Психологічна безпека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Психологічна безпека — це

  1. стан психологічної захищеності, а також здатність людини і середовища відбивати несприятливі зовнішні та внутрішні впливи (Баєва І. А.)[1].
  2. стан суспільної свідомості, у якому суспільство в цілому і кожна окрема особистість сприймають існуюче життя як адекватне й надійне, оскільки воно створює реальні можливості для задоволення природних і соціальних потреб громадян сьогодні й дає їм впевненість у майбутньому (Рощин С. К., Соснін В. А.) [с. 48][2]
  3. певний стан захищеності психіки особистості від дії різноманітних інформаційних факторів, які перешкоджають або утруднюють формування й функціонування адекватної інформаційно-орієнтовної основи соціальної поведінки людини в цілому і життєдіяльності в суспільстві, а також адекватної системи її суб'єктивного (особистісного) ставлення до навколишнього світу й самого себе (Грачов Г. В., Мельник І. К.)[3]
  4. складне структуроване психологічне утворення, що припускає розгляд психологічної безпеки як цілісної системи процесів, результатом яких є відповідність потреб, цінностей, можливостей суб'єкта відбитим характеристикам реальної дійсності (Шликова Н. Л.)[3]
  5. багаторівнева динамічна система, що визначає рівень захищеності психіки людини, її здатність підтримувати оптимальний рівень функціонування, усувати виникаючі зовнішні й внутрішні загрози і можливість збереження на досить стійкому дієздатному рівні (Приходько І. І.)[3].

Складники і механізм функціонування психологічної безпеки[ред.ред. код]

Складовими психологічної безпеки є протиріччя між цінностями (можливостями) суб'єкта й відбитими у свідомості суб'єкта характеристиками реальної дійсності. Функціонування психологічної безпеки відбувається як процес емоційно-ціннісного відбиття, результатом якого є сукупність порівнюваних суб'єктом еталонних і реальних образів соціальних об'єктів, явищ і ситуацій, що визначають наявність і рівень прояву протиріч між цінностями (можливостями) суб'єкта і відбитих характеристик реальної дійсності (Н. Л. Шликова)[3].

Класифікація психологічної безпеки[ред.ред. код]

Психологічну безпеку можна класифікувати за багатьма ознаками, наприклад:

  • за охопленням людей (психологічна безпека об'єднань людей, груп людей, окремих людей);
  • за віком (психологічна безпека дітей, юнаків, дорослих людей, людей похилого віку);
  • за видами діяльності (психологічна безпека працівників освіти, науковців, робітників, підприємців, селян та ін.);
  • за умовами діяльності ((психологічна безпека військовослужбовців під час повсякденної життєдіяльності, під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах та ін.)). Може бути багато інших ознак [с. 199][4].

Психологічна безпека військовослужбовців під час повсякденної життєдіяльності[ред.ред. код]

Психологічна безпека військовослужбовців під час повсякденної життєдіяльності позначається категорією «базова психологічна безпека».

Базова психологічна безпека особового складу  — це стан психологічної захищеності, за якого сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану військовослужбовців дає можливість успішно долати зовнішні і внутрішні загрози та забезпечує надійне і ефективне функціонування всіх структурних компонентів їх психіки під час повсякденної життєдіяльності [с. 212][4].

Оцінювання базової психологічної безпеки[ред.ред. код]

Базова психологічна безпека (БПБ) визначається відношенням базового психологічного захисту (БПЗ) до базових психологічних втрат (БПВ): БПБ = БПЗ: БПВ [с. 85][5].

Базовий психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості їх еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного та чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей [с. 201][4].

Базові психологічні втрати особового складу  — це негативні зміни структурних компонентів психіки особового складу у разі виявлення невідповідностей предметної дійсності, суспільного буття, суспільної свідомості та особистісних якостей еталонним зразкам та інтересам військовослужбовців, які понижують якість службової діяльності особового складу під час повсякденної життєдіяльності [с. 210, 211][4].

Класифікація результатів оцінювання базової психологічної безпеки[ред.ред. код]

Залежно від результатів оцінювання, базова психологічна безпека класифікується як «задовільна» чи «незадовільна» з урахуванням того, що безпека або є, або її немає, зокрема:

  • «задовільна» БПБ [≥ 1];
  • «незадовільна» БПБ [<1] [с. 85][5].

Інтерпретація результатів оцінювання базової психологічної безпеки[ред.ред. код]

Інтерпретація показників рівня базової психологічної безпеки є такою:

  • «задовільна» БПБ — сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану забезпечує долання різноманітних психологічних загроз, надійне та ефективне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності;
  • «незадовільна» БПБ — сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану не забезпечує долання різноманітних психологічних загроз, надійне та ефективне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності [с. 212][4].

Психологічна безпека військовослужбовців під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах[ред.ред. код]

Психологічна безпека військовослужбовців під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах позначається категорією «ситуаційна психологічна безпека».

Ситуаційна психологічна безпека особового складу — це стан психологічної захищеності, за якого сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану військовослужбовців дає можливість успішно долати різноманітні психологічні загрози та забезпечує надійне і ефективне функціонування всіх структурних компонентів їх психіки під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах [с. 222][4].

Види ситуаційної психологічної безпеки[ред.ред. код]

Ситуаційна психологічна безпека особового складу розділяють на реальну і прогнозовану.

Реальна ситуаційна психологічна безпека — це психологічна безпека особового складу, досліджена в ході чи після виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах.

Прогнозована ситуаційна психологічна безпека — це психологічна безпека особового складу, досліджена перед виконанням службово-бойових завдань у надзвичайних (екстремальних) умовах [с. 89][5].

Оцінювання ситуаційної психологічної безпеки[ред.ред. код]

Ситуаційна психологічна безпека (СПБ) визначається відношенням базового психологічного захисту (БПЗ) до ситуаційних психологічних втрат (СПВ): (СПБ = БПЗ: СПВ) [с. 88][5].

Ситуаційні психологічні втрати особового складу — це негативні зміни структурних компонентів психіки військовослужбовців під впливом різноманітних психологічних загроз під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах [с. 213][4].

Класифікація результатів оцінювання ситуаційної психологічної безпеки[ред.ред. код]

Залежно від результатів оцінювання, ситуаційна психологічна безпека класифікується як «задовільна» чи «незадовільна», зокрема:

  • «задовільна» СПБ [≥ 1];
  • «незадовільна» СПБ [<1] [с. 88][5].

Інтерпретація результатів оцінювання ситуаційної психологічної безпеки[ред.ред. код]

Інтерпретація показників ситуаційної психологічної безпеки є такою:

  • «задовільна» СПБ — сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану забезпечує долання різноманітних психологічних загроз, надійне та ефективне функціонування психіки особового складу під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах;
  • «незадовільна» СПБ — сформований рівень морального духу і морально-психологічного стану не забезпечує долання різноманітних психологічних загроз, надійне та ефективне функціонування психіки особового складу під час виконання службово-бойових завдань в особливих (екстремальних) умовах [с. 88, 89][5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Баева, И. А. Психологическая защищённость и психологическая безопасность современного человека [Электронный ресурс] / И. А. Баева. – Режим доступа : http://ruscenter.ru/netcat_files/multifile/2416/_Psihologicheskaya_zaschischennost__i_psihologicheskaya_bezopasnost__sovremennogo_cheloveka___text_i_audiozapis__vystupleniya_Baeva_I._A.pdf (дата обращения 29.12.2015). – Загл. с экрана.
  2. Рощин, С. К. Психологическая безопасность: новый подход к безопасности человека, общества и государства. [Текст] / С. К. Рощин, В. А. Соснин // Российский монитор.. — 1995. – № 6. – С. 47-54.
  3. а б в г Приходько, И. И. Влияние гражданского общества на психологическую безопасность личности [Электронный ресурс] / И. И. Приходько. – Режим доступа : http://rikmosgu.ru/students/informatization/Prikhodko/ (дата обращения 11.04.2011). – Загл. с экрана.
  4. а б в г д е ж Іллюк, О. О. Методика оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки особового складу [Текст] / О. О. Іллюк // Людський фактор військових формувань: зміст оцінювання та прогнозування : монографія / О. О. Іллюк. — Х. : Акад. ВВ МВС України, 2012. — 251 с.
  5. а б в г д е Іллюк, О. О. Методика оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки військовослужбовців на основі їх морального духу та морально-психологічного стану [Електронний ресурс] / О. О. Іллюк. – Честь і закон. – 2010. – № 4. – С. 82–93. – Режим доступу : http://nangu.edu.ua/wp-content/uploads/2013/07/honor_and_law_2010_04.pdf (дата звернення 19.01.2017). – Назва з екрана.