Контрнаступ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мапа німецького контрнаступу в битві при Камбре у 1917 році.

Контрнаступ, також Контрнаступальна операція — різновид наступу, що є відповіддю на наступ супротивника[1].

У ході контрнаступу військо розвиває контратаку, перехоплюючи тактичну ініціативу та нав'язуючи супротивнику власну волю. Основна перевага контрнаступу полягає в тому, що на відміну від оборони, при якій тилові підрозділи відтягнуті від лінії фронту, супротивник, що наступає, підтягує їх щонайближче аби мати можливість безперебійного забезпечення військ. У ситуації, коли наступ супротивника зупинено і частини, що оборонялися, переходять в контрнаступ, тилові підрозділи ворога залишаються беззахисними та зазвичай потрапляють до оточення.

Приклади контрнаступів[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. контрнаступ // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 318-319. — ISBN 00101-236. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Велика Вітчизняна війна 1941—1945: енциклопедія.— / Гол. ред. М. М. Козлов. —М.: Сов. Энциклопедия, 1985. (рос.)
  • Наступленке встречное // Російсько-український словник для військовиків: майже 32 тис. слів і словосполук / А. Бурячок [та ін.]; відп. ред. Д. Гринчишин. — Київ: Варта, 1995. — С. 129. — 384 с. — ISBN 5-7707-7108-9.