Дільниця Чернівці — Коломия
|
|
|
Івано-Франківськ
|
|
|
Рахів
|
|
195,4
|
Коломия
|
|
|
Стефанешти
|
|
|
Р24
|
|
203,7
|
Матіївці
|
|
206,7
|
Замулинці
|
|
210,1
|
Борщів
|
|
|
Т 0904
|
|
|
Н10
|
|
214,9
|
Заболотів
|
|
218
|
Олешків
|
|
220,3
|
Вовчківці
|
|
|
р. Прут
|
|
224,5
|
Видинів
|
|
227,6
|
Прутівка
|
|
230,7
|
Снятин
|
|
|
Т 0909
|
|
|
Вижниця
|
|
237,5
|
Завалля
|
|
|
р. Прут
|
|
|
|
|
|
Т 2619
|
|
|
Н10
|
|
242,2
|
Неполоківці
|
|
|
Т 2607
|
|
|
Стефанешти
|
|
251,9
|
Лужани
|
|
256,7
|
Мамаївці
|
|
|
Ларга
|
|
264,2
|
Чернівці-Північна
|
|
|
М19E85 вул. Хотинська
|
|
|
р. Прут
|
|
266,4
|
Чернівці
|
|
271,4
|
Чернівці-Південна
|
|
|
Сторожинець, Вадул-Сірет
|
|
Дільниця Чернівці — Окниця
|
|
|
Могилів-Подільський
|
|
|
|
|
|
Бєльці-Слободзея
|
|
|
Окниця
|
|
160
|
|
|
|
|
|
|
|
|
157,8
|
Сокиряни
|
|
145,4
|
Романківці
|
|
|
Р63
|
|
|
Р63
|
|
134,3
|
Васкауци
|
|
121,8
|
Іванівці
|
|
113,7
|
Бурдюг
|
|
|
Р63
|
|
|
Р63
|
|
100,7
|
Ларга
|
|
|
Хмельницький
|
|
|
Р63
|
|
99
|
|
|
93,3
|
Медвежа
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
75,5
|
Липкани
|
|
69,6
|
69 км
|
|
|
М05
|
|
63,2
|
Крива
|
|
60,7
|
61 км
|
|
|
|
|
55,4
|
Мамалига
|
|
|
Н10
|
|
|
Т 2627
|
|
|
р. Черлена
|
|
52,3
|
Драниця
|
|
48,8
|
49 км
|
|
44,5
|
Ванчиківці
|
|
39,8
|
40 км
|
|
32,9
|
Новоселиця
|
|
27
|
Лехучени
|
|
|
Н10
|
|
20,7
|
Бояни
|
|
|
М19
|
|
11,3
|
Магала
|
|
7
|
Калинівська
|
|
3,6
|
Садгора
|
|
|
р. Задубрівка
|
|
|
р. Шубранець
|
|
|
Коломия
|
|
1,8
|
Чернівці-Північна
|
|
|
М19E85 вул. Хотинська
|
|
|
р. Прут
|
|
0
|
Чернівці
|
|
|
Сторожинець, Вадул-Сірет
|
|
Дільниця Чернівці — Вижниця
|
|
39,4
|
Вижниця
|
|
36,2
|
Чорногузи
|
|
32,2
|
Іспас
|
|
27,8
|
Мілієве
|
|
21,2
|
Банилів
|
|
|
р. Бережниця
|
|
12,8
|
Слобода-Банилів
|
|
8,3
|
Вашківці
|
|
|
|
|
|
р. Черемош
|
|
|
Коломия
|
|
|
Завалля
|
|
|
|
|
|
Н10
|
|
242,2
|
Неполоківці
|
|
|
Стефанешти
|
|
251,9
|
Лужани
|
|
256,7
|
Мамаївці
|
|
|
Ларга
|
|
264,2
|
Чернівці-Північна
|
|
|
М19E85 вул. Хотинська
|
|
|
р. Прут
|
|
266,4
|
Чернівці
|
|
|
Сторожинець, Вадул-Сірет
|
|
Чернівцí-Півнíчна — вузлова вантажна станція 4-го класу Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці на перетині ліній Коломия — Чернівці-Північна, Чернівці-Північна — Ларга та Чернівці-Північна — Багринівка між станціями Чернівці (2 км), Лужани (13 км) та Новоселиця (34 км). Розташована у колишньому Садгірському районі міста Чернівці. Поруч зі станцією пролягають автошляхи міжнародного та територіального значення М19 та Т 2602.
Станція відкрита 1 вересня 1866 року.
Залізнична аварія 1868 року
Першою масштабною залізничною катастрофою в Україні стала залізнична катастрофа зранку 4 березня 1868 року, яка сталася на перегоні Чернівці — Снятин між сучасними станціями Чернівці і Чернівці-Північна: о 06:30 під вантажно-пасажирським поїздом, який рухався із Чернівців до Львова, завалився залізничний міст через річку Прут. Цей міст було побудовано за проєктом інженера Шіфферкорна — мости такого типу були достатньо розповсюджені в тогочасній Австро-Угорщині.
В аварію потрапив змішаний товарно-пасажирський поїзд. У його складі загалом було 16 вагонів: одразу за локомотивом було причеплено 10 товарних вагонів із худобою. За товарними вагонами був причеплений поштовий вагон. Далі йшли чотири пасажирські вагони і один кондукторський.
Обставини катастрофи дослідниця О. Драгомирецька описує таким чином:
|
При перетині залізничного моста, коли перший локомотив був уже на протилежному березі, тріснув правий, а потім і лівий бік моста, локомотиви по похилій площині почали сповзати у воду, а за ними — товарні вагони.
|
|
Упали у воду і машиністи (вочевидь — члени локомотивної бригади). Один із них мав прізвище Гельд, він із поламаними ребрами зумів врятувати своїх колег».
На щастя, завдяки добрій реакції кондукторів, пасажирські вагони вдалося загальмувати і вони не впали в річку. Отож, серед людей в аварії постраждала лише локомотивна бригада.
Наслідками аварії стало падіння в річку Прут 9 вантажних вагонів та локомотива. У вантажних вагонів знаходилося 40 биків та 130 свиней, з них 10 биків загинуло, 20 відправили на бійню. 40 свиней врятувалося, 26 втопилося, а решта розбіглася.
Урядова комісія, яка розслідувала катастрофу, прийшла до висновку про ненадійність мостів конструкції Шіфферкорна: значна кількість деталей моста виготовлялася із чавуну — більш дешевого, але менш міцного за сталь. Окрім того, чавунні відливки часто мали внутрішні дефекти, які знижували загальну міцність конструкції. Після залізничної аварії 1868 року під Чернівцями по всій Австро-Угорщині почали відмовлятися від мостів конструкції Шіфферкорна. До проведення реконструкції мостів, на Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці мости, збудовані за проєктом інженера Шіфферкорна, зміцнювали, а згодом і замінили. Намагання керівника Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці Віктора Оффенгайма максимально здешевити будівництво колій, а також значна поспішність будівництва зрештою «вилізла боком»: кількість інцидентів і аварій на залізниці Львів – Чернівці була дуже великою[1].
Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]
На станції зупиняються приміські поїзди сполученням Коломия — Чернівці / Вадул-Сірет[2]. Приміський рух до кінцевих станцій Вижниця, Ларга, Сокиряни та Стефанешти припинений з 18 березня 2020 року на невизначений термін.
Приблизно за 200 м від станції розташована тролейбусна зупинка «Дріжзавод», де зупиняються тролейбусні маршрути № 3, 3А, 5, 11 та автостанція № 3 ТОВ «Чернівціавтотранс».
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.