Ахалтекінський кінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Davinia & Pagoda.jpg
Akhal-Teke Boynou born 1885.jpg

Ахалтекі́нський кінь — одна з найдавніших культурних порід верхових коней. В 7 столітті вважалась однією з найкращих в Передній Азії.

Ахалтекінський кінь добре пристосований до клімату пустель, задовольняється малооб'ємним кормом, легко переносить спрагу, дуже енергійний, відзначається настильною ристю і легким довгим галопом.

Основні проміри (в см) жеребців: висота в холці 154,4, коса довжина тулуба 154,2, обхват грудей 167,0, обхват п'ястка 19,0; кобил (відповідно) 152,3; 154,4; 165,6 і 18,1.

Основні масті: гніда, сіра, булана, ворона і руда. На голові і ногах бувають відмітини.

Ахалтекінські коні використані при виведенні багатьох порід верхових коней світу, в т. ч. арабської, англійської чистокровної, донської, карабаїрської та ін.

Розводять А. к. в Туркм., Узб. і Кирг. Широко використовуються для поліпшення верхових коней у південних степових районах Росії й Казахстану.

Науковці припускають, що кінь Олександра Македонського Буцефал належав до ахалтекінської породи.

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]