Садок вишневий коло хати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілюстрація народного художника СРСР Василя Касіяна до вірша «Садок вишневий коло хати»

«Садо́к вишне́вий ко́ло ха́ти…» — вірш Тараса Григоровича Шевченка із циклу «В казематі». Вважається перлиною української та світової ліричної поезії. За словами дослідниці Шевченкової біографії та творчості Н. П. Чамати:

« Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно часів власного дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним в уявленні Шевченка одвічна глибинна сутність України. «

Також, за словами Ніни Чамати, Шевченко поставив вірш у збірці «В казематі» на «центральну за значенням позицію».

Створення та видання[ред. | ред. код]

Тарас Григорович написав вірш упродовж 19 — 30 травня 1847 року, коли перебував у казематі ІІІ відділу Імператорської канцелярії в Санкт-Петербурзі. «Садок вишневий коло хати…» вперше надрукували 1859 року в журналі «Русская беседа» під назвою «Вечір», а в журналі «Народное чтение» його було надруковано в російському перекладі Л. Мея[1][2].

Збереглося п'ять автографів твору: три — серед автографів усього циклу (на окремому аркуші паперу, в «Малій книжці» і в «Більшій книжці») і два окремі — один під назвою «Весенній вечір», без дати, і другий — під назвою «Майський вечір», датований 28 листопада 1858.[2]

Аналіз[ред. | ред. код]

« ...Мірне чергування звукових і зорових образів у першій строфі... На трьох строфах - ... гармонійна світобудова. "Садок вишневий..." - своєрідна квінтесенція Шевченкового світовідчування, світобачення, що поставало на трьох засадах: біблійній, античній, народній. «
Олександр Івахненко (1982)

Музика[ред. | ред. код]

У 1868 цей вірш поклав на музику Микола Лисенко

У 1875 Петро Чайковський склав музичний твір «Вечір» на переклад вірша Шевченка російською Л. Меєм[3].

На початку ХХ ст. Богдан Вахнянин написав хоровий твір на цей вірш[4].

У середині XX ст. цей вірш поклав на музику А. Кос-Анатолський.

У 1964 році білоруський композитор Анатолій Богатирьов написав романс для голосу з фортепіано.

У 1998 році з'явився «Садок вишневий коло хати» у виконанні музичного гурту «Мертвий півень» (альбом «Шабадаба»).

Вплив на мистецтво[ред. | ред. код]

Образ садка вишневого увійшов до української літератури як образ ідилічного українського села. До цього образу в своїх п'єсах звертався драматург Микола Куліш.[5]

Рідко який хор не має у своєму репертуарі «Садка вишневого…»: «Галицькі передзвони»[6], «Хорея Козацька»[7], хоровий клас факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка[8], Академічний камерний хор «Вінниця»[9] та ін.

Анімаційна візуалізація також надихається твором: на твір «Мертвого півня»[10], на твір вокального квартету «Алілуя»[11].

Алюзію на вірш містить поезія Олеся Барлога «Каліфорнія»[12].

Переклади[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ізборник. «В КАЗЕМАТІ»
  2. а б П. Ф. Іванов. «Садок вишневий коло хати» // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 189-210. — (на сайті «Ізборник»)
  3. «Сад вишнёвый возле хаты»[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  4. Хоровий твір
  5. Є. Гай. Шевченківські джерела в драматургії Миколи Куліша // Шевченкознавчі студії. - 2009. - Вип. 12. - С. 24-31
  6. Мирослав Бойчук (2011-05-22). Галицькі Передзвони. Садок вишневий коло хати.. Процитовано 2016-02-21. 
  7. mitka48 (2013-06-06). Хорея Козацька - Садок вишневий коло хати. Процитовано 2016-02-21. 
  8. Vasyl Ch (2015-06-29). "Садок вишневий". Процитовано 2016-02-21. 
  9. Людмила Подолян (2014-12-05). Садок вишневий коло хати. Процитовано 2016-02-21. 
  10. Ihor Ivantsiv (2014-02-04). Садок вишневий коло хати. Процитовано 2016-02-21. 
  11. Ольчик Соловьева (2013-12-10). Мультфільм "Садок вишневий коло хати" Шевченко Т.Г.. Процитовано 2016-02-21. 
  12. Барліг О. Межа // Кур'єр Кривбасу. — 2014. — № 293-294-295. — С. 360—371

Джерела[ред. | ред. код]

  • Авраменко О. М. та Дмитренко Г. К. Українська література. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — м. Київ : Грамота, 2009. — 303 с. — 119 076 прим. прим.