Сильвестр (Сембратович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сильвестр Сембратович
Сильвестр Сембратович
Митрополит Галицький, Архієпископ Львівський, Єпископ Кам'янецький
5 травня 1885 — 4 серпня 1898
Обрання: 26 березня 1885
Інтронізація: 5 травня 1885
Церква: Українська греко-католицька церква
Попередник: Йосиф Сембратович
Наступник: Юліан Сас-Куїловський
Template-Cardinal.svg Кардинал
з титулом Санто Стефано аль Монте Челіо (Санто Стефано Ротондо)
29 листопада 1895 — 4 серпня 1898
Обрання: 29 листопада 1895
Попередник: Михайло Левицький
Наступник: Йосиф Сліпий
єпископ-помічник Львівський, титулярний єпископ Юліополіса
20 квітня 1879 — 5 травня 1885
Обрання: 28 лютого 1879
 
Народження: 3 вересня 1836(1836-09-03)
Дошниця, Західна Лемківщина, Австро-Угорщина
Смерть: 4 серпня 1898(1898-08-04) (61 рік)
Львів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія
Похоронений: Львів, крипта Собору св. Юра
Батько: о. Антоній Сембратович
Мати: Анна Вислоцька
Прийняття священичого сану: 1 листопада 1860
Єпископська хіротонія: 20 квітня 1879
 
Нагороди:
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони

Митрополи́т Сильве́стр Сембрато́вич (у світі Сильве́стр Сембрато́вич, пол. Sylwester Sembratowicz; 3 вересня 1836, Дошниця, Західна Лемківщина — 4 серпня 1898, Львів) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви; з 5 травня 1885 року Митрополит Галицький, Архієпископ Львівський та Єпископ Кам'янецький — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Небіж митрополита Йосифа Сембратовича.

Церковна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в родині пароха села Дошниця, що в Західній Лемківщині, отця Антона Сембратовича та Анни Вислоцької, також з священичої родини. Мав сестру Теклю (†1912, Пациків) та молодшого брата Людвіга (24.12.1837-†01.05.1892)- майбутнього генерал-майора австрійської армії.

Теологію закінчив у Римі, висвячений 1 листопада 1860. З 1863 — префект Львівської духовної семінарії, з 1868 — професор догматики у Львівському університеті, з 1878 архипресвітер митрополичої капітули.

28 лютого 1879 іменований єпископом-помічником львівським з титулярним престолом в Юліополісі для митрополита Йосифа Сембратовича, 20 квітня 1879 відбулася єпископська хіротонія, з 1882 — львівським адміністратором.

У 1885 — митрополитом галицьким, архієпископом львівським та єпископом кам'янецьким УГКЦ.

29 листопада 1895 Папа Лев XIII іменував Сильвестра Сембратовича кардиналом з титулом Санто Стефано аль Монте Челіо (Санто Стефано Ротондо).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

1870 разом з отцем Юліяном Пелешем заснував богословський журнал «Рускій Сіонъ»; з о. Ю.Пелешем і о. О.Лепким склав для народу «Изборникъ благопотребныхъ церковныхъ чиновъ и службъ» (1870) та видав перший молитовник народною мовою (1879).

Сембратович скликав 1891 провінціальний синод у Львові, 1884 заснував дівочий інститут під управою Сестер Василіянок і 1889 збудував нову духовну семінарію у Львові, заснував священиче Товариство св. Павла, що провадило місії і видавало релігійні книги. Також Товариство святого апостола Петра, що допомагало бідним парафіям.

Заходами Сембратовича 1885 створено нову греко-католицьку єпархію у Станиславові; зреформовано й активізовано Василіян; 1892 засновано нове згромадження Сестер Служебниць і 1897 проведена реформа Сестер Василіянок.

У москвофілів неодноразово виникали конфлікти з вищими церковними властями Галичини.

У кінці життя Сембратович приєднався до угодовецької так званої «нової ери», але пізніше відійшов від політики.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Telegramy «Kuriera lwowskiego» Wiedeń // Kurier Lwowski, 1893, nr 98. — S. 5.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]