Радіатор опалення
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Радіатор опалення (від лат. radio — «випромінюю»), також батарея опалення — прилад систем водяного і парового опалення. Суть роботи радіатора зводиться до створення великої поверхні, через яку передається тепло з теплоносія і, відповідно, обігрівається приміщення, в якому розташовано радіатор. Традиційні чавунні радіатори складаються з секцій (одно-, дво- або багатоканальних), по яких циркулює теплоносій — зазвичай вода або водяна пара. Між собою секції з'єднують ніпелями (короткими трубками з зовнішньою різьбою). Зараз найпоширеніші сталеві радіатори так званого панельного типу. Також існують керамічні, зокрема порцелянові радіатори.
Чавунні секційні радіатори опалювальні призначені для систем центрального опалення житлових, громадських та виробничих будівель з великою кількістю поверхів. Вони відрізняються значною тепловіддачею на одиницю довжини приладу і, відповідно, компактністю. Чавунні радіатори також малосприйнятливі до поганої якості теплоносія і стійкі до корозії.
Чавунні радіатори досить міцні й довговічні. Їх велика маса, з одного боку, забезпечує їм високу теплоємність і, відповідно, теплову інерційність, дозволяючи згладжувати різкі зміни температури в приміщенні; однак вона ж є і недоліком, створюючи труднощі при монтажі або обслуговуванні. Також до недоліків відноситься тенденція до деградації міжсекційних прокладок. При тривалій експлуатації (понад 40 років) можливе руйнування радіаторних ніпелів. Чавунним радіаторам потрібно періодичне фарбування, крім того, стінки внутрішніх каналів шорсткі й пористі, що згодом призводить до утворення нальоту і падіння тепловіддачі.
Алюмінієві радіатори на сьогодні вважаються найбільш ефективними внаслідок високої теплопровідності алюмінію і підвищеною шляхом виступів і ребер площі поверхні радіатора. Практично всі сучасні радіатори, розраховані для роботи в системах центрального опалення, мають робочий тиск понад 12 атм., обпресувальні понад 18 атм.
До переваг алюмінієвих радіаторів відноситься легкість, невеликі розміри, високий робочий тиск, максимальний рівень тепловіддачі, велика площа перерізу міжколекторних трубок.
Істотним недоліком алюмінієвих радіаторів є корозія алюмінію у водному середовищі, що прискорюється при контакті двох різнорідних металів або за наявності блукаючих струмів в опалювальній мережі.
В природі алюміній покритий захисною оксидною плівкою, але є значно більш активним металом за залізо, і якщо цілісність оксидної плівки буде порушеною, то металічний алюміній реагує з водою з виділенням водню[1]. Якщо опалювальний прилад герметично закритий, зростаючий тиск газу може привести до розриву радіатора. З цим явищем боряться за допомогою нанесенням на внутрішню поверхню полімерного покриття, яке покращує антикорозійні властивості, дозволяючи використовувати теплоносії з рівнем pH від 5 до 10; зменшує гідродинамічний опір, запобігає засміченню та налипанню осаду. У разі, якщо радіатор не має внутрішнього полімерного покриття, перекривати крани на підвідних трубах забороняється.
Алюмінієві радіатори найчастіше ділять на три основні типи: литі з цільними секціями, екструдовані з механічно з'єднаним набором секцій і комбіновані, що поєднують в собі риси обох цих типів. Для роботи в умовах високого робочого тиску використовуються біметалічні радіатори, що виготовляються з алюмінію і сталі.
Ці радіатори конструктивно складаються з профілів, виготовлених екструзією і з'єднаних між собою зварюванням. Використовуваний в них алюміній не вимагає яких-небудь добавок, і тому зберігає свою пластичність; відповідно, зовнішні ударні впливи та внутрішні гідроудари не викликають сколів ребер і розтріскування таких радіаторів. Відсутність міжсекційних прокладок в таких радіаторах надає їм міцність і надійність, а при наявності внутрішнього полімерного покриття їх довговічність може перевершувати довговічність чавунних радіаторів. Однак оскільки їх конструкція є нерозбірною, вони не можуть бути нарощені в процесі експлуатації.
Такі радіатори конструктивно складаються з секцій, виготовлених литтям під тиском (звичайне лиття призводить до одержання алюмінієвих заготовок із численними порами[2]), які з'єднуються між собою за допомогою різьбових з'єднувальних елементів (ніпелів); міжсекційне з'єднання герметизується за допомогою прокладок з пароніту, високотемпературного силікону або інших матеріалів. Секційність надає можливість наростити радіатор в ході експлуатації або замінити пошкоджену секцію, однак наявність міжсекційних з'єднань негативно позначається на надійності; крім цього, внутрішня поверхня секцій відрізняється більшою шорсткістю.
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (листопад 2018) |
Першою і найбільш імовірною версією походження застарілої назви «батарея» є те, що радіатор парового опалення має від декількох штук до декількох десятків однотипних радіаторних секцій і отримав назву за аналогією з артилерійською батареєю. Тобто якби він був винайдений у 21-му столітті він би міг називатися кластером. Є й інша версія, за якою назва «батарея» відбулося за аналогією з акумуляторною батареєю.
У деяких документах, наприклад, у кримінальних справах або адміністративних протоколах, легко може застосовуватися термін «батарея» у цьому значенні, як із прикметниками, так і без, але тільки в певному контексті, наприклад: «украдено батарею на 10 секцій» або «розпивав пиво, сидячи на батареї опалення» або, наприклад «за батареєю виявлено схованку з героїном». Водночас у рекламі сантехніки та опалення або в договорах щодо надання послуг сантехніка практично неможливо зустріти термін «батарея» в цьому значенні, натомість вживається коректна назва «радіатор».
- ↑ Petrovic, John; Thomas, George (1 червня 2011). Reaction of Aluminum with Water to Produce Hydrogen - 2010 Update (English) . Процитовано 14 квітня 2025.
- ↑ Samuel, Agnes M.; Samuel, Ehab; Songmene, Victor; Samuel, Fawzy H. (1 березня 2023). A Review on Porosity Formation in Aluminum-Based Alloys. Materials (Basel, Switzerland). 16 (5): 2047. doi:10.3390/ma16052047. ISSN 1996-1944. PMC 10004325. PMID 36903162.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Радіатор // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 165. — ISBN 978-966-7407-83-4.