Гунька Павло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Павло Гунька)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запит «Pavlo Hunka» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гунька (значення).
Павло Гунька
Pavlo Hunka
Основна інформація
Дата народження 7 квітня 1959(1959-04-07) (65 років)
Місце народження Ковентрі, Велика Британія
Роки активності з 1988
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Професія оперний і камерний співак
Освіта Королівський північний музичний коледж в Манчестері
Праця в операх Париж, Відень, Мюнхен, Флоренція, Амстердам, Мадрид, Москва, Лондон, Зальцбург, Рим, Берлін, Торонто, Київ
Співацький голос бас-баритон
Інструменти вокал[d]
Жанр класична музика

Павло́ Гу́нька (7 квітня 1959, Ковентрі, Велика Британія) — британський оперний і камерний співак українського походження. Doctor Honoris Causa Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Павло Гунька народився у Великій Британії, в сім'ї українця з села Мужилів на Тернопільщині. Під час Другої світової війни батька забрали на роботу до Німеччини, а потім ув'язнили в концтаборі Заксенгаузен, де він перебував з 1942 по 1945 рік.[1] Після війни він опинився в Ковентрі (Західний Мідленд), де понад 40 років працював на заводі, що виробляв автомобілі «Ягуар». Уже в Англії він одружився з англійкою, яка полюбила українську культуру, декламувала вірші Тараса Шевченка і навіть керувала церковним хором у місцевій українській греко-католицькій церкві.[2]

Павло Гунька ще малим хлопцем, коли мав 9 років, співав у церковному хорі «Верховина», а з 15-ти років уже керував ним, у той же час вчився на дяка[3], але ним не став.[4]

Навчався на філології в університетах в Манчестері (Англія), в Меці (Франція) та в Барселоні (Іспанія), де вивчав французьку та іспанську мови. Тепер це йому пригодилося, Павло Гунька вільно розмовляє та співає на сімох мовах. Потім вивчав право і після закінчення навчання протягом 4 років працював адвокатом, але в 1988 році, у віці 28 років, сказав батькові, що «мусить іти співати». Після здобуття музичної освіти в Королівському північному музичному коледжі[en] в Манчестері продовжив своє навчання у Швейцарії, де вже в ролі соліста опери в Базелі він продовжив вдосконалювати свій спів під керівництвом камерної співачки Марії Сандулеску. Саме в цьому місті молодого співака помітили, його почули видатні диригенти і почали запрошувати на роботу.[5]

У 1995 році виконання твору Бетховена «Фіделіо» на фестивалі в Австрії, який транслювали не тільки по всій Європі, а й навіть у Японії, приніс Павлові Гуньці світове визнання. Почувши спів Павла Гуньки, диригент і генеральний директор канадської оперної компанії Річард Бредшоу запросив його до Торонто, де на оперній сцені цього міста ще більше розкрився його талант виконавця.[6][7]

Нині у репертуарі Павла Гунька понад 30 партій для бас-баритону на 7 мовах з опер європейського та світового мистецтва. Протягом останніх 27 років, він співав у найпрестижніших оперних театрах світу — у Парижі, Відні, Мюнхені, Києві, Флоренції, Амстердамі, Мадриді, Москві, Лондоні, Зальцбурзі, Римі, Берліні, Торонто, під керівництвом таких видатних диригентів як Клаудіо Аббадо, Джефрі Тейт[en], Семен Бичков[en], Зубін Мета, Петер Шнайдер[de], Марк Віґлсворт[en], Сер Саймон Ретл, Сер Марк Елдер [en], Даніель Баренбойм, Еса-Пекка Салонен, Кирило Петренко та Казуші Оно[en].

Серед найголовніших ролей, які співав Павло Гунька, можна виділити партію Дон Пізаро в опері «Фіделіо» в Мюнхені та Віденській державній опері, роль Воцека на Флорентійському музичному травневому фестивалі та в Німецькій державній опері в Берліні, ста́рець Шігольх у опері «Лулу» в Брюсселі та Мюнхені, партію Макбета в Берліні, Фальстафа в канадській опері[en], Томський у «Піковій дамі» у Королівському театрі в Мадриді, Клінгзора в опері «Парсіфаль» і Гундінґа в опері «Валькірія» у Великому театрі в Москві, Альберіха в опері «Зигфрід» у Ліоні, Некроцар у опері «Великий жах[de]» в Брюсселі, генерал у опері Прокоф'єва «Гравець» в Амстердамі, Сімон у «Флорентійській трагедії»[de] Олександра Цемлінського у Женеві, Борис в «Макбет» в Лондоні.[8] Сьогодні Павло Гунька має у своєму репертуарі більше 80-ти оперних ролей і сотні мистецьких пісень камерного репертуару, що робить досвід цього великого співака неоціненним.[7]

Ще змолоду, батько Павла подарував йому збірку пісень для голосу і фортепіано Кирила Стеценка, які глибоко запали у душу митцеві. Під час гастролей у Мюнхенській Опері, Павло Гунька познайомився з професором Леонідом Рудницьким, ректором Українського вільного університету. Він зрозумів, що може допомогти Україні тим, що на Заході буде популяризувати українську професійну музику не тільки в українському середовищі.[6]

Проект «Українські мистецькі пісні»[ред. | ред. код]

Особливе місце у репертуарі Павла Гунька займає українська пісня для голосу у супроводі фортепіано або оркестру, літературно-музичний жанр, якому він дав назву «Українські мистецькі пісні». Пісні Франца Шуберта «Gretchen am Spinnrade [Архівовано 22 травня 2019 у Wayback Machine.]» (1814) та «Der Erlkönig [Архівовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine.]» (1815) започаткували мистецьку пісню, як поетично-музичну форму. У Німеччині такі пісні називали нім. Kunstlied, їх писали Роберт Шуман, Йоганнес Брамс і Гуго Вольф. У Франції їх називали фр. Mélodie, ними захопилися Габрієль Форе, Жуль Массне і Клод Дебюссі. Англійською їх називають англ. Art song.[7]

Уже 35 років Павло Гунька присвячує їм більшу частину часу, що залишається від виступів на найкращих оперних сценах світу. Він заснував проект «Українські мистецькі пісні» (ПУМП) (Ukrainian Art Songs Project [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.]), метою якого є пошуки та вивчення нот пісень та їх перевидавання, виконування цих пісень на концертах та випуск студійних записів понад 1000 «мистецьких пісень» щонайменше 26-ти українських композиторів на компакт-дисках. Проект реалізується в Канаді спільно з Українсько-канадським товариством любителів класичного мистецтва. Робота над цим проектом розпочалася ще у 2004 році. Одночасно створюється «світова бібліотека» повного зібрання нотних джерел (клавірів, оригінальних текстів з латинською транслітерацією, перекладів, електронного відтворення пісень з можливостями вибору тональності) українських «мистецьких пісень».[9]

На даний час видано уже 5 книг-альбомів на 17 компакт-дисках з піснями сімох українських композиторів на слова Тараса Шевченка та інших українських поетів.[2]

Як стверджує Павло Гунька — відомо про близько 1400 класичних українських пісень. За кількістю відомих мистецьких пісень класичної музики українці на другому місці після німців.

«Відомо про близько 1400 українських мистецьких пісень класичних українських композиторів, з них ми знайшли 1161. Німці мають близько 4000. І вони їх шанують, бо це є перший фундамент німецької класичної музики — те, з чого розвиваються їхні симфонії, балети і опери. … Росія має 500, Франція — 400, італійці, англійці, американці — менше. … У одного Лисенка 126 пісень … це 6 год музики. Ми у нашому проекті вже записали 351 пісню!»[4]

— Павло Гунька

Альбоми проекту «Українські мистецькі пісні»[ред. | ред. код]

  1. «Галичани I. Денис Січинський, Станіслав Людкевич, Стефанія Туркевич, Василь Барвінський» / (Galicians I [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.], 6 компакт-дисків, CDs, 82 твори).
  2. «Микола Лисенко» / (Mykola Lysenko [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.], 6 CDs, 124 твори, 2010).
  3. «Кирило Стеценко» / (Kyrylo Stetsenko [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.], 2 CDs, 42 твори).
  4. «Яків Степовий» / (Yakiv Stepovyi [Архівовано 22 листопада 2017 у Wayback Machine.], 2 CDs, 55 творів, 2010).
  5. «Тарас Шевченко» / (Taras Shevchenko [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.], 1 CDs).
  6. «Галичани II. Остап Нижанківський, Нестор Нижанківський, Ярослав Лопатинський, Мирослав Волинський / (Galicians II [Архівовано 4 грудня 2018 у Wayback Machine.], 5 компакт-дисків, CDs, 81 твір).

Музиканти-виконавці[ред. | ред. код]

Павло Гунька. (бас-баритон)
Альберт Крайволт (фортепіано)

Микола Лисенко.
«Реве та стогне Дніпр широкий»
Микола Лисенко.
«Місяцю-князю»
Микола Лисенко.
«Нічого, Нічого»
При проблемах гляньте в довідку.

Записування музики відбувається в найкращій студії звукозапису Торонто — «Студії Глена Гульда» [Архівовано 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Пісні крім Павла Гуньки виконують відомі канадські співаки неукраїнського походження, Моніка Вічер, Ізабель Байракдарян[en] (сопрано), Христина Шабо, Алісон МакГарді (мецо-сопрано), Елізабет Турнбул (контральто), Расел Браун[en], Брет Полегато[en] (баритони), Бенджамін Батерфілд, Майкл Колвін (тенори), Роберт Гледоу (бас). А також музиканти-інструменталісти — піаністи Альберт Крайволт (головний концертмейстер Опери Торонто), Мія Бах, Серой Краджян, віолончеліст Роман Борис, флейтист Дуглас Стюарт.[10]

Концертні виступи[ред. | ред. код]

У 2016 році Павло Гунька разом із німецько-британським піаністом Річардом Вайлдсом виступили в Україні з концертною програмою «Шевченко і Шекспір. Мрії, Прагнення, Відчай». На концертах 5 червня у Лисенковому залі Національної філармонії України та 9 червня в концертному залі ім. Станіслава Людкевича Львівської філармонії прозвучали камерно-вокальні твори Миколи Лисенка, Якова Степового, Стефанії Туркевич на поезію Тараса Шевченка та цикл «12 сонетів Вільяма Шекспіра» композитора Олександра Яковчука.[9]

Концепція концерту народилася в мене … зі слова Шевченка, а конкретно, з думи про невольника з лисенківської серії Музики до «Кобзаря». Микола Лисенко геніально відтворив текст Шевченка. … Для мене У неділю вранці рано надзвичайно драматичний твір, один з моїх улюблених, в якому концентрація внутрішньої напруги нагадує мені монолог Яго з «Отелло» Верді.[9]

— Павло Гунька

19 серпня 2018 року в Торонто у театрі Темерті Королівської консерваторії музики відбувся концерт з «Ураїнських мистецьких пісень» у виконанні вісьмох північноамериканських вокалістів [Архівовано 4 грудня 2018 у Wayback Machine.] у супроводі піаністів Альберта Крайволта[11] та Роберта Кортгарда[12]. Виконувалися твори українських галицьких композиторів: Остапа та Нестора Ніжанківських, Мирослава Волинського та Ярослава Лопатинського. Концерт супроводжувався розповіддю художнього керівника проекту, всесвітньо відомого бас-баритона Павла Гуньки.[13]

14 листопада 2018 року в Торонто у «Галереї 345» відбувся концерт з «Ураїнських мистецьких пісень» у виконанні Андреї Людвіг (меццо сопрано), Катерини Хартової (сопрано), Аріани Мередит (меццо сопрано), Оленьки Сливінської (меццо сопрано) у супроводі Альберта Крайволта (фортепіаніно).[14]

Хор «Булава»[ред. | ред. код]

В Англії у 2001 році Павло Гунька створив український хор «Булава». Хор виконує українські народні, класичні та релігійні твори. Крім українських англійців у хорі співають 13 англійських співаків, які зовсім не розмовляють українською мовою. Перша програма хору «Козаки» була реалізована у співпраці з акторами Королівського Шекспірівського театру. Друга програма «Мазепа» побудована на однойменній поемі Байрона.[6]

Хор «Булава» об’їздив з українською піснею весь світ, але тільки у 2014 році вперше завітав до України. На свято Вербної неділі, хор прибув до Києва, де співав літургію у Патріаршому соборі Воскресіння Христового і дав концерт присвячений 200-річчю Кобзаря. Студенти консерваторії з Манчестера виконали 13 музичних творів на слова Тараса Шевченка, зокрема: «Садок Вишневий», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий».[6][15]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Своїм успіхом Павло Гунька в значній мірі завдячує своїй дружині Ларисі, яка відвідує репетиції та вистави свого чоловіка, дає поради та створює домашній затишок скрізь, куди б вони не їхали.[1] Павло Гунька одружений з українкою Ларисою, батьки якої походять з України, батько також з Тернопільщини, а мама зі Стрийщини. Дружина є координаційним редактором книжок до компакт-дисків кожного альбому, які видані чотирма мовами: українською, англійською, німецькою, французькою.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Оперний співак Павло Гунька з Англії тепер відомий у всьому світі [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] The Ukrainian Weekly 23.01.2005 (англ.)
  2. ↑ а б в Павло ГУНЬКА: «Україна — не тільки гопак і шаровари, вишиванка і вінок, а значно більше» [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] Галицький Кореспондент 11.07.2016
  3. ↑ 2/2 Павло Гунька в Укр. православній церкві Св. Дмитра в Торонто [Архівовано 6 травня 2015 у Wayback Machine.] youtube.com
  4. ↑ а б Павло Гунька та забуті скарби України [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] cultprostir.ua 07.06.2016
  5. ↑ Павло Гунька: «Моє ім’я в Україні мало кому що говорить» [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.] Медіа група РАЗОМ 22.10.2014
  6. ↑ а б в г Гунька Павло [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.] ukrmusic.org
  7. ↑ а б в Павло Гунька – посол української музики у світі [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] art.co.ua 22.06.2019
  8. ↑ Павло Гунька [Архівовано 26 січня 2018 у Wayback Machine.] ukrainianartsong.ca (англ.)
  9. ↑ а б в Павло Гунька: «Я співаю як музикант-актор» [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.] Культ UA 10.06.2016
  10. ↑ Українська душа співака Павла Гуньки [Архівовано 1 квітня 2019 у Wayback Machine.] Слово Просвіти 04.10.2013
  11. ↑ Альберт Крайволт [Архівовано 4 грудня 2018 у Wayback Machine.] static1.squarespace.com (англ.)
  12. ↑ Роберт Кортгард [Архівовано 4 грудня 2018 у Wayback Machine.] ideacity.ca (англ.)
  13. ↑ Український мистецький пісенний проєкт. Ваше оперне літо починається тут [Архівовано 4 грудня 2018 у Wayback Machine.] ukrainianartsong.ca 19.08.2018 (англ.)
  14. ↑ Український мистецький пісенний проєкт. Галичани II. Українські мистецькі пісні [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] ukrainianartsong.ca 12-18.08.2019 (англ.)
  15. ↑ Англійський хор «Булава» дав концерт у Патріаршому соборі [Архівовано 24 грудня 2017 у Wayback Machine.] news.ugcc.ua 14.04.2014

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гунька_Павло_Васильович&oldid=40482445