Сватівський район
| Сватівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Луганська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Луганська область | ||||
| Утворений: | 1923 19 липня 2020 | ||||
| Населення: | 80 900 осіб (2020)[1] | ||||
| Площа: | 5314[2] км² | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Сватове | ||||
| Громади: | 7 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Сліпець Віта Володимирівна | ||||
| Голова РДА: | Честних Валерій Владиславович[3] | ||||
| Вебсторінка: | Сватівська РДА Сватівська райрада | ||||
| Адреса: | 92600, Луганська обл., Сватівський р-н, м. Сватове, майдан Злагоди, 25 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Сватівський район — адміністративний район України на північному заході Луганської області. Був утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Сватове. На заході межує з Куп'янським та Ізюмським районами Харківської області; на південному заході — Краматорським районом Донецької області; на півдні — Сєвєродонецьким, на сході — Старобільським районами Луганської області; на півночі — Білгородською областю Російської Федерації. До складу району входять 7 територіальних громад.
Географія
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
Розташування
Район розташований у північно-західній степовій фізико-географічній зоні.
Найвища точка у селі Куземівка — 204 м.
Клімат
Середньорічні температури: (+) 7,20 °C, літня — (+) 21,80 °C, зимова — (-) 7,20 °C. Кількість опадів — 415 мм на рік.
Корисні копалини
Район забезпечений крейдою, вапняком, глинами і піском, але всі ці будівельні матеріали мають місцеве значення. На території Райгородської територіальної громади залягають поклади природного газу (родовище Зайцівське).
На більшості території району переважають чорноземи звичайні. В заплавах рік, на днищах балок і на понижених ділянках розміщені лучні і лучно-болотні ґрунти. По бонітету ґрунтів (якісна оцінка земель) район займає 3-е місце в області.
За даними інституту «Укрземпроекту», тільки водній ерозії підлягає 58 % сільськогосподарських угідь та 58,4 % ріллі, вітровій ерозії підлягає близько 38 % ріллі, внаслідок чого щорічно сільськогосподарські підприємства втрачають сотні тонн родючого шару ґрунтів.
Гідрологія
Порівняно добре район забезпечений підземними і поверхневими водами. У районі є 8 водоймищ та 56 ставків господарського призначення. Питна вода видобувається з артезіанських свердловин, але її якість не завжди відповідає держстандартам. На території міста діють біологічні очисні споруди, які потребують капітального ремонту, тому обстановка з очищенням стічних вод до сьогодні залишається напруженою.
Флора
На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України[4]:
- брандушка різнобарвна (Bulbocodium versicolor), Нижня Дуванка;
- гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus), Сватове, Нижня Дуванка, Верхня Дуванка;
- головачка Літвинова (Cephalaria litvinovii), Верхня Дуванка;
- громовик донський (Onosma tanaitica), Сватове, Оборотнівка;
- дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea), Нижня Дуванка, Сватове;
- дрік донський (Genista tanaitica), Сватове, Нижня Дуванка;
- келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця, Нижня Дуванка, Верхня Дуванка, Сватове, Наугольне;
- ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу;
- пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia);
- півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia);
- полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), Нижня Дуванка, Верхня Дуванка;
- ранник крейдовий (Scrophularia cretacea), Нижня Дуванка, Верхня Дуванка, Новониканорівка;
- рябчик малий (Fritillaria meleagroides);
- смілка крейдова (Silene cretacea);
- сон чорніючий (Pulsatilla pratensis);
- тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і змієлистий (Tulipa ophiophylla), байрачні ліси;
- шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров;
- шиверекія мінлива (Schivereckia podolica) на теренах області трапляється лише поблизу Оборотнівки;
- шоломниця крейдова (Scutellaria creticola), Сватове, Нижня Дуванка, Наугольне.
Природоохоронний фонд
Станом на 01.01.2005 року природно-заповідний фонд району є найбільшим в області і становить 17 об'єктів місцевого значення.
Терни — заказник загальнозоологічний
Джерело Містки — пам'ятка природи гідрологічна
Верхній ставок — пам'ятка природи гідрологічна
Куземівський яр — пам'ятка природи геологічна
Нижній ставок — пам'ятка природи гідрологічна
Попівське джерело — пам'ятка природи гідрологічна
Джерело Ковалівське-1 — пам'ятка природи гідрологічна
Джерело Ковалівське-2 — пам'ятка природи гідрологічна
Сватівський парк — Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
Мілуватський лиман — заказник загальнозоологічний
Містківський — заказник загальнозоологічний
Гончарівський — заказник ботанічний
Сватівський заказник — заказник загальнозоологіний
Нижньодуванське — заповідне урочище
Кармазинівська — пам'ятка природи ботанічна
Надія — пам'ятка природи ботанічна
Мілуватський водолій — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
Історія
Масове заселення Слобожанщини розпочалося у XVII столітті, коли Дніпровські козаки, на яких чинили тиск Унія і польська шляхта, масово кидали рідні місця і поселялися на Лівобережних степових просторах, створюючи козацькі містечка і слободи.
На початку XVIII століття Сватова Лучка входила до складу Ізюмського слобідського полку. Основними заняттями населення на той час було хліборобство і скотарство, а також чумацтво та бондарювання.
Розвитку продуктивних сил Сватової Лучки сприяло спорудження Катерининської залізниці. Відрізок Лисичанськ—Сватове став до ладу у 1894 році, а Сватове—Куп'янськ у 1895 році.
Напередодні Першої світової війни Сватова Лучка була військовою слободою Куп'янського повіту Харківської губернії.
У 1923 році її проголосили районним центром Харківської губернії і назвали Сватове.
У 1938 році Сватове отримало статус міста і стало райцентром Луганської області.
Під час Німецько-радянської війни Сватове було окуповане 9 липня 1942 року, а звільнене від фашистських загарбників 31 січня 1943 року силами 267 стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту. На фронтах Німецько-радянської війни захищали свою Батьківщину майже 3500 сватівчан, 2278 з яких загинули. Бойовими орденами і медалями нагороджено 2708 сватівчан, 8 стали Героями Радянського Союзу.
Сватівський район в нових межах утворено 19 липня 2020 року згідно із Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року в рамках Адміністративно-територіальної реформи в Україні. До його складу увійшли: Сватівська міська, Білокуракинська, Красноріченська, Лозно-Олександрівська, Нижньодуванська, Троїцька та Коломийчиська сільська територіальні громади[5]. Перші вибори Сватівської районної ради відбулися 25 жовтня 2020 року[6].
Раніше територія району входила до складу ліквідованих тоді ж Сватівського, Білокуракинського, Троїцького та північної частини Кремінського районів Луганської області[5].
Адміністративний устрій
Район в укрупнених кордонах з 17 липня 2020 року ділиться на 7 територіальних громад (громад)[7][1], у тому числі 1 міську, 5 селищних та 1 сільську громаду (у дужках – їхні адміністративні центри):
- Міські:
- Сватівська міська громада (місто Сватове);
- Селищні:
- Сільські:
Населені пункти
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
- Міст всього — 1, Сватове.
- Селищ міського типу — 1, Нижня Дуванка.
- Селищ — 4.
- Сіл — 54.
Устрій до 2020
Адміністративно-територіально район поділявся на 1 міську раду, 1 селищну раду та 17 сільських рад, які об'єднували 60 населених пунктів і підпорядковувалися Сватівській районній раді. Адміністративний центр — місто Сватове[8].
Населення
Чисельність населення району в розширених межах – 80,9 тис. осіб[1].
До 2020
Станом на 01.01.2005 р. наявне населення — 41,4 тис. осіб, або 1,7 % від населення області, 8-ме місце серед районів. У тому числі:
- міського — 21,5 тис. осіб;
- селищного — 1,124 тис. осіб
- сільського — 19,9 тис. осіб. Мешкало у районному центрі — 19,1 тис. осіб.
Чисельність населення району в межах до 17 липня 2020 року станом на 1 січня 2020 року – 33 302 особи, з них міського населення – 18 655 осіб, сільського – 14 647 осіб.[9].
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[11]
| українська | російська | вірменська | білоруська | циганська | |
|---|---|---|---|---|---|
| Сватівський район | 91,8 | 7,6 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
| м. Сватове | 89,5 | 9,7 | 0,3 | 0,2 | 0,1 |
| смт Нижня Дуванка | 94,0 | 5,6 | 0,0 | 0,1 | |
| Верхньодуванська сільрада | 96,0 | 3,7 | |||
| Гончарівська сільрада | 93,8 | 5,2 | 0,8 | 0,1 | |
| Ковалівська сільрада | 95,9 | 2,6 | 0,1 | 0,1 | |
| Коломийчихська сільрада | 95,0 | 4,7 | |||
| Круглівська сільрада | 90,9 | 8,9 | 0,2 | ||
| Куземівська сільрада | 94,8 | 4,9 | 0,2 | ||
| Маньківська сільрада | 92,2 | 7,8 | |||
| Мілуватська сільрада | 94,9 | 4,9 | 0,1 | ||
| Містківська сільрада | 91,9 | 7,4 | 0,2 | 0,0 | 0,4 |
| Оборотнівська сільрада | 94,5 | 5,4 | 0,1 | ||
| Первомайська сільрада | 91,4 | 8,2 | |||
| Петрівська сільрада | 94,0 | 5,8 | 0,1 | ||
| Преображенська сільрада | 94,4 | 4,4 | 0,8 | ||
| Райгородська сільрада | 95,4 | 4,1 | 0,1 | ||
| Рудівська сільрада | 94,7 | 4,8 | 0,4 | ||
| Свистунівська сільрада | 95,6 | 4,2 | 0,1 | ||
| Стельмахівська сільрада | 96,1 | 3,9 |
Економіка
Основні галузі економіки району: сільське господарство з виробництва зернових, технічних культур, м'яса, молока та переробна промисловість. Вперше за останні 10 років в 2004 році в великих агроформуваннях та фермерських господарствах району отримано 115,5 тис. тонн зерна у вазі після доробка.
Соціальна сфера
Освіта та культура
У Сватівському районі 30 середніх загальноосвітніх навчальних закладів, 14 дитячих садків та 2 позашкільні установи.
В 1996 року Сватівську дитячу музичну школу було реорганізовано в районну школу мистецтв. Школа має 2 філії: у селищі Нижня Дуванка та в селі Круглому.
Система закладів культури Сватівського району включає:
- Народний дім «Сватова Лучка»,
- Нижньодуванський міський будинок культури,
- 14 сільських будинків культури,
- 15 сільських клубів (в тому числі 4 клуби-бібліотеки),
- районну бібліотеку ім. Т. А. Полякова,
- 22 сільські філії бібліотек,
- районну школу мистецтв ім. В. Зінкевича,
- Сватівський краєзнавчий музей «Слобожанщина»
- Хомівський краєзнавчий музей — філія районного краєзнавчого музею.
У Сватівському районі два Народних музеї:
- Сватівський районний Народний Краєзнавчий, створений в 1962 році. Звання Народний присвоєно в 1972 році, має майже 10 тисяч експонатів, щороку музей відвідують майже 5 тисяч осіб.
- Фомівський Народний музей історії села створений в 1980 році. Звання Народний присвоєно в 1992 році, має більше 2-х тисяч експонатів, до 500 відвідувачів (керівник Рубчевська).
У районі майже 600 археологічних пам'яток — курганів бронзової доби, сарматської культури, кочівників. 36 братських могил воїнам громадянської та Другої Світової війни, 13 пам'ятних знаків, Меморіальний комплекс Слави, Пам'яті та Скорботи загиблим воїнам-землякам, 12 Меморіальних пам'ятних дощок, пам'ятний знак воїнам 267 СД, воїнам-афганцям.
Охорона здоров'я
Медична допомога населенню Сватівського району надається 36 лікувально-профілактичними закладами, в тому числі центральною районною лікарнею на 225 ліжок, Нижньодуванською лікарнею на 50 ліжок, стоматологічною поліклінікою, 5 сільськими лікарнями амбулаторіями, 27 фельдшерськими пунктами.
У складі центральної районної лікарні функціонують вісім стаціонарних відділень, відділення швидкої допомоги, трансфузіологічне відділення з потужністю 50 літрів крові на місяць. В лікувальних закладах працює 91 лікар, 275 середніх та 149 молодших медичних працівників.
Фізична культура
У районі :
- 4 стадіони,
- 14 футбольних полів,
- 21 спортивна зала,
- 58 спортивних майданчиків,
- 11 стрілецьких тирів,
- 13 майданчиків з тренажерним обладнанням,
- 3 тенісних корти.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Сватівського району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 34,31 % (проголосували 9 496 із 27 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 33,36 % (3 168 виборців); Сергій Тігіпко — 16,92 % (1 607 виборців), Михайло Добкін — 11,59 % (1 101 виборців), Олег Ляшко — 7,26 % (689 виборців), Юлія Тимошенко — 6,06 % (572 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,74 %.[12]
Примітки
- ↑ а б в Нові райони: карти + склад. minregion.gov.ua. 17 липня 2020.
- ↑ decentralization.gov.ua
- ↑ Про призначення В.Честних головою Сватівської районної державної адміністрації Луганської області. Офіс Президента України (укр.). 25 січня 2020. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 28 января 2020.
- ↑ (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
- ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Центральна виборча комісія. Місцеві вибори 2020. Територіальні виборчі комісії. Перелік виборчих комісій. Луганська область. Сватівська районна територіальна виборча комісія Луганської області. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 листопада 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Сватівського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020 року Архівовано жовтень 9, 2020 на сайті Wayback Machine. // Державна служба статистики України. Київ, 2020. Стор. 48
- ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 квітня 2016.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сватівський район |
- Луганська обласна державна адміністрація. Сватівський район
- Сватівський район на сайті міста Сватове [Архівовано 4 квітня 2009 у Wayback Machine.]
 Росія
|
||
| Куп'янський район (Харківська область) |
|
Старобільський район |
| Ізюмський район (Харківська область) Краматорський район (Донецька область) |
Сєвєродонецький район |
| ||||||||||||||||||||||||||||
