Клепарів (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клепарів
станція
Сортувальний парк, Клепарів.jpg
Сортувальний парк
Розташування
Адреса Львів, вул. Шевченка, 158
Координати 49°51′20″ пн. ш. 23°58′48″ сх. д. / 49.85560720002777657° пн. ш. 23.98026420002777925° сх. д. / 49.85560720002777657; 23.98026420002777925Координати: 49°51′20″ пн. ш. 23°58′48″ сх. д. / 49.85560720002777657° пн. ш. 23.98026420002777925° сх. д. / 49.85560720002777657; 23.98026420002777925
Історія
Відкрито 1887
Інша інформація
Власник Львівська залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код 370400
Код ЄМР (АСУЗТ) 370400
Код Експрес-3 2218543
Мапа

Клепарів – сортувальна залізнична станція, яка обслуговує в основному вантажні потяги, розташована в північно-західній частині Львова на лінії ЛьвівРава-Руська

Історія[ред. | ред. код]

Станцію було відкрито 1887 року на новозбудованій залізниці Львів — Рава-Руська. З 1895 фукціонувала локальна залізниця Львів (Клепарів) — Яворів.

За свідченнями історика Олени Степанів, розміщеними у книзі «Сучасний Львів», у 1940-х роках станція Клепарів мала особливе значення у пасажирському русі у напрямку Брюхович. Вона обслуговувала північно-західну частину Львова, а саме Яворівський та Рава-Руський напрями. Натомість як вантажна станція вона не мала особливого значення через погане обладнання, тож використовувалась лише для прилеглих підприємств. [1]

У серпні 2010 року у вагонному депо Клепарів було атестовано новозбудований цех з ремонту та випробування гальмівного обладнання. Це дало підприємству право проведення деповського ремонту 4-вісних вантажних вагонів (напіввагонів, платформ, вагонів-хоперів для перевезення цементу, зерна, мінеральних добрив, думпкарів, вагонів-цистерн (без ремонту котла), а також виконання технічного обслуговування вантажних та пасажирських вагонів без відчеплення та з відчепленням вантажних вагонів всіх типів і перестановки вантажних вагонів із широкої колії 1520 мм на вузьку та навпаки. [2]

Послуги[ред. | ред. код]

Клепарів — сортувальна станція. Найбільша станція Львівської залізниці та одна з найбільших станцій України. Крім того має перехід із змінного струму на постійний. До складу входять локомотивне депо Львів-Схід, вантажне вагонне депо Клепарів, залізничний парк "Батарівка". Станцію Клепарів та станцію Львів розділяє лише міст на вулиці Левандівській. Має одну сортувальну систему (19 сортувальних колій). Середній добовий вагонообіг — 2800 вагонів. Переробка — 1800 вагонів на добу. [3]

Із загального обсягу вагонопотоку близько 62% припадає на транзит з переробкою, близько 37% – на транзит без переробки і близько одного відсотка на вагони місцевого призначення. На станції відбувається зміна локомотивів та локомотивних бригад поїздів, здійснюється причеплення та відчеплення штовхачів від поїздів. [4] Натомість як пасажирська станція вона зараз не має великого значення — тут зупиняється лише дизельпотяг Львів — Рава-Руська. Окрім того, враховуючи велике значення станції для Львівської залізниці, електрички Львів — Клепарів.[5]

Парк Батарівка[ред. | ред. код]

Залізничний парк Батарівка входить до складу станції Клепарів, яка розташована на території Львова. Батарівка приймає та віддає подачі з Підзамче та з пасажирського парку станції Клепарів. Налічує три колії. [6]

Розташована між залізрничними станціями Клепарів та Брюховичі на колії Львів — Рава-Руська. В межах перегону Клепарів — Батарівка для потягів діє обмеження швидкості 50 км/год.[7] 27 липня 2010 року на перегоні Батарівка — Рясне-ІІ зійшли з рейок тринадцять вагонів вантажного потягу, який перевозив вугілля з Донецька на Бурштинську ТЕС — було пошкоджено 300 м запасної колії та п’ять опор контактної мережі.[8]

У рамках розбудови у Львові мережі зупиночних пунктів для курсування міського рейкового автобуса після запровадження його першої черги СихівПідзамче планувалось запустити в дію другу чергу Сихів — Рясне з рядом проміжних зупинок, у тому числі Батарівка, для чого міська рада погодила виділення землі для Львівської залізниці.[9]

Батарівка не має великого значення у пасажирському русі — тут зупиняється лише потяг Львів — Рава-Руська.[10]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)

.