Мадлен Олбрайт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Albrightmadeleine.jpg
Державний секретар США
1997 — 2001
Президент Білл Клінтон
Прем'єр-міністр Колін Павелл
Попередник Воррен Кристофер
Народилася 15 травня 1937(1937-05-15)[1][2][…] (83 роки)
Сміхов, Прага 5d, Prague 5d, Prague 5d, Прага, Чехословаччина[1][4]
Відомий як дипломат, політикиня, письменниця
Місце роботи Джорджтаунський університет
Громадянство США США
Національність євреї і Американці чеського походженняd
Освіта Коледж Веллслі, Колумбійський університет, Університет Джонса Гопкінса, School of International and Public Affairs, Columbia Universityd і Paul H. Nitze School of Advanced International Studiesd
Політична партія Демократична партія США
Батько Josef Korbeld
Мати Anna Spiegelovad
У шлюбі з Joseph Medill Patterson Albrightd
Релігія Єпископальна церква
Нагороди
Підпис Madeleine Albright Signature.svg

Мадле́н Корбел Олбра́йт (англ. Madeleine Korbel Albright, ім'я при народженні Марія Яна Корбелова, чеськ. Marie Jana Korbelová; 15 травня 1937(19370515), Прага, Чехословаччина) — американська дипломатка чеського походження. Постійна представниця США при ООН. Державний секретар США (1997-2001).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 15 травня 1937 року в Празі. Ім'я отримала спочатку як прізвисько «Мадленка», яким її називала бабуся і яке закріпилося під час навчання в пансіоні в Швейцарії і в школі Kent Denver в Денвері. Батько Мадлен Йозеф Корбель був чехословацьким дипломатом, що перейшов із юдаїзму в католицизм. Згодом Мадлен перейшла в Єпископальну церкву (Англіканська церква в США). У 1939 році сім'я виїхала з Чехословаччини до Лондона. Після закінчення Другої світової війни вони повернулися до Чехословаччини, де батько знову перебував на дипломатичній службі, зокрема був послом Чехословаччини в Югославії[5]. Після приходу до влади в Чехословаччині комуністів Йосип Корбелі з родиною емігрував до США, де викладав в Університеті Денвера.

У 1957 році отримала американське громадянство.

Після закінчення факультету політології Велеслейского університету штату Массачусетс в 1959 році Мадлен одружилася з журналістом Джозефом Меділлом Паттерсоном Олбрайтом (англ. Joseph Medill Patterson Albright), з яким познайомилася на тимчасовій роботі в газеті Denver Post. Після цього закінчила факультет права Колумбійського університету, отримавши ступінь магістра.

Політичну діяльність Олбрайт почала як активістка Демократичної партії США, в 1972 році увійшла до команди сенатора Едмунда Маскі.

У 1976—1978 рр. була помічницею сенатора з питань законодавчої роботи.

У 1978 році була призначена членкинею Ради національної безпеки при президенті США Джиммі Картері, відповідала за зв'язки з громадськістю.

У 1982—1993 роках була професоркою Джорджтаунського університету, вела семінар з політики СРСР і країн Східної Європи, керувала програмою «Жінки у зовнішній політиці», була президенткою Центру за національну політику.

У 1992 році стала радницею Білла Клінтона і після його обрання на пост президента призначена на посаду постійної представниці США при ООН. Під час її роботи в ООН були вкрай напружені відносини з Генеральним секретарем ООН Бутрос Бутрос Галі[6].

Державний секретар США[ред. | ред. код]

У 1997 році була призначена на посаду державного секретаря в адміністрації президента Білла Клінтона. Олбрайт була прихильницею жорсткого курсу США в міжнародних відносинах, виступала за посилення позицій США в НАТО, за всебічний захист інтересів США, не зупиняючись і перед застосуванням військової сили. Під час її роботи були підірвані посольства США в Кенії і Танзанії.

У 2000 році вона відвідала з візитом Північну Корею, де зустрілася з Кім Чен Іром.

25 вересня 2007 разом з кількома іншими держсекретарями США у відставці підписала лист, що закликає Конгрес США не приймати резолюцію 106 про геноцид вірмен[7].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Олбрайт // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.38-40