Провулок Академіка Зелінського
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Провулок Академіка Зелінського Київ | |
|---|---|
.jpg) | |
| Місцевість | Поділ |
| Район | Подільський |
| Назва на честь | М. Д. Зелінського |
| Колишні назви | |
| пров. Гнилий, Ольгина вул., пров. Покровський | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 130 м |
| Координати початку | 50°27′40″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.461278° пн. ш. 30.518417° сх. д.Координати: 50°27′40″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.461278° пн. ш. 30.518417° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′37″ пн. ш. 30°31′02″ сх. д. / 50.460417° пн. ш. 30.517417° сх. д. |
| Поштові індекси | 04070 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Контрактова площа», «Поштова площа» |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10582 |
| У проєкті OpenStreetMap | r6336357 |
| Мапа | |
 | |
 Провулок Академіка Зелінського у Вікісховищі | |
Прову́лок Акаде́міка Зелі́нського — провулок у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Покровської вулиці до кінця забудови (під горою, на якій розташована Андріївська церква).
Прилучається вулиця Боричів Тік, на перетині з якою провулок через перепад висот пролягає у вигляді сходів.
Історія[ред. | ред. код]
Є одним з найдавніших провулків Києва, згадується як Гнилий провулок у 1777 році, після пожежі на Подолі 1811 року прокладено під назвою Ольгина вулиця. З 1869 року мав назву Покровський провулок (від однойменної Покровської церкви, поблизу якої пролягає)[1]. Сучасна назва на честь російського вченого академіка Миколи Зелінського — з 1955 року[2][3].
Назву на честь Академіка Зелінського до 1990 року мала сусідня Покровська вулиця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
- ↑ У рішенні 1955 року про перейменування — провулок Зелінського (п. 477).
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 66.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 82. — ISBN 5-88500-070-0.
- Зелінського Академіка провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 87.
- Зелінського Академіка провулок // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||