватним покупцям.

У селі діє Котловинська середня школа. У школі працюють 33 вчителі. Навчаються 194 учня. При школі з 2006 року діє музей етнографії, краєзнавства та історії школи. Працює будинок культури із залом для глядачів на 100 місць. Є три бібліотеки з книжковим фондом близько 25 тис. примірників, сільська дільнична лікарня на 25 ліжок, дитячий сад на 140 місць, комбінат побутового обслуговування, 3 столові, більше 10 магазинів, відділення зв'язку.

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Недалеко від села були виявлені залишки поселення епохи бронзи (XX століття до н. е.) та два поселення перших століть нашої ери зі змішаним населенням, в складі якого були слов'яни [4]. У 2006 році в околиці села була знайдена частина скарбів - меч, кинджал, сідло, кінська узда - все з золота і срібла, інкрустовані дорогоцінними гранатами-альмандинами. У 2012 році в селі біля озера Ялпуг була виявлена ​​золота пластина IV-V століть, була частиною скарбів гунів. Ця знахідка спровокувала «золоту лихоманку» серед місцевого населення [5].

Культура[ред.ред. код]

У селі постійно святкують православні, державні і традиційні свята, такі як Новий рік, Старий Новий рік, Великдень, День Перемоги, Масляна, Трійця, Іменини, 8 березня та інші. У школі Котловини постійно проводяться різні гуртки, змагання, КВН, «Брейн-ринг» та інші види розваг. У селі діє танцювальний колектив «Севда Гюлю». У місцевому будинку культури (відновленому після пожежі 1996 року) [6] та на шкільній сцені постійно проводяться концерти з виконанням пісень 70-80-90-х років і пісень сучасної поп-музики учнями школи та їх керівниками. У лютому 2010 року в селі пройшов Міжнародний фестиваль гагаузької культури[7]. 28 серпня 2012 року в честь 200-річчя Котловини в селі було урочисто відкрито парк «Дружба», засаджений більш ніж 60 деревами[8].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.