Кінь (геральдика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Héraldique meuble Cheval cabré d'argent harnaché.svg

В європейській символіці, кінь традиційно поєднує в собі найкращі якості багатьох тварин: хоробрість лева, зір орла, силу вола, швидкість оленя, спритність лисиці. У першому російському збірнику емблем та їх тлумачень «Символы и Емблемата», виданому за Петра I (1705) образ коня трактується також як «знак війни, битви, перемоги, хоробрості, мужнього воїна, полководця або влади над військом».

Кінь у гербі представляється завжди в профіль. В залежності від положення, коню придаются такі назви: кінь називається диким (фр. gai), якщо він без вуздечки; загнузданий (фр. bride), осідланий (фр. selle), покритий латами (фр. barde), попоною (фр. caparасоnne); причому в точності означається, якого кольору прикраса, збруя або покрив коня. Кінь вважається розлюченим, скаженим (фр. effare, cabre), коли піднявся на диби, і лише таким, що грається (фр. anime), коли колір очей відмінний від кольору всього тіла.


Приклади[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fox-Davies, Arthur Charles. A Complete Guide to Heraldry. London: T.C. & E.C. Jack, 1909.
  • Слейтер Стивен. Геральдика. Иллюстрированная энциклопедия" (2-е издание). — М.: Эксмо, 2008. ISBN 978-5-699-17805-6
  • Джованни Санти-Мадзини Геральдика. История, терминология, символы и значения гербов и эмблем, АСТ, Астрель, 2007. — 594 с. ISBN 978-5-17-027393-5, 978-5-271-10044-4, 88-370-2290-5 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кінь (геральдика)