Інфільтрація (тактика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інфільтрація у військовій справі — це тактика, заснована на використанні легкої піхоти, атакуючої ар'єргард противника й ізолюючої основні ворожі сили, залишаючи їх для атаки частин, що підходять з більш важким озброєнням.

Дана тактика поступово сформувалася протягом останніх років Першої світової війни і використовувалася у різних видах російським генералом Олексієм Брусиловим під час Брусилівського прориву в 1916 році, Канадським експедиційним корпусом в битві при Вімі в квітні 1917 року, і німецькими силами при облозі Риги у вересні 1917 і битві при Капоретто в жовтні 1917.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Волковинський В. М. Брусиловський прорив // Енциклопедія історії України. Том 1. А–В / редколегія: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — 688 с. : іл. — С. 383—384.
  • Davidson, Phillip B., Vietnam at War: The History, 1946–1975. New York: Oxford University Press, 1991.