Площа Святого Юра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Святого Юра
Львів
Площа святого Юра (1943 р.)
Площа святого Юра (1943 р.)
Місцевість Новий Світ
Район Галицький
Назва на честь Святого Юра
Колишні назви
Під Святим Юром, Святого Юра, Ґеорґпляц, Святого Юра, Богдана Хмельницького
польського періоду (польською) Pod Św. Jurem, Św. Jura
радянського періоду (українською) Святого Юра, Богдана Хмельницького
радянського періоду (російською) Святого Юра, Богдана Хмельницкого
Загальні відомості
Координати 49°50′14″ пн. ш. 24°00′49″ сх. д. / 49.837306° пн. ш. 24.013861° сх. д. / 49.837306; 24.013861
Поштові індекси 79000[1]
Транспорт
Автобуси № 2А
Тролейбуси № 2,7,9,10,12
Маршрутні таксі № 33,38; приміські — № 138
Зупинки громадського транспорту «Площа Святого Юра»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1,5,9[2]
Архітектурні пам'ятки комплекс собору святого Юра
Пам'ятники Митрополитові Андрею Шептицькому, акторові Амвросію Бучмі
Храми Собор святого Юра
Навчальні заклади навчальні корпуси № 3,9 Національного університету «Львівська політехніка»
Заклади культури бібліотека Національного університету «Львівська політехніка»
Поштові відділення ВПЗ № 1 (вул. Словацького, 1)[1]
Забудова бароко, історизм, радянський конструктивізм 1960-х-1970-х рр.
Парки сквер на площі святого Юра, сад собору святого Юра
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Площа Святого Юра на Вікісховищі

Пло́ща Свято́го Ю́ра — площа у Галицькому районі міста Львова на Святоюріївській горі. Від площі розходяться вулиці: Листопадового чину, Устияновича, Карпінського, Шептицьких, Митрополита Андрея, а через вулицю Озаркевича площа сполучається з вулицею Городоцькою.

Історія[ред. | ред. код]

З 18 століття до середини 19 площа була відома своїми ярмарками.

В 1655 тут розбив свої намети табір Богдана Хмельницького. На честь цієї події встановлено меморіальну дошку на будинку № 6 (художник Д. Крвавич, 1979)

У 1897 році міський садівник А. Рьорінґ заклав посеред площі сквер.

Ярмарки[ред. | ред. код]

З 1679 р. на площі проводилися щорічні ярмарки. Поступово вони набули широкого розголосу і, починаючи з 1780-х років, майже до кінця наступного сторіччя відбувалися вже двічі на рік — на свято Юрія Святий Юрій і на Покрову.

Найбільшого піднесення Святоюрські ярмарки досягли в першій половині XIX століття.

Ярмарок розміщувався на величезному плаці, що прилягав до монастирських забудов з південного боку. Щоразу це було захоплююче, велелюдне видовище, яке тривало кілька тижнів.

Більша частина колишньої ярмаркової території нині зайнята пізнішими спорудами різноманітного призначення.

Про ярмарок написана картина художника Антона Ланге «Jarmarek pod Świętym Jerzym we Lwowie», літографована у львівській майстерні Піллера у першій половині 1840-х років.

Також ярмарки на площі святого Юра зображено у спогадах львівського письменника-мемуариста Станіслава Шнюр-Пешговського.

Забудова[ред. | ред. код]

№ 1/2. Колишній монастир Святого Серця.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 367
Будівля монастиря Святого Серця споруджена у 1855 році, а у 1860—1864 роках до будівлі монастирського виховного корпусу з боку великого саду прибудовано невеликий костел Святого Серця Ісусового (за проектом архітектора Вінцента Равського-старшого), освячений 24 травня 1864 р., на честь найсвятішого Серця Ісусового та Пречистої Діви Марії. Після приходу радянської влади у 1944 р. костел та монастир були закриті, а на початку 1970-х років знесено костел, а сиротинець та сад колишнього монастиря ліквідано. Приміщення сиротинцю передано Львівському політехнічному інституту, де згодом відкрився навчальний корпус № 3 цього вишу. Зберігся фасад з 1885 року (архітектор І. Левинський).

№ 3. Студентська бібліотека національного університету «Львівська політехніка» зі скляним фасадом. Збудована 1970 року. Архітектор — П. Мар'єв.

№ 4. Під цим номером знаходиться будинок хімічного факультету Національного університету «Львівська політехніка» (архітектори Микола Мікула, Валер’ян Сагайдаківський, 1962).

№ 5. За цією адресою розташований комплекс собору святого Юра. На території комплексу, за Польщі, діяла 7-класна дівоча народна школа та дівоча фахова доповнююча школа ім. Б. Грінченка.[3]

№ 9. Навчальний корпус національного університету «Львівська політехніка» — колишня хімічна лабораторія Політехніки (архітектор Юліан Захарієвич, 1876). Фасад і інтер'єр прикрашені неоренесансними рельєфами Леонарда Марконі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]