Ражба Яків Самійлович

Ражба Яків Самійлович
Народився	16 (29) серпня 1904 Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	2 січня 1986(1986-01-02) (81 рік) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Діяльність	скульптор
Alma mater	Харківський художній інститут (1929)
Вчителі	Кратко Бернард Михайлович і Блох Леонора Абрамівна
Членство	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС

Я́ків Самі́йлович Ра́жба (29 серпня 1904, Кременчук — 2 січня 1986, Київ) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1938 року.

Життєпис

Народився 16 [29] серпня 1904(19040829) року у місті Кременчуці (нині Полтавська область, Україна). Упродовж 1924—1929 років навчався у Харківському художньому інституті, був учнем Бернарда Кратка, Леонори Блох. Ще будучи студентом виконував декоративно-скульптурні роботи на будівництвах Харкова і Донбасу, ілюстрував книги.

У 1930-х роках працював переважно над скульптурними оздобами Харкова, Луганська й інших міст. У 1941—1945 роках працював у Тбілісі, а з 1945 року — в Києві. Член КПРС з 1952 року. Мешкав у Києві в будику на вулиці Дашавській, № 27, квартира № 55. Помер у Києві 2 січня 1986 року.

Творчість

Працював у галузі монументальної та станкової скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура

• «Бандурист» (192, 1926, суха глина; 1960, гіпс);
• «На Тарасовій горі» (1942, гіпс тонований);
• «Катерина» (1955, оргскло; 1956, бронза);
• «Лілея» (1957, біла теракота, Національний музей Тараса Шевченка; 1958, 1960, майоліка; 1964, оргскло; 1964, майоліка, Луганський обласний художній музей);
• «Тополя» (1957, теракота; Національний музей Тараса Шевченка; 1960, кольорова теракота; 1964, оргскло);
• «Мавка» (1960, майоліка; Київський літературно-меморіальний музей Лесі Українки);
• «Німфа» (1960);
• «О доле моя! Моя країно!» (1961, гіпс тонований);
• «Квітень» (1961);
• «Без долі», за поемою «Катерина» (1963, пластмаса, Національний музей Тараса Шевченка);
• «Партизан» (1968, теракота);
• «Лев Толстой» (1969, теракота);
• «Стара казка» (1969, теракота);
• «Андрій Рубльов» (1969, теракота);
• «Михайло Врубель» (1969, теракота);
• «Феофан Грек» (1970, теракота);
• «Дон Кіхот і Санчо» (1971, теракота);
• «Сліпий бандурист» (1972, теракота);
• «Кентаври» (1972);
• «Цирк» (1972);
• «Гусляр» (1974);
• «Гомер» (1977);
• «Матір» (1982).

У натуральний розмір виконав «Портрет Тараса Шевченка» (оргскло), наполовину меншою за натуру — скульптури «Шевченко-солдат» (гіпс; обидва — 1966), «Шевченко. Захалявна книжечка» (гіпс, 1979).

монументальні роботи

• пам'ятник Феліксу Дзержинському в Штерівці (1933, бетон; співавтор Лев Муравін);
• монументально-скульптурний фриз «Оборона Луганська» для мастерського клубу в Луганську (1934—1935, у співавторстві з Олександром Волькензоном, Костем Бульдиним та Андрієм Дараганом);
• декоративні горельєфи «З поля», «Вихідний день» для залу Робітничого театру в Дніпропетровську (1936—1937, у співавторстві з Костем Бульдиним та Андрієм Дараганом);

Надгробний пам'ятник Давиду Ґурамішвілі.

• надгробний пам'ятник Давиду Ґурамішвілі в Миргороді — чотириграний обеліск з барельєфом поета (1949, мармур, граніт, висота 2,75 м; архітектори К. Джанашія, Ш. Чедія);
• пам'ятник односельчанам, які загинули у роки німецько-радянської війни у Котельві (1981).

Брав участь у конкурсах на проєкт пам'ятника Тарасові Шевченкові:

• у 1930 році з роботою «Шевченко-бунтар» (гіпс) та у 1933 році для Харкова (у співавторстві);
• у 1937 році для пам'ятника на могилі Тараса Шевченка в Каневі (у складі творчого колективу виконав гіпсовий проєкт).

У 1966 році, разом із архітектором Йосипом Каракісом, скульптором Євгеном Жовніровським та художником Зіновієм Толкачовим виконав конкурсний проєкт для меморіалу «Бабин Яр», ідея якого полягала в тому, що Бабин Яр — це величезна братська могила, по якій не можна ходити, із 15—20-метровою фігурою матері у скорботі, до якої вів би пандус над Куренівкою. Проєкт був відзначений першою премією, проте не був реалізований.

Брав участь у республіканських виставках з 1935 року, всесоюзних — з 1961 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 1970 році.

Крім згаданих музеїв, роботи скульптора зббергаються у Національному художньому музеї України у Києві, Донецькому, Севастопольському, Сумському, Чернігівському художніх музеях.

Література

• Ражба Яків Самійлович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — С. 100.;
• Ражба Яків Самійлович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 385.;
• Ражба Яків Самійлович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 191.

• Ражба Яків // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Ражба Яків Самійлович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., С. 154;
• Ражба Яків Самійлович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.;
• Ражба Яків Самійлович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 485. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Ражба Яків Самійлович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 499. — ISBN 5-88500-071-9.;
• Тетяна Калініна. Ражба Яків Самійлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 411—412.