Музей сакральної барокової скульптури Пінзеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Колишній костел кларисок
Музей Пінзеля
Lviv kosciol Klarisek SAM 2166 46-101-0960.JPG
49°50′ пн. ш. 24°02′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.033° сх. д. / 49.833; 24.033Координати: 49°50′ пн. ш. 24°02′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.033° сх. д. / 49.833; 24.033
Тип споруди будівля
Розташування Flag of Ukraine.svg Україна,Львів
Архітектор Павло Римлянин
Адреса пл. Митна, 2 м. Львів
Музей сакральної барокової скульптури Пінзеля is located in Україна
Музей сакральної барокової скульптури Пінзеля
Музей сакральної барокової скульптури Пінзеля (Україна)
CMNS: Музей сакральної барокової скульптури Пінзеля на Вікісховищі

Музей Пінзеля — музей сакральної барокової скульптури Йогана-Георга Пінзеля, відкритий у 1996 році у Львові в приміщенні колишнього костелу Кларисок. У музеї зберігаються твори мистецтва, серед яких скульптури Пінзеля.

Історія[ред.ред. код]

Монастирський період[ред.ред. код]

1482 року до Львова з Кракова прибули черниці бернардинського ордену. Вони розмістилися за фортечними мурами міста неподалік від монастиря бернардинів. У 1583 році для них побудували каплицю святої Ганни. Після реформи бернардинського ордену черниці отримали назву кларисок. На початку XVII століття почалося будівництво кам'яного монастиря для кларисок. З 1607 року будівництвом керував архітектор італієць Павло Римлянин, що працював також на будівництві костелу Бернардинів.

Костел кларисок був невеликим, однонавовим, з вежею над порталом входу. Костел мав 11 вівтарів. У XVII столітті тричі страждав від воєн у 1648, 1656 та 1672 роках. У середині XVIІI століття (орієнтовно в 1748 році) костел перебудований у стилі бароко і став тринавовим. У 1749 році ігуменя Марцеліна Дубровська розширила монастир, добудувавши з фундаменту його четверту частину. У 1760-х роках інтер'єр розписаний фресками художників — братів Cтаніслава та Марціна[1] Строїнських.

Після передачі Львова і Галичини у склад Австро-Угорщини монастир закрито, тут був склад тютюну, потім шпиталь, а в монастирських келіях розташувалися митні служби. За час використання костелу як складу тютюну, фресковий живопис південної стіни був повністю знищений. Незважаючи на те, що споруда тривалий час не використовувалася за своїм прямим призначенням, вона збереглася до наших днів у незмінному вигляді.

1 грудня 1898 року відбулося повторне освячення храму архієпископом Юзефом Вебером.

Протягом 1938—1939 років, за проектом архітектора Антона Лобоса, відбулася реставрація споруди (пристосування приміщення під гарнізонний костел) та будівництво нової вежі. На фірмі братів Викляків, яка тоді знаходилася на вул. Личаківській, 27, виготовлено новий вівтар та амвони. Фігури святих виконав Антон Попель, вівтарні образи виконали маляри Станіслав Батовський-Качор, Юліуш Макаревич, Марсель Гарасимович. Орган для костелу виготовила фабрика органів Яна Слівінського. Вітражі замовлено на віденській фабриці Карла Гейлінґа. Брат маляра Антона Попеля Тадеуш відреставрував фрески Станіслава Строїнського та намалював три нових сценічних композиції: «В'їзд Собеського до Відня», «Присяга Яна Казимира у Львівському кафедральному костелі», «Оборона львівського бернардинського монастиря»[2].

Музей[ред.ред. код]

У 1945 році порожній костел кларисок увійшов до складу Львівської картинної галереї. Проведнена реставрація та косметичний ремонт будівлі[3].

Колекція львівської барокової скульптури була зібрана у Львівській картинній галереї в результаті експедиційної роботи музейних працівників у 1960—1970 роках. У 1978 році тут відкрито виставковий зал Львівської картинної галереї. І лише в 1996 році відкрито окремий музей Йогана-Георга Пінзеля — «Музей сакральної скульптури XVIII століття».

Сучасний стан[ред.ред. код]

Фото з боку Глинянської брами
Фото з боку Глинянської брами

У 2008 році розпочаті роботи із заміни даху, які виконувалися за кошти із державного бюджету. Але роботи не були виконані у повному обсязі, тому існувала можливість підтоплення музею під час сезону дощів.

У 2012 році міська влада Львова пообіцяла виділити кошти на подальший ремонт даху в музеї Пінзеля. 26 листопада 2012 року музей відвідала комісія міськради на чолі з першим заступником міського голови Львова Олегом Синюткою і вже весною 2013 року музейники очікували на фінансування для капітального ремонту даху, адже у березні 2013 року, до музею з Франції мали повернутися скульптури Йогана Георга Пінзеля, які експонувалися в «Залі Каплиці» паризького музею Лувр[4].

У січні 2013 року працівники підприємства «Центр-Комплекс» приступили до робіт із заміни даху музею, які закінчилися наприкінці травня 2014 року. Було заплановано повністю замінити мідне покриття, підсилити та замінити усі дерев'яні конструкції даху. Усі матеріали на виконання цих робіт було закуплено за кошти виконавця, хоча у міському бюджеті 2014 року, на виконання цих робіт, було закладено 2,9 млн гривень[5]. І знов приміщення музею отримало тимчасове покриття з поліетилену аби витримати осінні дощі, але воно «пережило» й зиму і дах знов почав протікати, тим самим руйнуючи споруду. Пам'ятка перебувала у аварійному стані та потребувала негайних відновлювальних робіт[6].

У наступному році ремонт даху музею Пінзеля, так і не завершився, попри обіцянки міського голови А. Садового, зробити це до кінця 2015 року. У ЛМР також запевняли, що станом на 25 січня 2016 року роботи з ремонту даху музею Пінзеля ще тривають. Усі затримки у виконанні робіт призвели до розкрадання невідомими особами мідної покрівлі, призначеної для ремонту музею. Після затримання зловмисників працівниками правоохоронних органів роботи продовжились, тому об'єкт не встигли вчасно здати в експлуатацію[7].

На початку серпня 2016 року на площі Митній розпочалися підготовчі роботи з реставрації музею Пінзеля. На будівлі встановили спеціальне риштування та незабаром розпочнуть відновлювати занедбаний фасад споруди. Нинішній стан — облуплені стіни, діри та знищені декоративні елементи і т. д. Під час реконструкції площі пам'ятці архітектури повернуть первинний вигляд. Для ремонту та реставрації колишнього костелу кларисок із державного бюджету виділено майже 3 млн гривень. Відновлення площі Митної та музею Пінзеля планують завершити до кінця жовтня[8].

Твори Пінзеля[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Іоанн Георг Пінзель. Скульптура. Перетворення (альбом). — Львів : Грані-Т, 2007.
  • Українська культура. — № 11—12, 1995.
  • Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 80.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Киев: Будівельник, 1983—1986. — Т. 3. — С. 83. (рос.)
  • Огонёк. — № 11, 1990. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]