Мартін Вальдземюллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мартін Вальдземюллер
MartinWaldseemüller.jpg
Народився 1470[1][2][3][3]
Шалльштадт, Брейсгау-Верхній Шварцвальд, Фрайбург, Баден-Вюртемберг
Помер 16 березня 1520(1520-03-16)[2][1]
Сен-Дьє-де-Вож
Громадянство (підданство) Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність картограф[d] і космограф[d]
Alma mater Університет Фрайбурга
Студент у Грегор Райш
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Universalis Cosmographia, Waldseemüller's 1507; карта світу, на якій вперше показано Америку окремо від Азії
Carta itineraria europae 1520

Мартін Вальдземюллер (нім. Martin Waldseemüller) (бл. 1470 р.—1522 р.) — німецький картограф, відомий завдяки складанню найбільш ранньої карти (1507 рік), на яку нанесено назву «Америка». Він припустив, що назва «Америка» походить від латинського варіанту імені Амеріґо Веспуччі. Вальдземюллер не знав напевно і просто намагався пояснити слово, яке зустрічав на інших картах — в тому числі й на карті Кабота.

Життєпис[ред.ред. код]

Мартін Вальдземюллер продовжив справу Ніколауса Германуса та Бернарда Сильвана . Важливим етапом стало Страсбурзьке видання 1513 р. «Географії» Птолемея підготовлене Мартіном Вальдземюллером і Маттіасом Рінгманом на абсолютно новій основі. Перш за все, вони розшукали в Базелі (Швейцарія) та в Італії грецькі рукописи «Географії», за якими внесли ряд виправлень в її текст. При підготовці видання вони поставили за мету показати відмінності між давньою та новою географією. У це видання було включено 20 нових карт, які відомий географ, мандрівник та полярний дослідник Адольф Ерік Норденшельд (1832—1901) назвав «першим новим атласом світу». Видавець: Якобо Есслер (Jacobus Eszler) та Георгій Убелін (Georgius Uebelin). Друкар: Йоганн Скотт (Johann Schott).[4].

Карти України[ред.ред. код]

Карти Мартина Вальдземюллера, що охоплюють територію України: «Octava Europe Tabula» (Восьма карта Європи), «Tabula Moderna Sarmatie, Eur, Sive, Hungarie, Polonie, Russie, Prussie, Et, Vvalachie» (Сучасна карта Європейської Сарматії або Угорщини, Польщі, Русі, Пруссії і Волощини), «GENERALE PTHOLEMEI» (Генеральна карта світу Птолемея), «SECUNDA ASIAE TABULA» (Друга карта Азії), «Orbis Typus Universalis» (Сучасна карта світу), «Carta itineraria europae» (Карта Європи)[5].[6].


На «Восьмій карті Європи» (OCTAVA• EVROPAE•TABVLA) написи: Європейська Сарматія (Sarmatia Evrope), Азійська Сарматія (Sarmatiae Asiaticae Pars). Ця карта майже без змін повторювалася у всіх виданнях Географії К. Птолемея, починаючи від Ульмського (1482 р., Ніколаус Германус) і до видання 1541 р.[7].

На «Генеральній карті світу Птолемея» (GENERALE PTHOLEMEI) Європою (Europa) названо територію від Піренейського півострова до Азовського моря; Азією (Asia). — на схід від Каспійського моря. Східна Європа має на карті назву Європейської Сарматії (Sarmatia Europa).Українські землі на карті зображено узагальнено. Нанесено Дніпро (Borystenesfl) з правою, без назви, притокою, дві річки, теж без назв, на Правобережжі, а також Азовське море (Раlиdes meotides), Чорне море (Mare pontium sive pontus evxinus) та Кримський півострів (tavrica).Мапа створена на основі карти Франческо Берлінґєрі «Caelestem Hic Terram Inspicias Terrestre Que Caelum» (1482 р.).[8].

На «Сучасній карті Європейської Сарматії або Угорщини, Польщі, Русі, Пруссії і Волощини» (Tabula Moderna Sarmatie, Eur, Sive, Hungarie, Polonie, Russie, Prussie, Et, Vvalachie) найдетальніше показано територію від Одеру до Дніпра і західного узбережжя Чорного моря. Землі на захід від Одеру названа частиною Великої Німеччини (Magne Germanie pars). Землі на лівобережжі Дніпра подані схематично. У верхньому правому куті зображено Московське князівство (Dvcatvs Mosckovia), на південь від нього — Біла Русь або Московія (Rvssia Alba sive Mosckovia), на півдні — Перекопська Татарія (Tartaria Precopiensis). Позначено частину України — Русь (Rvssia) на північному сході від Герцинського лісу (Silua Hertinia) та Поділля (Роdolia) на південь від заліснених Карпат (Carpatus Mons). На карті вперше позначено багато українських міст, зокрема на Львівщині: Львів (Leopolis), Самбір (Sambor), Стрий (Striy), Глиняни (Glinia пі), Буськ (Bujzco), Городок (Grodeck) та ін. Мапа створена на основі карт Центральної Європи Ергарда Етцлауба та Марко Беневентано й карти Бернарда Ваповського, що входила до римського видання «Географії» К. Птолемея 1507 p.[9].

На «Другій карті Азії» (SECUNDA ASIAE TABULA) зображені частини: Європейської Сарматії (Sarmatiae in Europa pars), Азовського моря (Palvs Maeotis), Приазов'я з Сивашем (Bicis Palus), Кримського півострова (Taurica Chersonesus), Чорного моря (Ponti Euxini pars), ланцюга Алаунських гір (Alauni montes), що переходять у Ріфейські гори (Ripbei montes). З Алаунських гір витікають три річки без назви, які перетинають Приазов'я і впадають в Азовське море.[10].

Карту «Orbis Typus Universalis» (Сучасна карта світу) часто називали «Admiral's Map» (Карта адмірала), ймовірно мова йшла про Христофора Колумба — «адмірала океанів». Українські землі позначено як «Russia». Карта була складена на базі мапи 1507 р. «Universalis Cosmographia Secundum Ptholomaei Traditionem et Americi Vespucii Alioru [m] que Lustrationes» (Карта світу, побудована відповідно до методу Птолемея і доповнена новими землями від Амеріго Веспуччі). Це була перша карта (1507 р.), на якій з'явилася назва «Америка». На оновленій карті світу 1513 р. назва «Америка» відсутня. Обґрунтування цього відступу — інша карта (Tabula Terre Nove) того ж видання . На регіональній карті Карибського басейну та Атлантичного океану (Tabula Terre Nove) Південна Америка позначена як «Terra Incognita» (Невідома земля) і має напис, що вказує на те, що ці землі були виявлені Колумбом, без будь-яких ознак ролі Амеріго Веспуччі в розвідці північного узбережжя Південної Америки. Карта фокусується на Карибських островах та Північній і Південній Америках, які розміщується в західній частині карти, без ознак західного узбережжя цих материків. На мапі Меркатора, опублікованій в 1538 р., назву «Америка» було поширено на Північну Америку[11].

1520 р. Мартін Вальдземюллер в Стразбурзі видає карту «Carta itineraria europae» (Карта Європи). Робота над картою тривала 9 років (розпочав — 1511 р.). З першого видання «Карти Європи» в 1511 р. відомо лише описовий текст, сама карта все ще вважається втраченою, карта 1520 р. відома лише в одному примірнику. На карті представлено герби європейський держав і земель, що належали німецькому імператору Карлу V. Карта присвячена теж йому. Назва «RVSSIA» (Русь) на карті зустрічається два рази. На цій мапі позначено Поділля (Podoliae Pars) та Карпати (Carpatus mons).[12].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119353717 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Swartz A. Open Library — 2005.
  4. Байцар Андрій. Українські землі на картах німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (1513 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/1513.html
  5. Байцар Андрій. Українські землі на картах німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (1513 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/1513.html
  6. Байцар Андрій. Українські землі на карті «Carta itineraria europae» німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (1520 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/carta-itineraria-europae-1520.html
  7. Байцар Андрій. Українські землі на картах німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (1513 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/1513.html
  8. Байцар Андрій. Українські землі на картах німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (1513 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/1513.html
  9. Байцар Андрій. Українські землі на картах німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (1513 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/1513.html
  10. Байцар Андрій. Українські землі на картах німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (1513 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/1513.html
  11. Байцар Андрій. Українські землі на картах німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (1513 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/1513.html
  12. Байцар Андрій. Українські землі на карті «Carta itineraria europae» німецького картографа Мартіна Вальдземюллера (1520 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/carta-itineraria-europae-1520.html

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Ресурси Інтернета[ред.ред. код]