Облога Бреслау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Облога Бреслау
Schlacht um Breslau
Нижньо-Сілезька операція
Німецько-радянська війна
Bundesarchiv Bild 183-H26408, Rückzug deutscher Truppen auf Breslau.jpg
Німецькі війська в Бреслау. В голові колони тягач Sd.Kfz 10 буксирує 75-мм протитанкову гармату PaK 40. 2 лютого 1945
51°07′ пн. ш. 17°01′ сх. д. / 51.117° пн. ш. 17.017° сх. д. / 51.117; 17.017
Дата: 13 лютого — 6 травня 1945
Місце: Бреслау, Нижня Сілезія
Результат: перемога радянських військ, опанування міста
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх СРСР СРСР
Командувачі
Третій Рейх Ганс фон Альфен
Третій Рейх Герман Ніхоф
СРСР Рибалко П. С.
СРСР Глуздовський В. О.
Військові формування
Третій Рейх Гарнізон Бреслау (609-та піхотна дивізія, частини 269-ої піхотної дивізії, навчальні та резервні підрозділи, 1-й фортечний полк Ваффен-СС «Бесселейн»[en], 38 батальйонів фольксштурму, підрозділи гітлер'югенда, поліції, наземні частини Люфтваффе) СРСР 6-та армія
Військові сили
~45 000-50 000 о/с
Втрати
понад 6 000 загиблих
понад 23 000 поранених
40 000 військовополонених
~5 000-7 000 загиблих
понад 200 танків

Облога Бреслау (нім. Schlacht um Breslau) — тримісячна облога радянськими військами міста Бреслау в Нижній Сілезії. Бої за опанування важливим транспортним та індустріальним центром південно-східної Німеччини відбувалися на заключному етапі німецько-радянської війни; частина стратегічного наступу Радянської Армії у Нижній Сілезії.

Німецько-радянський фронт взимку-весною 1945 року

Історія[ред.ред. код]

Підготовка міста[ред.ред. код]

У серпні 1944 року, Адольф Гітлер оголосив 600-тисячне місто Бреслау, столицю Сілезького промислового району, та одне з найважливіших міст держави, «фортецею» (нім. Festung), утримання якої повинно здійснюватись за будь-яку ціну й ніколи не здаватись ворогу. Гауляйтера Бреслау К. Ганке, який очолював Нижню Сілезію з 1941 року, він визначив «міським бойовим командиром» (нім. Kampfkommandant).

19 січня 1945 року, на фоні потужного наступу радянських військ на Східному фронті, цивільне населення Бреслау поринуло в евакуацію, тисячі людей тікали з міста.

Солдати вермахту, спираючись на підрозділи фольксштурму і нечисленну силу чоловіків, що залишилися в місті, а також за підтримки рабської праці ув'язнених навколишніх примусових та концентраційного таборів, починають перетворення міста у військову фортецю для тривалої оборони проти радянського наступу. При цьому велика частина площі в центрі міста була зруйнована і перетворена на аеродром. Також наприкінці січня полк гітлер'югенду був направлений для надання допомоги у захисті Бреслау. Місто мало ширину 70 км і завдовжки понад 100 км і вся її територія була суцільно забудована залізобетонними спорудами промисловості та житловими будинками масивної кам'яної кладки, котрі були найзручнішими для оборони і найскладнішими при наступі.

«Фортеця Бреслау» міцно прикривала 303 мости через Одер і його притоки, останню велику водну перешкоду на шляху до Берліна.

Бреслау споконвічно готувався для кругової оборони. Була створена розгалужена мережа опорних пунктів у місті і передмістях, прикритих польовими протитанковими укріпленнями і численними ходами сполучення. Усе це разом з укріпленнями всередині міста створювало глибину оборони. Після уроків Сталінграда, було вжито всіх необхідних заходів, що запобігали можливостям розчленувати місто на сектори і знищення його угруповання, що тримають оборону по частинах. Була розвинена розгалужена мережа спостережних пунктів, що забезпечувала швидке зосередження вогню артилерії на будь-якій точці міста. У дахах будівель були зроблені проломи і на горищах встановлені міномети. Кулемети, які встановлювали в будівлях, перетворених на опорні пункти, були добре захищені й дозволяли створювати зону суцільного вогню на вулицях. Будинки, перетворені в опорні пункти, мали певні гарнізони, здатні отримувати поповнення і надавати допомогу сусідам. Був також враховано той факт, що при прориві в місто танки противника могли діяти тільки на певних напрямках, що дозволяло вести успішну протидію навіть при обмеженій кількості протитанкових засобів. Позиції протитанкової артилерії перебували в опорних пунктах і на танконебезпечних напрямках. Своєчасно було доставлено велику кількість ручної протитанкової зброї.

2 лютого генерал-майор Ганс фон Альфен став начальником гарнізону фортеці Бреслау. Він був особисто відібраний на цю посаду командувачем групи армій «Центр» Фердинандом Шернером.

Передумови[ред.ред. код]

23 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту маршала Конєва І. С. у ході боїв за Одер вийшли до річки на ділянці між Оппельн і Олау. Розвиваючи наступ, Червона армія поступово розширила фронт і до 28 січня передові підрозділи вийшли на підступи до Бреслау й захопили плацдарм у районі Штейнау. Незважаючи на контратаки двох німецьких корпусів, які намагалися стримати просування військ Червоної армії, Бреслау і Глогау були оточені і сили вермахту повільно відходили на Захід.

Штурм Бреслау. Лютий-травень 1945

Початок облоги[ред.ред. код]

13 лютого 1945 року розпочалась облога Бреслау, після того, як частини 6-ї (генерал-полковник Чистяков І. М.) і 5-ї гвардійських армій (генерал-полковник Жадов О. С.) за підтримки 7-го і 4-го гвардійських танкових корпусів, відтіснивши LVII танковий корпус вермахту генерала танкових військ Ф.Кірхнера, перерізали шосе на Герліц, замкнули кільце оточення навколо Бреслау.

Для ліквідації оточеного гарнізону та захоплення міста маршал Конєв І. С. виділив тільки одну 6-у армію, якою командував генерал-лейтенант Володимир Глуздовський, тому що основні сили 1-го Українського фронту продовжували наступ у напрямку Берліна.

За доповідями німецьких «язиків» було відомо, що «гарнізон фортеці» який утримував Бреслау становив 35 000 військовослужбовців вермахту і 10 тисяч вояків фольксштурму. Всього до гарнізону входили знов сформована 609-та піхотна дивізія, частини 269-ої піхотної дивізії, навчальні та резервні підрозділи, 1-й фортечний полк Ваффен-СС «Бесселейн»[en], укомплектований добровольцями з Франції та Нідерландів, 38 батальйонів фольксштурму (в кожному по 400 осіб), підрозділи гітлер'югенда, поліції, наземні частини Люфтваффе і залишки розбитих у попередніх боях частин, що виявились в оточенні.

Німецькі війська загалом мали 32 артилерійські батареї, складені нібито з застарілих німецьких, а також трофейних радянських, польських, югославських та італійських гармат. У гарнізоні нібито не було ніяких танкових підрозділів, за винятком роти з 15 штурмових гармат StuG III різних типів і 2 танків Tiger I Ausf E, відремонтованих на заводі FAMO (нім. Fahrzeug- und Motoren-Werke GmbH).

За іншими оцінками в плутанині німецького відступу в Бреслау разом з різними і тиловими частинами виявилося оточене до 80 тис. солдатів вермахту і СС і понад 80 тис. мобілізованих для оборони міста цивільних осіб. Для оборони були залучені всі місцеві поліцейські, загони «гітлер'югенда» і навіть пожежники.

У грудні 1944 року в місто було доставлено 50 керованих самохідних протитанкових мін «Goliaph». Існувала також можливість отримання підкріплень повітрям, так як незадовго до початку облоги почалося будівництво злітно-посадкової смуги на центральній вулиці міста Кайзерштрассе. Перший час гарнізон забезпечувався по повітрю і навіть отримав поповнення у вигляді двох батальйонів парашутистів. Так, 28 лютого на імпровізований аеродром на Кайзерштрассе десантували на планерах і транспортних літаках Ju-52, 2-й і 3-й парашутно-десантні батальйони зі складу 9-ї парашутної дивізії.

Перший штурм[ред.ред. код]

16 лютого 1945 року радянськими військами була здійснена спроба першого штурму обложеного міста. Як і передбачало німецьке командування, — вперед пішли танки зі штурмовими групами на броні. Укріплення в передмістях Бреслау були швидко прорвано й за місто почалися затяті вуличні бої. Тільки в перші три дні було знищено 76 радянських танків, в основному на вулицях міста від вогню «Панцефаустов» і «Панцершреків», протитанкових і зенітних гармат, а також штурмових гармат, які швидко міняли свої позиції. Основними секторами боїв стали промисловий район міста і аеродром у передмісті.

Проаналізувавши перші вуличні бої радянське командування дійшло висновку, що Бреслау з ходу не взяти, необхідно терміново міняти саму тактику штурму, підтягнути до участі в боях більш потужні САУ, спеціальні саперні частини і вогнеметні підрозділи.

Незабаром для боїв у місті були задіяні спеціальні штурмові батальйони інженерно-саперних бригад (у Бреслау — 62-га окрема інженерно-саперна бригада), бійці і командири яких (1-й і 2-й батальйон кожної бригади) були спеціально підготовлені для боїв у міських умовах і опанування потужних довгострокових укріплень противника.

Наступні штурми[ред.ред. код]

Протягом перших 2-х тижнів боїв радянські війська втратили 162 танки, в основному знищених на вулицях міста і близько 4 000 воїнів піхоти. З початку березня під впливом перших невдач, Червона армія змінила тактику і зайнялася поступовим придушенням опорних пунктів вогнем артилерії по квадратах і застосуванням тактики видавлювання противника в центр міста з використанням штурмових груп за підтримки саперних підрозділів. В ролі добірних штурмових частин були введені в бій 3 батальйони морської піхоти Червонопрапорного Балтійського флоту.

При штурмі, який тривав три місяці, з лютого по травень 1945 року, з обох сторін застосовувалося найновітніша та найдосконаліша на той час зброя. Для підтримки наступаючої піхоти 6-ї радянської армії до міста прибули важкий самохідний і танковий полки (13 танків ІС-2 і 8 самохідок ІСУ-152), а також шість 280-мм мортир Бр-5, що вели вогонь бетонобійними снарядами вагою 246 кг.

Вогнем артилерії була виведена з ладу посадкова смуга на Кайзерштрассе, спроба будівництва німцями нового аеродрому в центрі міста була успішно припинена діями радянської артилерії і штурмовою авіацією. Німецькі війська чинили шалений опір, з боєм залишаючи будинок за будинком, однак доля міста вже була вирішена.

Щоб уникнути марних втрат під час штурмових дій, радянські підрозділи зміну вогневих позицій танки і САУ здійснювали лише в тому випадку, коли всі будівлі, поверхи, підвали і горища були «зачищені» піхотою від «фаустників» противника. Зачистки ці проводилися штурмовими групами із застосуванням усіх наявних сил і засобів, підвали і будинки, де розміщувались опорні пункти німецьких військ підривалися за допомогою вибухівки, закидалися гранатами, випалювалися вогнеметами, німці у своїй більшості показали себе мужніми противниками, навіть у найбезнадійніших ситуаціях вони вважали за краще загинути в бою, ніж здатися в полон.

Цікаво застосовувались радянськими військами під час боїв на вулицях Бреслау танки і САУ. Вони нерідко виконували роль тарана, який проробляє проходи в огорожах і барикадах. Вогнем своїх гармат радянська бронетехніка руйнувала міцні цегляні стіни будинків і парканів, даючи можливість піхотинцям і артилеристам просочуватися на об'єкти, які атакували, і вести ближній бій з противником.

Авіація Люфтваффе практично із самого початку облоги організували повітряний міст для евакуації поранених, доставляння продуктів, боєприпасів та важливого майна. За 76 день повітряних перевезень, аж до 1 травня 1945 року, літаки здійснили понад 2 000 літако-вильотів до Бреслау, доставивши більше 1 486 тонн вантажів.

Активні бойові дії в Бреслау точилися практично безперервно з 16 лютого по 1 травня 1945 року і лише 30 квітня, чекаючи закінчення війни, радянські війська перейшли до оборони в основному в південній і західній частинах міста Бреслау. Вся інша частина міста залишалася в руках німців.

30 квітня радянське командування направило гарнізону Бреслау вимогу капітулювати. Німці відмовилися. Вони збиралися вести боротьбу до останньої людини. Тоді на фортецю обрушилася радянська авіація. День і ніч вона прасувала залишалися в руках німців квартали. 1 травня 1945 року перші піхотні підрозділи за підтримки танкістів пробилися до Одеру. Залишки захисників Бреслау переправилися на східний берег річки, де укріпились.

Капітуляція[ред.ред. код]

5 травня 1945 року до радянських позицій вийшли німецькі парламентарі з проханням про капітуляцію. 6 травня гауляйтер Карл Ганке зумів втекти з фортеці на спеціально приготованому для цього літаку Fi 156 «Шторьх»; але за тиждень він зник безвісти в районі Праги.

6 травня 1945 року, «фортеця Бреслау», котра тримала оборону 80 діб в оточенні повністю капітулювала, комендант гарнізону генерал Герман Ніхоф підписав наказ про капітуляцію. За час облоги і вуличних боїв радянські війська втратили загиблими понад 5 тис. осіб. Втрати німецьких військ становили понад 6 тис. загиблими і понад 23 тис. пораненими. У полон здалися майже 40 тис. німецьких солдатів і офіцерів. Серед цивільного населення цифри втрат дуже різняться, і варіюються від 17 000 до 80 000 чоловіків.

7 травня 1945 року, в Москві особливим наказом Верховного головнокомандувача на честь військ, які брали участь у боях за оволодіння Бреслау, було дано урочистий артилерійський салют.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Norman Davies, Roger Moorhouse: Breslau — die Blume Europas: Die Geschichte einer mitteleuropäischen Stadt. Übersetzung von Thomas Bertram. Droemer Verlag, 2005
  • Walter Laßmann: Meine Erlebnisse in der Festung Breslau. Tagebuchaufzeichnungen eines Pfarrers. Herausgegeben und kommentiert von Marek Zybura. Neisse Verlag, Dresden 2012.
  • Ryszard Majewsky: Die Schlacht um Breslau. Union Verlag, Berlin 1979.
  • Мощанский И. Бои за Бреслау. Осада цитадели. — М.: Вече, 2010. — 112 с. — ISBN 978-5-9533-4801-0
  • Васильченко А. Последняя крепость Рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2009. — 288 с. — ISBN 978-5-9955-0052-0

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]