Політика стримування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Політика стримування (політика ядерного стримування, англ. deterrence) - геополітична теорія, розроблена американським дипломатом Джорджем Кеннаном в 1940-х роках. Теорія стримування нерозривно пов'язана з концепцією взаємно-гарантованого знищення, яка забезпечує підтримання миру на основі неминучості тотальної відплати супротивника у разі нанесення по ньому першого ядерного удару. Ця теорія лягла в основу радянсько-американських відносин і світової політики як такої в другій половині XX століття. Основні положення теорії стримування продовжують зберігати свою актуальність і в XXI столітті, оскільки ядерна зброя досі грає значну роль у світовій політиці, і військові доктрини Росії і США багато в чому засновані на використанні її як «фактора стримування».

На думку критиків Кеннана, практика стримування призводить до гонки озброєнь і, як наслідок, до більшого ризику збройного конфлікту і загрозі постійного бюджетного дефіциту через перефінансування військової промисловості. Крім того, теорія має на увазі прагматичний підхід і не враховує ідеологічних розбіжностей між сторонами.

Див. також[ред.ред. код]