Сокулка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сокулка
Sokółka
Герб Прапор
Герб Прапор
Ратуша
Ратуша
Ратуша
Основні дані
53°24′ пн. ш. 23°30′ сх. д. / 53.400° пн. ш. 23.500° сх. д. / 53.400; 23.500Координати: 53°24′ пн. ш. 23°30′ сх. д. / 53.400° пн. ш. 23.500° сх. д. / 53.400; 23.500
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Q11119711? і Сокульський повіт
Площа 18,59 км²
Населення 19054 (2011)[1]
· густота 1006 (2008[2]) осіб/км²
Міста-побратими Рохліц, Шальчинінкай
Телефонний код (48) 85
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BSK
GeoNames 758651
OSM 3089410 ·R (Ґміна Сокулка)
SIMC 0923443
Поштові індекси 16-100
Міська влада
Вебсайт www.sokolka.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Сокулка у Вікісховищі

Соку́лка (пол. Sokółka, біл. Сакулка) — місто в північно-східній Польщі, на річці Соколда. Адміністративний центр Сокульського повіту Підляського воєводства.

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку Сокулка була коронним селом, жителі якого були зобов'язані розводити соколів, з чим відтак може бути пов'язане походження назви міста. Перша письмова згадка про Сокулку (Сухолду) датується 1524 роком, коли великий князь Сигізмунд надав своїй дружині Боні Городенську пущу. У першій половині XVI століття в поселені існував великокняжий мисливський двір.

У XVI столітті Сокулка перебувала в Гродненському повіті Троцького воєводства. 1565 року в Сокулці споруджено дерев'яний костел. Наприкінці XVI століття перебувала в Гродненській економії. 10 січня 1609 року місто отримало Магдебурзьке право.

1679 року в околицях Сокулки почали селитися військові-татари. У другій половині XVIII століття граф Антоній Тізенгауз оселив у Сокулці ремісників, спричинився до розбудови містечка.

З 1793 року — центр Сокулківського повіту Гродненського воєводства. У 1794 році під час повстання Тадеуша Костюшка була місцем збору повстанців Гродненщини. У 1795 році внаслідок третього поділу Речі Посполитої опинилася в складі Пруссії, а від 1807 року — в Російській імперії; центр повіту.

З 1842 року перебувала в складі Гродненської губернії. 28 лютого 1861 року з'явився проект міського герба «в золотому полі трьохчвертне зображення лицаря з піднесеним угору палашем».

У 1921 році за умовами Ризького мирного договору опинилася в складі міжвоєнної Польської Республіки.

У листопаді 1939 року опинилася в складі Білоруської РСР. З 1940 року було центром Соколківського району Білостоцької області. У 1941—1944 роках перебувала під німецькою окупацією. 16 серпня 1945 року влада СРСР передала Сокулку Польській Народній Республіці.

З православним цвинтарем сусідить військовий меморіал похованих тут 1500 радянських воїнів.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 9188 1711 6669 808
Жінки 9866 1715 6154 1997
Разом 19054 3426 12823 2805

У 1921 році в Сокулці проживало 6086 осіб, з них 3612 (59,3 %) поляків, 2321 (38,1 %) євреїв, 81 (1,3 %) росіян, 36 (0,5 %) білорусів, 27 (0, 44%) татар, 8 (0, 13%) українців, 1 (0,01 %) латишів[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 7598 осіб (4954 чоловічої статі та 2644 — жіночої), з яких 2590 — православної віри, 2848 — юдейської, 2033 — римо-католицької[5]. Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року[6]:

Мова Осіб Відсоток
єврейська 2848 37,48 %
російська 1645 21,65 %
білоруська 1536 20,22 %
польська 633 8,33 %
українська 471 6,20 %
чуваська 352 4,63 %
німецька 51 0,67 %
татарська 34 0,45 %
болгарська 4 0,05 %
литовська 4 0,05 %
фінська 4 0,05 %
латиська 1 0,01 %
циганська 1 0,01 %
інші 14 0,18 %
Разом 7598 100 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Відомі уродженці
  • Пйотр Лебедзінський (1860—1934) — інженер-хімік, піонер польської фотографії, кінематографу і фотохімічної промисловості.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  4. Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku : mieszkania, ludność, stosunki zawodowe : województwo białostockie. 1927. Процитовано 6 грудня 2023.
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-47. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 22 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]