Лужани (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Лужани

Стефанешти — Лужани
Коломия — Чернівці-Північна
Львівська залізниця
Івано-Франківська дирекція
смт Лужани


48°21′42″ пн. ш. 25°46′15″ сх. д. / 48.36167° пн. ш. 25.77083° сх. д. / 48.36167; 25.77083Координати: 48°21′42″ пн. ш. 25°46′15″ сх. д. / 48.36167° пн. ш. 25.77083° сх. д. / 48.36167; 25.77083
Рік відкриття 1866 (158 років)
Тип вузлова, проміжна
Колій 6
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Код станції 366301 ?
Код «Експрес-3» 2218227 ?
Мапа
Лужани. Карта розташування: Чернівецька область
Лужани
Лужани
Лужани на Вікісховищі

Лужа́ни — вузлова, проміжна залізнична станція 5-го класу Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці на перетині двох ліній Стефанешти — Лужани та Коломия — Чернівці-Північна між роз'їздом Завалля (14,5 км) та станціями Мамаївці (5 км) та Кіцмань (11 км). Розташована в смт Лужани Чернівецького району Чернівецької області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1866 році в складі Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці[1].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції зупиняються приміські поїзди сполученням Коломиї — Чернівців — Вадул-Сірет[2].

Пасажирське сполучення до станцій Вижниці та Стефанешти припинено з 18 березня 2020 року на невизначений термін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Google Книги. Хочемо до України! — стор. 295. Змагання за українську державність на Буковині у спогадах очевидців (1914—1921 рр.). Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 15 липня 2018.
  2. Розклад руху поїздів по станції Лужани на сайті poizdato.net. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]