Фризький кінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фризький кінь

Фризький кінь, Фриз — порода коней, виведена в Фрисландії, провінції на півночі Нідерландів.

Історія[ред.ред. код]

Порода виведена в XVI—XVII століттях шляхом схрещування іспанських коней з місцевою важкою «холоднокровною» породою коней, в період окупації Нідерландів Іспанією. На Заході цих коней іноді називають «чорними перлинами», адже фризька — одна з найкрасивіших і незвичайних запряжних порід світу. Порода фризьких коней двічі побувала на межі вимирання, але була врятована нідерландськими конярями.

Цікаве з історії фризької породи коней[ред.ред. код]

Ця екзотична порода з'явилася в провінції Фризланд на півночі Голландії. Перша згадка про фризів датована XIII століттям. У 1823 році король Віллем I заснував щорічні фризькі перегони під назвою «День Королівського хлиста», переможець яких нагороджувався золотим хлистом. У 1985 році фризька порода коней поповнила склад Королівської стайні. З тих пір вони прикрашають упряжку коней Золотого екіпажу королеви Єлизавети на урочистостях з нагоди відкриття Парламенту. Фризи входили в шістку коней, запряжених в Королівську карету на церемонії відкриття Всесвітніх кінних ігор в Гаазі в 1994 році.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Fris.jpg

Проміри: Висота в холці від 150 см і вище.

Масть: Виключно ворона. З відмітин допускається тільки зірочка діаметром не більше 30 мм у кобил. У жеребців відмітини не допускаються.

Екстер'єр: Фриз — кінь не дуже великий, костистий, але елегантний, дещо високоногий, з яскраво вираженим упряжним складом. Фризи мають грубу пухку конституцію. Корпус широкий і глибокий, але трохи розтягнутий, спина довга і нерідко м'якувата. Рихлість конституції приховується високим виходом шиї і розтягнутістю форм. Шия у фриза з красивим легким вигином, дуже високо поставлена, а голова велика, довга, з майже прямим профілем і довгими суворими вухами. Найбільш прикметна особливість фризького коня — дуже довгі і густі щітки, що покривають костисті потужні ноги від скакального до зап'ястного суглоба і спадають на великі чорні копита (так звані фризи).

Це мохноногі коні, тобто у них на ногах звисають фризи. У породі культивується так званий «каретний хід» — коли ноги коня на рисі рухаються по великій круговій амплітуді з втратою швидкості на гладкому ґрунті, але з найменшими фізичними витратами на глибокому, м'якому ґрунті (сніг, пісок). Найчастіше власники прагнуть поліпшити природні рухи своїх коней, використовуючи на тренуваннях «фризьку шлею» — пристрій з мотузок і блоків, які з'єднують трензель з кожною ногою коня.

Фризи славляться здатністю до навчання, орієнтуванням на людину, зручністю в побуті. Найчастіше у них м'які для вершника алюри. Однак, професійні спортсмени з драйвінгу воліють використовувати більш інтелектуальні породи.

Фризька порода коней у мистецтві[ред.ред. код]

Фризи сьогодні[ред.ред. код]

На сьогодні фризи використовуються скоріше як декоративна порода коней. Вони придатні лише для однієї спортивної дисципліни — драйвінгу, проте не мають в ній достатньо шанувальників. Здебільшого ці коні використовуються для фотосесій і в парадних каретах.

Посилання[ред.ред. код]