Лицар воза, або Ланселот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Parting of Sir Lancelot and Queen Guinevere, by Julia Margaret Cameron.jpg

"Лицар воза, або Ланселот" (фр. Lancelot, le Chevalier de la Charrette) — лицарський роман Кретьєна де Труа.

Сюжет[ред. | ред. код]

Ланселот закоханий у королеву Гвеневру, яка є дружиною короля Артура. Це почуття, що виражається в куртуазному служінні Дамі, визначає все поводження Ланселота: заради Гвеневри він робить неймовірні подвиги й, потрапляючи в найнебезпечніші ситуації, виявляється переможцем, тому що любов надає йому сили. Одна із шаленостей героя виявляється, коли він бореться із чарівником, що викрав королеву, спиною до супротивника, щоб не втрачати з виду кохану, що дивиться на двобій із вікна вежі. Заради Гвеневри Ланселот готовий навіть на приниження: зустрінутий ним карлик, обіцяючи повідомити ім'я викрадача королеви, пропонує Ланселоту проїхати в його возі, що сприймається лицарями як приклад їхньої гідності. Ланселот погоджується, щоправда, замислюється перед цим кілька секунд, викликаючи згодом невдоволення Гвеневри. Свою «провину» перед королевою він і повинен надолужити. Деякі дослідники вбачають у Ланселоті алегорію Рятівника, що возз'єднує душу (Гвеневру) і тіло (короля Артура), розлучених через підступ споконвічного Зла (чарівника Мелеаганта).

Герой романів, пов'язаних із пошуками Ґрааля, а також із розпадом артурівської держави й смертю самого короля Артура. Окрім твору де Труа, відомими творами про лицаря є французький анонімний романний цикл «Ланселот-Грааль» і, зокрема, «Книга про Ланселота Озерного», а також роман «Смерть Артура», автором якого є англієць Томас Мелорі (1488).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Chrétien de Troyes; Owen, D. D. R. (translator) (1988). Arthurian Romances. New York: Everyman's Library. ISBN 0-460-87389-X.
  • Colman, Rebecca V. "Reason and Unreason in Early Medieval Law." Journal of Interdisciplinary History 4 (Spring, 1974): 571–591.
  • Grant, Edward. "Reason Asserts Itself: The Challenge to Authority in the Early Middle Ages to 1200." God and Reason in the Middle Ages. Cambridge: Cambridge University Press, 2001. ISBN 0-521-00337-7
  • Lacy, Norris J. (1991). "Chrétien de Troyes". In Norris J. Lacy, The New Arthurian Encyclopedia, pp. 88–91. New York: Garland. ISBN 0-8240-4377-4.
  • Roquebert, Michel. Les cathares et le Graal. ISBN 9782708953796
  • Hopkins, Andrea. The Book of Courtly Love: The Passionate Code of the Troubadours. San Francisco: Harper, 1994. ISBN 0-06-251115-7.
  • Condren, Edward I. "The Paradox of Chrétien's Lancelot." MLN (May, 1970): 434–453
  • Paris, Gaston. "Lancelot du Lac, II:Conte de la charrette." Romania 12 (1883): 459–534
  • Burns, E. Jane. "Courtly Love: Who Needs It? Recent Feminist Work in the Medieval French Tradition." Signs 27.1 (2001): 23–57.
  • Chretien de Troyes. Arthurian Romances. Trans. William W. Kibler and Carleton W. Carroll. New York: Penguin Books, 2004.
  • Noble, Peter. "The Character of Guinevere in the Arthurian Romances of Chretien de Troyes" The Modern Language Review July 1972: 524–535

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]