Ньютонівський потенціал
У математиці ньютонівський потенціал або потенціал Ньютона — оператор у векторному численні, який діє як обернений до від'ємного лапласіана для функцій, які є гладкими та достатньо швидко спадають на нескінченності. Як такий, він є фундаментальним об'єктом дослідження в теорії потенціалу. За загальною природою це сингулярний інтегральний оператор[en], визначений згорткою з функцією, що має математичну сингулярність у початку координат, ядро Ньютона Γ, яке є фундаментальним розв’язком[en] рівняння Лапласа.
Названо на честь Ісаака Ньютона, який першим відкрив його й довів, що це гармонічна функція в окремому випадку трьох змінних[en], де він служив основним гравітаційним потенціалом у законі всесвітнього тяжіння Ньютона.
У сучасній теорії потенціалу розглядається як електростатичний потенціал.
Ньютонівський потенціал інтегровної функції f із компактним носієм визначають як згортку
Ньютонівський потенціал w функції f є розв'язком рівняння Пуассона
Ширше ньютонівський потенціал визначають як згортку
Якщо f — неперервна функція з компактним носієм (або, загалом, скінченна міра), яка є обертально інваріантною, тоді згортка f з Γ задовольняє для x поза носієм f
Коли міра μ асоціюється з розподілом маси на достатньо гладкій гіперповерхні S (поверхні Ляпунова класу Гельдера C1,α), яка розділяє Rd на дві ділянки D+ і D−, тоді ньютонівський потенціал μ називають потенціалом простого шару. Потенціали простого шару є неперервними та розв'язують рівняння Лапласа, за винятком S. Вони природно з'являються при вивченні електростатики в контексті електростатичного потенціалу, пов'язаного з розподілом заряду на закритій поверхні. Якщо dμ = f dH — добуток неперервної функції на S з (d − 1)-вимірною мірою Гаусдорфа, то в точці y в S нормальна похідна зазнає під час перетину шару стрибкового розриву f(y). Крім того, нормальна похідна від w є чітко визначеною неперервною функцією на S. Це робить прості шари особливо придатними для вивчення задачі Неймана для рівняння Лапласа.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Evans, L.C. (1998), Partial Differential Equations, Providence: American Mathematical Society, ISBN 0-8218-0772-2.
- Gilbarg, D.; Trudinger, Neil (1983), Elliptic Partial Differential Equations of Second Order, New York: Springer, ISBN 3-540-41160-7.
- Solomentsev, E.D. (2001), Newton potential, у Hazewinkel, Michiel (ред.), Математична енциклопедія, Springer, ISBN 978-1-55608-010-4
- Solomentsev, E.D. (2001), Simple-layer potential, у Hazewinkel, Michiel (ред.), Математична енциклопедія, Springer, ISBN 978-1-55608-010-4
- Solomentsev, E.D. (2001), Surface potential, у Hazewinkel, Michiel (ред.), Математична енциклопедія, Springer, ISBN 978-1-55608-010-4