Десята династія єгипетських фараонів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Стародавнього Єгипту
20140424 120440 Richtone(HDR).jpg
Додинастичний період
Археологічні культури:
ТасійськаБадарійськаНакадійська
Амратська (Накада I)
Герзейська (Накада II)
00 династія0 династія
Династичний період
Раннє царство
Династії: III
Стародавнє царство
Династії: IIIIVVVI
Перший перехідний період
Династії: VIIVIIIIXXXI
Середнє царство
Династії: XIXII
Другий перехідний період
Династії: XIIIXIVXVXVIАXVII
Нове царство
Династії: XVIIIXIXXX
Третій перехідний період
Династії: XXIXXIIXXIIIXXIVXXV
Пізнє царство
Династії: XXVIXXVIIXXVIII
XXIXXXXXXXI
Елліністичний період
Династії: АргеадиПтолемеї

X династія — одна з династій фараонів, що правили в Стародавньому Єгипті під час так званого Першого перехідного періоду. Деякі дослідники об'єднують її з IX династією. Загалом династію за місцем свого походження — Гераклеополя — називають гераклеопольською чи царським домом Хеті.

Історія[ред.ред. код]

Час правління X династії орієнтовно відносять до:

  •  ? — 2070/40 рр. до н. е. — По І. Бікерману.
  •  ? — 2025/2020 рр. до н. е. — По Ю. фон Бекерату.
  •  ? — 1980+25 рр. до н. е. — По Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.

Основним джерелом з історії династії є Манефон. Євсевій Кесарійський, посилаючись на Манефона, вказує, що Х династія правила 185 років, але згідно Юлія Африкана IX і X династії правили в цілому всього 185 років. Це підтверджується археологічними даними.

Розділення фараонів гераклеопольської династії на IX і X сходить до Манефона, проте такий поділ штучний, тому деякі дослідники, зокрема Юрген фон Беккерат, об'єднують їх в одну династію. Про фараонів цієї династії відомо не дуже багато. Туринський список містить 18 імен фараонів IX і X династій, не розділяючи їх. Але через сильне пошкодження папірусу імена фараонів з 10 по 18 прочитати неможливо. Деякі імена єгиптологам вдалося відновити за іншими джерелами.

При перших представниках династії фараони, згідно Манефону, поширили свій вплив на пониззі.

Однак у той же час посилюються номархи Фів, що прийняли титул фараонів. Фіванська династія, що отримала назву XI династії, поширила свою владу на Південний Єгипет. В результаті між двома династіями розгорілася запекла боротьба за панування над всім Єгиптом. Подробиці її практично не відомі. Переможцем в підсумку вийшла XI династія. Фіванський фараон Ментухотеп II на 39 році свого правління у Фівах розбив Гераклеопольського фараона, після чого об'єднав Єгипет.

Список фараонів X династії[ред.ред. код]

Згідно Туринському списку, в IX і X династіях було 18 фараонів. Перші 4 фараона відносять до IX династії. З 14 фараонів X династії повністю не збереглося жодного імені. Проте за іншими джерелами можна відновити кілька імен.

Ім'я Хронологія Примітки
Е. Хорнунг, Р. Краусс,
Д. Уорбертон
Ю. фон Бекерат
Хеті III
(імовірно)
В хронології Е. Хорнунга, Р. Крауса, Д. Уорбертона немає даних про кількість фараонів і роки їх правління. Ю. фон Бекерату об'єднує цю династію з IX-ою, і вказує для обох 18 фараонів (без імен). В Туринському списку його ім'я прочитати неможливо (збереглося тільки -ра-), але збереглася приписка: «син Неферкара». У Манефона відомий під ім'ям Ахтой III і названий засновником X династії. Правив не менше 20 років, при ньому гераклеопольська династія досягла найвищої могутності. Зміг поширити свою владу на все пониззя Єгипту, відновив ірригаційну систему і переніс столицю в Мемфіс. Автор « Повчання гераклеопольского царя своєму синові Мерікара».
Мерікара Хеті В Туринському списку збереглася тільки частина його імені (Мер ...- ра Хеті). Син Хеті IV. Воював з фіванськими фараонами в союзі з номархом Сіута Хеті II. Побудував піраміду в Саккарі.
Шед... Ім'я частково збереглося в Туринському списку.
Хе... Ім'я частково збереглося в Туринському списку.
Небкара Хеті Відомий за написом на камені в Тель-ель-Ратабі і за « Повістю про промовистого селянина».

Література[ред.ред. код]

  • Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
  • Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
  • Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
  • Демидчик А. Е. Безымянная пирамида: государственная доктрина древнеегипетской гераклеопольской монархии. — СПб.: Алетея, 2005. — 272 с. — ISBN 5-89329-765-2
  • История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016781-9
  • Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
  • Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7
  • Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. — ISBN 90-04-11385-1
  • Goedicke Hans. Königliche Dokumente aus dem Alten Reich. — Wiesbaden: Harrassowitz, 1967. — 256 S. — (Ägyptologische Abhandlungen, Bd. 14).
  • Gomaà Farouk. Ägypten während der Ersten Zwischenzeit. — Wiesbaden: Reichert, 1980. — 170 S. — (Beihefte zum Tübinger Atlas des Vorderen Orients. Reihe B: Geisteswissenschaften. Bd. 27). — ISBN 3-88226-041-6