Інфільтрація (тактика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інфільтрація у військовій справі — це тактика, заснована на використанні легкої піхоти, атакуючої ар'єргард противника й ізолюючої основні ворожі сили, залишаючи їх для атаки частин, що підходять з більш важким озброєнням.

Дана тактика поступово сформувалася протягом останніх років Першої світової війни і використовувалася у різних видах російським генералом Олексієм Брусиловим під час Брусилівського прориву в 1916 році, Канадським експедиційним корпусом в битві при Вімі в квітні 1917 року, і німецькими силами при облозі Риги у вересні 1917 і битві при Капоретто в жовтні 1917.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]