Найбільші організми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синій кит досягає 33 м в довжину і маси понад 150 т
Саванний слон — найбільший сухопутний ссавець: маса досягає 12,24 т.
Білий носоріг досягає маси понад 4 т, є найбільшою непарнокопитною твариною
Амурський тигр досягає маси понад 200 кг, є найбільшою кішкою у світі
Жирафа є найвищою твариною: до 5,8 м

Найбільші організми — це список усіх тварин, рослин і інших організмів, що живуть на Землі, які мають максимальні ознаки у своїх класах (рядах) за такими параметрами, як вага тіла, довжина, зріст.

Хребетні[ред. | ред. код]

Ссавці[ред. | ред. код]

Докладніше: :en:List of largest mammals

Найбільшим представником ссавців є синій кит (голубий кит, Balaenoptera musculus). Маючи вагу тіла до 175 т і довжину до 33 м[1], синій кит є, можливо, найбільшою за вагою відомою твариною, яка будь-коли жила на Землі (його конкурентом тут є брухаткайозавр і амфіцелія, ящеротазові динозаври з пізньої юри і крейди[2][3]), і найбільшим і за вагою, і за довжиною за останні 90 млн років. Найбільшим з будь-коли здобутих китів виявилась самиця, виловлена поблизу Південних Шетландських островів в 1926 році. Її довжина від розвилки хвостового плавця до кінця рила становила 33,27 м, вага 176792 кг[4][5].

  • Хоботні: Найбільшою сучасною сухопутною твариною є африканський слон (Loxodonta africana). Найбільшою особиною з будь-коли зареєстрованих у «Книзі рекордів Гіннесса» був самець, застрелений 7 листопада 1974 року в Мукуссо (Ангола), його вага становила 12,24 т[6].
  • Непарнокопитні: Найбільшим сучасним видом ряду непарнокопитні, як втім, і усіх копитних разом узятих, є білий носоріг (Ceratotherium simum). Найбільші представники цього виду можуть досягати 4,5 т, 4,7 м в довжину, і 2 м у висоту[7].
  • Парнокопитні: Найбільшим сучасним видом ряду парнокопитні є бегемот (Hippopotamus amphibius), він досягає ваги в 4,5 т, 4,8 м завдовжки і 1,66 м заввишки[8]. Найвищим ссавцем і твариною взагалі є жирафа (Giraffa camelopardalis), зріст якої сягає 5,8 м, при вазі тіла до 2 т[9].
  • Примати: Горилла східна низинна (Gorilla beringei graueri) є найбільшим сучасним приматом. Максимально вага диких самців горили може перевищувати 225 кг, при зрості 1,8 м. Викопний Gigantopithecus був ще більший, можливо, до 3 м заввишки при вазі від 300 до 550 кг. Він з'явився близько 5 млн років тому, а останні його рештки віком коло 300 тис. років знаходять в Індії та Китаї.
  • Яйцекладучі: Найбільшою серед сучасних яйцекладучих є проєхидна (Zaglossus bruijni), важить до 16,5 кг і має довжину до 1 м[10]. Однак серед викопних були більш крупні представники яйцекладучих ссавців, наприклад, вимерлий вид Zaglossus hacketti (Австралія), ймовірно, важив 100 кг.
  • Сумчасті: Найбільшим серед сучасних сумчастих є рудий кенгуру (Macropus rufus) з вагою тіла до 100 кг (звичайно до 85 кг) зростом до 1,92 м (зазвичай близько 1,4 м)[11].
  • Хижі: Білий ведмідь — найбільший наземний представник ссавців ряду хижих (якщо ж враховувати і водні види хижих, то першість переходить до південного морського слона, у якого самці сягають 6 м завдовжки, та важать 4 т[12]). Довжина білого ведмедя сягає 3 м, вага до 1 т. Зазвичай самці важать 400—450 кг; довжина тіла 2-2,5 м, висота в холці до 130—150 см[13].
Тигр — найбільший і найважчий з сучасних представників родини котових. Найбільша відома довжина тіла найбільшого підвиду тигра — амурського — становить 317 см, а разом з хвостом — 420 см. Висота у холці до 1,15 м. Дорослий самець в природі звичайно важить від 180 до 250 кг. Зареєстровані самці вагою в 325, 340, 350 і 360 кг[14].
Амурський тигр порівняно з людиною ростом 183 см
  • Гризуни: Капібара є найбільшим сучасним гризуном. Довжина тіла дорослої капібари сягає 1-1,35 м, висота в холці — 50-60 см. Самці важать 34—63 кг, а самиці — 36-65,5 кг (вимірювання здійснювали у венесуельських льяносах)[15].
  • Інші ссавців: Ендрюсарх, що жив у верхньому еоцені й належить, за сучасними дослідженнями, до китопарнокопитних, вважається найбільшим відомим сухопутним хижим ссавцем всіх часів[16]. Довжина його черепа становила 83 см[17], а загальна довжина тіла ймовірно дорівнювала 3,8 м[18].

Птахи[ред. | ред. код]

Докладніше: :en:List of largest birds

Найбільшим представником сучасних птахів є африканський страус (Struthio camelus), що сягає 2,7 м заввишки і важить до 156 кг[19].

Мандрівні альбатроси (Diomedea exulans) сягають 117 см завдовжки і мають найбільший серед птахів розмах крил — до 350 см[20][21].

Чорний гриф (Aegypius monachus) має довжину тіла 98-120 см і розмах крил 270—310 см при вазі 7-14 кг, це найбільший літаючий птах[22][23].

Андський кондор (Vultur gryphus) — найбільший літаючий птах у Західній півкулі; незважаючи на те, що його довжина від дзьоба до хвоста в середньому на 5 см коротша, ніж у каліфорнійського кондора, за розмахом крил (274—310 см) він значно перевешує свого найближчого родича[24]. До того ж він важчий — маса самців досягає 11-15 кг, самок — 7,5-11 кг[25]. Довжина дорослих птахів варіює в межах від 117 до 135 см[26].

Плазуни[ред. | ред. код]

Найбільшим представником сучасних плазунів є гребінчастий крокодил (Crocodylus porosus), який сягає більш ніж 5 м завдовжки. Найбільші представники цього виду важили 1,36 т і мали довжину 6,3 м[27].

Земноводні[ред. | ред. код]

Див. Китайська велетенська саламандра, Японська велетенська саламандра

Риби[ред. | ред. код]

Докладніше: :en:List of largest fish

Найбільшим представником надкласу Риби (у відповідності до сучасних принципів кладистики — парафілетичноїє групи) є китова акула, сягає завдовжки 12-14 м, можливо, до 18 м[28] і навіть 20 м[29].

Риба-місяць — найбільша сучасна костиста риба. У Книзі рекордів Гіннеса наводяться дані щодо риби-місяць, спійманої 18 вересня 1908 року неподалік від Сіднею, довжина якої становила 3,3 м, відстань між плавцями — 4,26 м, а вага 2235 кг[30].

Безхребетні[ред. | ред. код]

Японський краб-павук — 45 см довжина Карапаксу і 3 м розмах першої пари ніг
Жук-голіаф виду Goliathus regius — найважчий жук у світі

Членистоногі[ред. | ред. код]

Ракоподібні[ред. | ред. код]

Найбільшим представником класу ракоподібних і усіх членистоногих є японський краб-павук (Macrocheira kaempferi). Великі особини досягають 45 см довжини карапаксу і 3 м в розмаху першої пари ніг[31].

Комахи[ред. | ред. код]

Докладніше: :en:List of largest insects
  • Жуки: Одним з найбільших жуків у світі вважається дроворуб-титан (Titanus giganteus) з Південної Америки, що сягає 167 мм завдовжки[34]. Найбільшим жуком також є південноамериканський жук-Геркулес (Dynastes hercules), окремі самців цього виду сягають завдовжки 171 мм[35]. Найбільшим також є бразильський вусач великозуб (Macrodontia cervicornis), максимальною зареєстрованою довжиною самця 169 мм (особина з колекції J.Sticher, Германия)[36]
Найважчі жуки в світі — окремі особини самців ряду видів жуків-голіафів, які сягають завдовжки 95-100 мм, (Goliathus regius до 116 мм[37]) за життя можуть важити, згідно одним даним до 47 г[38], а згідно іншим — до 80-100 г[39][К 1].
Найбільшим за розмахом крил денним метеликом є птахокрилка королеви Олександри (Ornithoptera alexandrae). У Лондонському музеї природної історії зберігається жіноча особина з розмахом крил 273 мм, що робить цей вид найбільшим представником групи булавовусих (денних) лускокрилих[42]. Також до найбільших денних метеликів належить парусник антимах (Papilio antimachus) з Центральної] Африки. За рахунок сильно витягнутої вершини передніх крил, їхній розмах у окремих самців може сягати 250 мм[40]. Павлиноочка цезар (Attacus caesar), розповсюджена на Мінданао — одному з Філіппінських островів: максимальний розмах крил самиць цього виду може сягати 255 мм[41]. Самиці павлиноочки Геркулес (Coscinocera hercules), що мешкає в Австралії і Новій Гвінеї, мають найбільшу площу крил — до 263,2 см²[40][43].
Павлиноочка атлас (Attacus atlas) — найбільші самиці цього виду можуть мати розмах крил до 240 мм[41].
  • Бджоли: Найбільша бджола в світі це Megachile pluto (Megachilidae) з Індонезії. Довжина тіла самиць 39 мм, а розмах крил 63 мм. Цю бджолу також називають Wallace's Giant Bee[45].

: Одним з найбільших представників родини є вид (Camponotus gigas) розмір робочих особин якого становить близько 20 мм, самців — 18,3 мм, солдатів — 28,1 мм, матки — до 31,3 мм[46]. Також найбільшими мурашками є динопонера гігантська (Dinoponera gigantean)[47] і Paraponera clavata, що сягають завдовжки 25-30 мм[48]. Самці з африканського роду Dorylus можуть сягати завдовжки 3 см, а матки (королеви) в осілу фазу в момент дозрівання яєць мають дуже збільшене черевце і загальну довжину до 5 см[49]. Однак найбільшими в історії є викопні мурашки роду Formicium. Їхні самки досягали 7 см в довжину, а крила мали розмах до 15 см[50].

Немертини[ред. | ред. код]

  • Вид Lineus longissimus сягає 60 м завдовжки, що робить його найдовшою твариною на планеті[53].

Круглі черви[ред. | ред. код]

Кишковопорожнинні[ред. | ред. код]

  • Вид медуз волохата ціанея (Cyanea capillata) має щупальці, що досягають 36 м завдовжки, це робить її однією з найдовших тварин[55][56][57]. Волохата ціанея —найбільша медуза Світового океану. Трапляються особини з куполом завширшки майже 2 м. Звичайно ціанеї не виростають більше 50-60 см.

Схожа за розмірами (можливо, важча) медуза Nemopilema nomurai мешкає у Східно-Китайському і Жовтому морях. Її купол сягає завширшки 2 м, а вага становить 200 кг.

Молюски[ред. | ред. код]

Черевоногі молюски[ред. | ред. код]

Гігантський австралійський трубач (Syrinx aruanus) є найбільшим у світі черевоногим молюском. Висота мушлі досягає 91 см, а її маса з молюском — до 18 кг[58]. Більшість раковин досягають довжини близько 25 см.

Двостулкові молюски[ред. | ред. код]

Найкрупнішим двостулковим молюском є тридакна велетенська (Tridacna gigas)[59] Найбільшу особину цього виду завдовжки 138 см, було знайдено в 1817 році на північно-західному узбережжі Суматри. Її мушля важила приблизно 230 кг, а загальна вага живого молюска склала 250 кг[60]. Інша надзвичайно велика особина тридакни було знайдена в 1956 році обабіч японського острова Ісігакі. Стулки її мушлі сягали завдовжки 115 см і важили 333 кг[60].

Головоногі молюски[ред. | ред. код]

Найбільшим головоногим молюском у світі є антарктичний архітеутис (велетенський кальмар, Mesonychoteuthis hamiltoni). У 2007 році в антарктичних водах новозеландські рибалки[61] виловили найбільшого з будь-коли спійманих антарктичних велетенських кальмарів завдовжки близько 10 м і вагою в 494 кг (за початковими даними — 450 кг)[62].

Рослини[ред. | ред. код]

Секвоядендрон «Генерал Шерман», у парку Sequoia National Park

Найбільшими рослинами сучасності є Секвоядендрон (секвоядендрон гігантський, мамонтове дерево, Sequoiadendron giganteum), секвоя і евкаліпт. Найбільша особина секвоядендрона має висоту 94,9 м і діаметр 8,98 м; дерево, що носить ім'я «Генерал Шерман» має об'єм 1487 м³[63].

Секвоя (Sequoia sempervirens) досягає у висоту понад 100 м. Найвище дерево на Землі — секвоя, виявлена влітку 2006 року Кріс Аткінс (англ. Chris Atkins) і Майклом Тейлором (англ. Michael Taylor) в національному парку Редвуд. Висота «Гіперіона» (так було названо дерево) становить 115,5 м (379,1 футів)[64][65].

Квіткові рослини[ред. | ред. код]

Евкаліпти (Eucalyptus) також можуть мати висоту понад 100 м[66]. Евкаліпт королівський (Eucalýptus régnans) вважається одним із найвищих квіткових рослин на планеті[67][68].

Гриби[ред. | ред. код]

Найбільше плодове тіло виявлено в 2010 році у агарікоміцетового гриба виду Fomitiporia ellipsoidea (острів Хайнань, Китай). Він є представником ряду Hymenochaetales, які як трутовики ростуть на мертвій деревині[69]. Його вага була між 400 і 500 кг, вік близько 20 років, довжина — 10 м, ширина — 82-88 см, об'єм від 409000 до 525000 см³[70].

Раніш, до знахідки Fomitiporia, найбільше плодове тіло було знайдено у гриба Rigidoporus ulmarius (підклас Agaricomycetidae, ряд Поліпорові). Його параметри: маса — 284 кг, висота — 1,66 м, обхват — 4,9 м[71].

Протисти[ред. | ред. код]

Найбільшими представниками одноклітинних істот є деякі протозойні організми (Protozoa) з ряду форамініфер. Один з таких видів, Syringammina fragilissima[en], може досягати 20 см[72][73].

Бактерії[ред. | ред. код]

Найбільшою бактерією є Thiomargarita namibiensis. Цю морську грам-від'ємну бактерію з групи гамма-протеобактерій було виявлено у донних осадах материкового шельфу поблизу узбережжя Намібії німецьким біологом Хайде Шульц і її колегами з Інституту морської мікробіології імені Макса Планка в Бремені в 1997 році під час дослідного плавання на російському судні «Петр Котцов»[74]. Thiomargarita namibiensis має 0,75 мм у поперечнику, що дозволяє розглядіти її неозброєнним оком[75][76].

Віруси[ред. | ред. код]

Найбільший вірус (Megavirus chilensis)

Найбільший з відомих вірусів (Megavirus chilensis) знайдено у прибережних водах Чилі. Розмір його частки дорівнює 680 нанометрам, в геномі міститься 1 млн 259 тис. 197 пар нуклеотидів, які кодують 1120 білків[77].

На початку 2014 року з'явились повідомлення про знахідку ще більшого віруса — ''Pithovirus''.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Wood G. L. The Guinness Book of Animal Facts and Feats. 3rd ed. — New York: Sterling Publishing Company Inc., 1983. — 256 р. — isbn 978-0-85112-235-9.

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Вагу тіла інколи пропонують як показник для великих «важких» комах і її наводять деякі популярні автори, зокрема Wood (1982) у книзі «The Guinness Book of Animal Facts & Feats» і McQuitty з Mound (1994) у книзі «Megabugs». Такі значення, як 100 г для жуків Goliathus sp. у порівнянні з лише 35 г для Megasoma elephas (McQuitty і Mound) цікаві самі по собі, але не мають порівняльної цінності. Можливо, сталася помилка і мало місце викривлення 35 грамів до 3,5 унцій і згаданий Goliathus sp., по суті, важив 35 г. David M. Williams Book of insect records. Chapter 30: Largest (oн-лайн версия)

Виноски[ред. | ред. код]

  1. З БСЭ|http://bse.sci-lib.com/article011432.html%7Ctitle=Голубой кит
  2. Огромнейший из гигантских — dinomillennium.com
  3. Carpenter K. Biggest of the Big: a Critical Re-evaluation of the Mega-sauropod Amphicoelias fragillimus // Paleontology and Geology of the Upper Jurassic Morrison Formation (ed. by J. R. Foster and S. G. Lucas). — New Mexico Museum of Natural History and Science Bulletin. — 2006. — Vol. 36. — P. 131—138.
  4. What is the biggest animal ever to exist on Earth?. How Stuff Works. Архів оригіналу за 2012-05-04. Процитовано 2007-05-29. 
  5. Соколов В. Е., Арсеньев В. А. Млекопитающие России и сопредельных регионов. Усатые киты. — М.: Наука, 1994. — 208 c. — (Cep. Млекопитающие России и сопредельных регионов). — isbn 5-02-005772-Х (рос.)
  6. Книга рекордов Гиннеса 98
  7. African Rhinoceros. Safari Now. Архів оригіналу за 2012-06-21. Процитовано 2008-03-19. 
  8. ADW: Hippopotamus amphibius: Information
  9. Wallis, Daniel (2007-12-22). African giraffes endangered. Reuters. 
  10. Ехидна на rarestzoo.blogspot.com
  11. Кенгуру на www.helium.com
  12. Block D., Meyer P.  Mirounga leonina (Southern elephant seal) — Animal Diversity Web
  13. Соколов В. Е. Систематика млекопитающих. Т. 3. — М.: Высш. шк., 1979. — 528 с.(рос.)
  14. |Гептнер В. Г., Слудский А. А. Млекопитающие Советского Союза. Т. 2, ч. 2. Хищные (гиены и кошки). — М.: Высш. шк., 1972. — 552 с.(рос.)
  15. Mones A. and Ojasti J. Hydrochoerus hydrochaeris. — Mammalian Species. — 1986. — No. 264: — Р. 1-7. Published by The American Society of Mammalogists.
  16. Кэрролл Р. Палеонтология и эволюция позвоночных: В 3-х тт. Т. 3. — М.: Мир, 1993. — 312 с. — isbn 5-03-001819-0. — С. 90.(рос.)
  17. Разнообразие млекопитающих. Ч. III. http://zmmu.msu.ru/files/images/musei/publication/divers_mammals-3.pdf / О. Л. Россолимо, И. Я. Павлинов, С. В. Крускоп, А. А. Лисовский, Н. Н. Спасская, А. В. Борисенко, А. А. Панютина. — М.: Изд-во КМК, 2004. — 408 с. — (Разнообразие животных. — isbn 5-87317-098-3. — С. 785.(рос.)
  18. Черепанов Г. О., Иванов А. О. Ископаемые высшие позвоночные. / 2-е изд. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. — 202 с. — isbn 978-5-288-04308-6. — С. 159.(рос.)
  19. birding.com records
  20. Robertson C. J. R. Albatrosses (Diomedeidae) // Hutchins Michael. Grzimek's Animal Life Encyclopedia. 8 Birds I Tinamous and Ratites to Hoatzins (2 ed.). — Farmington Hills, MI: Gale Group, 2003. — Р. 113—116, 118—119. ISBN 0-7876-5784-0.
  21. Dunn Jon L.; Alderfer Jonathon. Accidentals, Extinct Species // Levitt Barbara. National Geographic Field Guide to the Birds of North America (fifth ed.). — Washington D.C.: National Geographic Society, 2006. — Р. 467. — ISBN 978-0-7922-5314-3.
  22. Snow D. W. & Perrins C. M. The Birds of the Western Palearctic. — Concise Edition, 1998. — OUP — ISBN 0-19-854099-X.
  23. del Hoyo J., Elliott A., & Sargatal, J., eds. Handbook of the Birds of the World. Vol. 2. — Barcelona: Lynx Edicions, 1994. — ISBN 84-87334-15-6.
  24. Ferguson-Lees James; Christie David A. Raptors of the World. — Boston: Houghton Mifflin, 2001. — ISBN 0-618-12762-3.
  25. Lutz Dick. Patagonia: At the Bottom of the World.. — DIMI Press, 2002. — Р. 71-74.
  26. Hilty Stephen L. A Guide to the Birds of Colombia. Princeton Univ. Press, 1977. — 88. — ISBN 0-691-08372-X.
  27. Crocodylus porosus (Schneider, 1801), by Adam Britton from the Crocodilian Species List.
  28. Книга Рыбы мировой фауны}}
  29. Rhincodon typus Smith, 1828 (en). Fish Base. Процитовано 221 августа 2011. 
  30. Wood. The Guinness Book of Animal Facts and Feats. Sterling Pub Co Inc, 1983. — ISBN 978-0-85112-235-9
  31. Рупперт Э. Э., Фокс Р. С., Барнс Р. Д., Зоология беспозвоночных: функциональные и эволюционные аспекты. Т. 3: Членистоногие. — М.: Изд. центр «Академия», 2008. — 496 с.(рос.)
  32. World's longest insect revealed. Музей естествознания (Лондон). 2011-10-18. Архів оригіналу за 2012-03-20. Процитовано 2009-12-08. (англ.)
  33. Bragg P. E. (2008) // Hennemann & Conle. Revision of Oriental Phasmatodea: The tribe Pharnaciini Günther, 1953, including the description of the world's longest insect, and a survey of the family Phasmatidae Gray, 1835 with keys to the subfamilies and tribes (Phasmatodea: «Anareolatae»: Phasmatidae). — Zootaxa. — vol. 1906. — Р. 1-316. Abstract.
  34. Vanessa Hequet. Longicornes de Guyane — Cayenne, 1996.
  35. HirokA FF — 171mm Dynastes hercules hercules
  36. http://www.coleop-terra.com - The world largest beetles
  37. http://www.beetlesofafrica.com/
  38. Coleopterra Giant Beetles Goliathus goliatus
  39. Пластинчатоусые (Scarabaeidae)
  40. а б в Каабак Л. В., Сочивко А. В. Бабочки мира. — М.: Аванта+, 2003. — ISBN 5-94623-008-5 (рос.)
  41. а б в Hugo Kons, Jr. (1998-05-17). Chapter 32 — Largest Lepidopteran Wing Span. Book of Insect Records (en). University of Florida. Архів оригіналу за 2011-08-18. 
  42. Ornithoptera alexandrae (Queen Alexandra's birdwing) | Natural History Museum
  43. Вейбрен Ландман. Бабочки. Иллюстрированная энциклопедия. — М.: Лабиринт Пресс, 2002. — 272 c. — isbn 5-9287-0274-4 (рос.)
  44. Fabian Haas. The Giant Earwig of St. Helena — The Dodo of the Dermaptera.
  45. Messer A. C. Chalicodoma pluto: the world's largest bee rediscovered living communally in termite nests (Hymenoptera: Megachilidae) // J. Kans. Entomol. Soc. — 1984. — Vol. 57. P. 165—168.
  46. www.lasius.narod.ru — Camponotus gigas
  47. Kempf W. W. A preliminary review of the ponerine ant genus Dinoponera Roger (Hymenoptera: Formicidae) // Stud. Entomol. — 1971. — Vol. 14. — P. 369—394
  48. Brown B. V.; Feener D. H. Behavior and Host Location Cues of Apocephalus paraponerae (Diptera: Phoridae), a Parasitoid of the Giant Tropical Ant, Paraponera clavata (Hymenoptera: Formicidae) // Biotropica. — 1991. — Vol. 23, No 2. — P. 182—187
  49. Orphan army ants adopted (The queens of African Dorylus army ants measure 5 centimeters)
  50. Длусский Г. М. Расницын А. П. Палеонтологическая история муравьёв. XII Всероссийский симпозиум «Муравьи и защита леса». 7-14 августа 2005 г. (г. Новосибирск). — Новосибирск, 2005. — С.49-53.
  51. Wood, Gerald (1983). The Guinness Book of Animal Facts and Feats. ISBN 978-0-85112-235-9. 
  52. Gauromydas heros — Mydidae.tdvia.de
  53. Carwardine M. The Guinness Book of Animal Records. — Guinness Publishing, 1995. — P. 232.
  54. Губанов Н. М. Гигантская нематода из плаценты китообразных — Placentonema gigantissima nov.gen., nov.sp. [1]. — Докл. АН СССР. — 1951. — T. 77, № 6. — С. 1123—1125.
  55. Waterford Today - Rare sighting of a lion’s mane jellyfish in Tramore Bay. Waterford-today.ie. Архів оригіналу за 2007-11-19. Процитовано 2010-09-03. 
  56. [2]
  57. Lion’s Mane Jellyfish - Reference Library. redOrbit. Архів оригіналу за 2012-06-21. Процитовано 2010-09-03. 
  58. Wells F. E., Walker D. I. & Jones D. S. (eds.) 2003. Food of giants — field observations on the diet of Syrinx aruanus (Linnaeus, 1758) (Turbinellidae) the largest living gastropod. The Marine Flora and Fauna of Dampier, Western Australia. Western Australian Museum, Perth.
  59. Giant Clam: Tridacna gigas. National Geographis Society. Архів оригіналу за 2012-06-21. Процитовано 2010-08-02. 
  60. а б Knop Daniel. Giant clams a comprehensive guide to the identification and care of Tridacnid clams. — 1996. — P. 31.
  61. Колоссальный кальмар рекордных размеров схвачен в Новой Зеландии. membrana.ru. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2010-05-13.  Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  62. Колоссальный кальмар попадёт в микроволновку. membrana.ru. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2010-05-13.  Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  63. Gymnosperm Database: Sequoiadendron giganteum
  64. Секвоя на www.abc.net.au
  65. Hyperion, World's Tallest Redwood.
  66. ФлораСССР. — Т. 15. — С. 555—565. Род. Эвкалипт — Eucalyptus.}}
  67. Эвкалипт царственный (Eucalyptus regnans)
  68. Carder, A. (1995). Forest giants of the world: past and present'. Ontario: Fitzhenry and Whiteside. ISBN 978-1550410907. 
  69. Giant fungus discovered in China
  70. Fomitiporia ellipsoidea has the largest fruiting body among the fungi
  71. [3] (2011).
  72. Deepseanews.com — Xenophyophores. (2011).
  73. Michael Marshall (February 3, 2010). Zoologger: 'Living beach ball' is giant single cell. New Scientist. 
  74. Schulz H. N.; Brinkhoff T.; Ferdelman T. G.; Mariné M. Hernández; Teske A.; Jørgensen B. B. Dense populations of a giant sulfur bacterium in Namibian shelf sediments // [4] Science. — 1999. — Vol. 284, No 5413. — P. 493—495.
  75. Старейший гигант микромира — Газета.ru
  76. Гигантская докембрийская бактерия все ещё обитает в морях?
  77. Биологи нашли самый большой из известных вирусов. Lenta.ru (ru). 2011-10-11. Процитовано 2011-10-11.