Сонячний час

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сонячний час — система відліку часу, в якій як основна одиниця прийнятий інтервал (сонячна доба) між двома послідовними верхніми (або нижніми) кульмінаціями Сонця.

Справжній сонячний час вимірюється часовим кутом центра Сонця. Внаслідок нерівномірності видимого річного руху Сонця по екліптиці і нахилу екліптики до екватора істинний сонячний час плине нерівномірно, внаслідок чого вiн незручний для практичного життя. Для усунення цього недоліку було запроваджено так зване середнє Сонце — фіктивна точка, що протягом року рухається рівномірно по екватору та здійснює відносно точки весняного сонцестояння один оберт за той же час, що й справжнє Сонце, яке рухається по екліптиці нерівномірно.

Система відліку часу, заснована на середньому Сонці називається середнім сонячним часом, а інтервал часу між двома послідовними однойменними його кульмінаціями — середньою сонячною добою, які поділяються на середні сонячні години, хвилини й секунди.

Середній сонячний час вимірюється часовим кутом середнього Сонця. Різниця між середнім і справжнім сонячним часом називається рівнянням часу.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1988. стор. 284(рос.)