Сатанинські вірші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сатанинські вірші
The Satanic Verses
Сатанинські вірші.jpg
Обкладинка першого видання
Жанр новела з елементами магічного реалізму
Автор Салман Рушді
Мова Англійська
Написано 1980-ті
Видавництво Viking Press[d]
Опубліковано 1988 рік
Окреме видання Die satanischen Verse (German first edition)[d] і Los versos satánicos (Buenos Aires, 1989)[d]
Переклад Тарас Бойко, 2016
ISBN-13: 978-0-670-82537-0
ISBN-10: 0-670-82537-9
Попередній твір Shame[d]
Наступний твір Haroun and the Sea of Stories[d]

«Сатанинські вірші» (англ. The Satanic Verses) — четвертий роман британського письменника індійського походження Салмана Рушді, виданий у 1988 році.

У Сполученому Королівстві книга отримала позитивні відгуки і навіть була у фіналі Букерівської премії, однак програла.

Історія створення[ред. | ред. код]

Салман Рушді писав роман близько чотирьох років. Він виріс у досить світській родині, де питанню релігії приділялось не так і багато часу. Згодом, студіюючи спецкурс про життя Магомета в університеті, заглибився у питання ролі релігії. Вважав, що іслам потребує трансформації та оновлення, а джихад потребує скасування. Тож книга була своєрідним протестом проти ісламу як релігії, яка вбиває.

Архітектоніка роману[ред. | ред. код]

Жанр та тема[ред. | ред. код]

Роман написаний у жанрі магічного реалізму та соціально-психологічної драми. Його назва походить від частини Корану, описаної Ібн Ісхаком в першій біографії пророка Мухаммеда. Автентичність цієї частини оскаржується істориками ісламу.

Основна тема – це емігранти і еміграція, психологічну складність вибору, неможливість асиміляції в новій культурі та неминуче повернення до власного коріння. Крім того піднімаються питання сенсу буття та релігії.

Сюжет[ред. | ред. код]

Розповідь у романі йде двома паралельними лініями, що переплітаються: у сучасних Бомбеї, Лондоні та Джагилії – міста, що символізує епоху язичництва у стародавній Аравії, ще до епохи пророка Магомета. Головними героями є індійці Джібріл Фарішта та Саладін Чамча. Життя складається у них по-різному, але вони зустрічаються на борту літака, який летить із Лондона до Делі.

Роман розпочинається з вибуху літака, який захопили терористи, але через безвихідь змушені підірвати його. Під час вибуху з літака випадають Джібріл і Саладін, піддаючись фантастичному сні-метаморфозу.

У цьому напівфантастичному, напівреальному сні розповідається  про життя Джібріла і Саладіна до польоту (дитинство у Бомбеї та еміграція у Лондон), під час польоту (розмови та роздуми про причини міграції), після нього (повернення до Лондону) та містичні пригоди Джібріла та Саладіна у Джагилії, де вони уособлюватимуть ісламських божеств Пророка Магунда та ангела Азраїла.

Роман не має чіткої послідовної розповіді. У ньому минуле переплітається з майбутнім, а вигадане з реальністю.

Головні герої[ред. | ред. код]

Джібріл Фарішта, він же Пророк Магунд

Перською Джібріл означає «Ангел».  Фарішта виріс у Бомбеї, де разом з батьком розносив полуденки офісним працівникам. Коли ж матір загинула (потрапила під автобус), батько та син ще впертіше почали працювати, з кожним днем все більше змагаючись один з одним. Коли Джібрілу виповнилось 20, батько не витримує надважкої праці і помирає. Дядько забирає хлопця до себе, але щодня звинувачує хлопця у гомосексуалізмі через його занадто ніжне обличчя та тонке, майже сухорляве тіло. Тому згодом виганяє хлопця з дому, попередньо домовившись про співбесіду на кіностудії, - мовляв, саме така доля достойна для гея.

Не витримавши принижень, Джібріл Фарішта з гідністю приймає виклик долі і з впертістю розпочинає роботу у кіноіндустрії, ставши згодом надзвичайно популярним актором. Майже всі його ролі – довірливий закоханий юнак, який зробить все заради коханої. Жінки божеволіють від Джібріла Фарішти, але в реальному житті – це дуже самотній хлопець, який прагне кохання та виснажений від надважкої роботи.

Згодом він знайомиться з одруженою жінкою. Її звали Рекга Мерчант, бізнесвумен, що перевернула все його уявлення про життя. Згодом буде багато жінок, але подумки він повертатиметься до Рекги, обожнюючи її з кожним днем більше.

Після трагічного випадку під час зйомок (мало не втонув), переосмислює життя, вирівши покинути акторство та крадькома втікає до жити Лондону, де приховує своє минуле. Але ностальгія (і думки про Рекги) мучить Джібріла і він вирішує повернутись до Індії, та авіакатастрофа готує йому іншу долю.

Салман Рушді називає Пророка Магунда другим єством Джібріла Фарішти.

Саладін Чамча, він же ангел Азраїл

Салагуддін Чамчавала – індійський емігрант у Британії. Він виріс у багатій родині з великою кількістю прислуги. Мати (Насрін Чамчавала) дуже любила сина, а батько (Чанґез Чамчавала) знущався, вважаючи його нікчемним виродком. Попри незлічене багатство батько синові не виділяє навіть найменші кишенькові гроші. Коли Саладін був маленький, знайшов на вулиці гаманець, набитий британськими фунтами. Та батько, що постійно слідкував за сином, забрав у нього гаманець. Згодом, коли прийшов час, батько відвозить сина в Англію на навчання, давши на прожиття лише знайдений у дитинстві гаманець.

У Лондоні хлопець змінює своє ім’я на англійський манер – Саладін Чамча. Батько у листах, які надсилає у Лондон, постійно звертається до теми демонів та одержимості. Здобувавши непогану освіту, стає людиною, що сама себе створила. Він працює у студії звукозапису, заробляючи досить пристойні гроші. Одружився з англійкою, та це було не кохання, а радше спільні інтереси. Дітей не мали, хоча Чамча дуже хотів, але дружина ніяк не знаходила часу. Згодом, коли під час авіакатастрофи Саладін зникає на невизначений час, дружина усвідомлює наскільки кохала Саладіна, але змирившись з його смертю, розпочинає крутити роман із його найкращим другом, згодом вагітніє від нього і живе з ним.

Повернувшись до Лондона, поступово перетворюється на сатира, а потім на диявола, уособлюючи ангела смерті Азраїла у ісламській релігії.

Через перетворення (спочатку ростуть роги, хвіст, потім з’являються копита, а згодом –тіло збільшується у масі і покривається шерстю) Чамчу переслідує поліція, тож він змушений ховатися в лондонському готелі, зароджуючи серед молодих лондонців моду на дияволізм. Після довгих скитань Лондоном Саладін повертається у власний дім до вагітної дружини (оскільки у нього немає іншого житла). Переосмислюючи сенс буття, Саладін перетворюється назад на людину.

Жінки у романі[ред. | ред. код]

Салман Рушді у творі повсякчас піднімає тему стосунків та сексу. Майже із детективною точністю описує всіх жінок, які були у Джібріла та Саладіна та їхні взаємовідносини. Жінки грають важливу роль у творені фабули роману.

Релігійно-міфічна лінія[ред. | ред. код]

Саме за цю сюжетну лінію книга переслідувалась і переслідується. Автор творчо інтерпретує релігійні оповіді про Пророка Магомета.

Основні події відбуваються у Джагилії. Це вигадане місто-поліс, зведене з піску, величне та ошатне, але через гріховність жителів та плинність часу втратило свою автентичність та індивідуальність, стало сірим та непривабливим для нових поселенців. З часом у Джагилії почали орудувати банди та розцвітати проституція.

Пророк Магунд, якого переслідують у місті через визнання язичницьких богинь та тому що деякі повії називають його своїми дружинами, з окремими жителями йде жити до іншого міста, що певною мірою символізує Пророка Магомета, якого переслідували у Мецці і він був змушений втекти до Ясриба (Медіни).

Факти[ред. | ред. код]

  • 14 лютого 1989 аятола Хомейні віддав наказ про фізичне знищення письменника, книжку якого «Сатанинські вірші» мусульмани-фундаменталісти визнали за образливу для ісламу. За голову Рушді обіцяли заплатити 2.8 млн доларів.
  • Перекладача на японську «Сатанинських віршів» вбили, перекладача на італійську важко поранили. В Швеції перекладачу на урду погрожували фізичною розправою. Перекладач на перську жив під постійним страхом смерті від рук ісламських екстремістів, поки не змінив ім’я та країну проживання. В Англії підірвали книгарню, де мала продаватись книга.
  • Вихід цієї книги спричинив напружену міжнародну політичну ситуацію між Іраном та багатьма країнами. Велика Британія розірвала дипломатичні відносини з Іраном. З цього приводу висловлювались впливові політики (Джордж Буш-старший, прем’єр-міністр Франції Ролан Дюма, міністр закордонних справ Великої Британії Джеффрі Гау). На одній із сесій Європарламенту піднімалось питання про наказ Хомейні як про питання міжнародного значення. 12 країн відклали свої візити до Ірану на невизначений термін.
  • Багато країн перестали готувати до друку книгу. Канада ввела тимчасову заборону на ввезення книги до країни, але згодом відмінила, вважаючи, що книга не містить сцени, що суперечать етиці та моралі.
  • Деякі авіакомпанії забороняли Салману Рушді користуватися їхніми послугами (Air Canada, British Airways та деякі авіаперевізники США).
  • В 1998 році нове керівництво Ірану скасувало фетву, намагаючись налагодити стосунки на міжнародній арені.

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Сатанинські вірші / Салман Рушді; пер. з англ. Тараса Бойка. — Київ: Видавництво Жупанського, 2016. — 600 с. ISBN 978-966-2355-75-8

Посилання[ред. | ред. код]