Павло Гунька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Pavlo Hunka» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Павло Гунька
Pavlo Hunka
Основна інформація
Дата народження 1959(1959)
Місце народження Ковентрі, Велика Британія
Роки активності з 1988
Країна Велика Британія Велика Британія
Професія оперний і камерний співак
Освіта Королівський північний музичний коледж в Манчестері
Праця в операх Париж, Відень, Мюнхен, Флоренція, Амстердам, Мадрид, Москва, Лондон, Зальцбург, Рим, Берлін, Торонто, Київ
Співацький голос бас-баритон
Жанр класична музика

Павло́ Гу́нька (1959, Ковентрі, Велика Британія) — британський оперний і камерний співак українського походження.

Життєпис[ред.ред. код]

Павло Гунька народився у Великій Британії, в сім'ї українця з села Мужилів на Тернопільщині. Під час Другої світової війни батька забрали на роботу до Німеччини, а потім ув'язнили в концтаборі. Після війни він опинився в Ковентрі (Західний Мідленд), де понад 40 років працював на заводі, що виробляв автомобілі «Ягуар». Уже в Англії він одружився з англійкою, яка полюбила українську культуру, декламувала вірші Тараса Шевченка і навіть керувала церковним хором у місцевій українській греко-католицькій церкві.[1]

Павло Гунька ще малим хлопцем, коли мав 9 років, співав у церковному хорі, а в 15 років уже керував ним, у той же час вчився на дяка[2], але ним не став.[3]

Навчався на філології в університетах в Манчестері (Англія), в Меці (Франція) та в Барселоні (Іспанія), де вивчав мови. Тепер це йому пригодилося, Павло Гунька співає на сімох мовах. Потім вивчав право і після закінчення навчання на протязі 4 років працював адвокатом, але у 27 років сказав батькові, що «мусить іти співати». Після здобуття музичної освіти в Королівському північному музичному коледжі[en] в Манчестері продовжив своє навчання у Швейцарії під керівництвом камерної співачки Марії Сандулеску. Перші кроки у своїй оперній кар'єрі Павло Гунька зробив у Базелі в Швейцарії, де його почули видатні диригенти.

Павло Гунька співав багато оперних партій для бас-баритону на 7 мовах. Протягом останніх 27 років, він співав у найпрестижніших оперних театрах світу — у Парижі, Відні, Мюнхені, Києві, Флоренції, Амстердамі, Мадриді, Москві, Лондоні, Зальцбурзі, Римі, Берліні, Торонто, під керівництвом таких видатних диригентів як Клаудіо Аббадо, Джефрі Тейт[en], Семен Бичков[en], Зубін Мета, Петер Шнайдер[en], Марк Віґлсворт[en], Сер Саймон Ретл, Сер Марк Елдер [en], Даніель Баренбойм, Еса-Пекка Салонен, Кирило Петренко[de] та Казуші Оно[en].

Проект «Українські мистецькі пісні»[ред.ред. код]

Особливе місце у репертуарі Павла Гунька займає українська пісня для голосу у супроводі фортепіано або оркестру, літературно-музичний жанр, якому він дав назву «Українські мистецькі пісні». Уже 35 років Павло Гунька присвячує їм більшу частину часу, що залишається від виступів на найкращих оперних сценах світу. Він заснував проект «Українські мистецькі пісні» (ПУМП) (Ukrainian Art Songs Project), метою якого є пошуки нот пісень та їх перевидавання, виконування цих пісень на концертах та випуск на компакт-дисках їх студійних записів. На даний час видано уже 5 книг-альбомів на 17 компакт-дисках з піснями сімох українських композиторів на слова Тараса Шевченка та інших українських поетів.[1]

Як стверджує Павло Гунька — відомо про близько 1400 класичних українських пісень. За кількістю відомих мистецьких пісень класичної музики українці на другому місці після німців.

«Відомо про близько 1400 українських мистецьких пісень класичних українських композиторів, з них ми знайшли 1161. Німці мають близько 4000. І вони їх шанують, бо це є перший фундамент німецької класичної музики — те, з чого розвиваються їхні симфонії, балети і опери. … Росія має 500, Франція — 400, італійці, англійці, американці — менше. … У одного Лисенка 126 пісень … це 6 год музики. Ми у нашому проекті вже записали 351 пісню!»[3]

Павло Гунька

Альбоми проекту «Українські мистецькі пісні»[ред.ред. код]

  1. «Галичани I. Денис Січинський, Станіслав Людкевич, Стефанія Туркевич, Василь Барвінський» / (Galicians I, 6 компакт-дисків, CDs, 82 твори).
  2. «Микола Лисенко» / (Mykola Lysenko, 6 CDs, 124 твори).
  3. «Кирило Стеценко» / (Kyrylo Stetsenko, 2 CDs, 42 твори).
  4. «Яків Степовий» / (Yakiv Stepovyi, 2 CDs, 55 творів).
  5. «Тарас Шевченко» / (Taras Shevchenko, 1 CDs).

Музиканти-виконавці[ред.ред. код]

Записування музики відбувається в найкращій студії звукозапису Торонто — «Студії Глена Гульда». Пісні крім Павла Гуньки виконують відомі канадські співаки неукраїнського походження, Моніка Вічер, Ізабель Байракдарян[en] (сопрано), Христина Шабо, Алісон МакГарді (мецо-сопрано), Елізабет Турнбул (контральто), Расел Браун[en], Брет Полегато[en] (баритони), Бенджамін Батерфілд, Майкл Колвін (тенори), Роберт Гледоу (бас). А також музиканти-інструменталісти — піаністи Альберт Крайволт (головний концертмейстер Опери Торонто), Мія Бах, Серой Краджян, віолончеліст Роман Борис, флейтист Дуглас Стюарт.[4]

Особисте життя[ред.ред. код]

Павло Гунька одружений з українкою Ларисою, батьки якої походять з України, батько також з Тернопільщини, а мама зі Стрийщини. Дружина є координаційним редактором книжок до компакт-дисків кожного альбому, які видані чотирма мовами: українською, англійською, німецькою, французькою.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]