Сперма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сперма у чашці Петрі

Спе́рма (грец. σπερμα – насіння), також сі́м'я або еякуля́т (лат. ēiaculor – вергати, шпурляти) — рідина (каламутна, в'язка, світло-сірого кольору), що виділяється при еякуляції (сім'явиприскуванні) чоловіками, а також самцями тварин. Складається із сперматозоїдів і насінної рідини.

Утворення сперми починається в період статевого дозрівання, досягає максимуму в зрілому віці та зменшується до старості.

Об'єм сперми, що виділяється при кожній еякуляції, різний у різних видів;

Речовини, що містяться у спермі: аскорбінова кислота, характерні для кожної групи крові антитіла, холестерин, холін, лимонна кислота, фруктоза, дезоксирибонуклеїнова кислота, докозагексаенова кислота, ціанокобаламін, глутатіон, інозит, молочна кислота, спермін, сечовина, гіалуронідаза, гіалуронова кислота, піровиноградна кислота, піримідин, спермідін, сечова кислота.

Запліднювальна дія сперми залежить від кількості та якості сперматозоїдів. Кількість сперматозоїдів в спермі тварин неоднакова (у барана близько 30%, у бика близько 14%, кнура, жеребця 7-8%) і може варіюватися в залежності від умов життя. У більшості безхребетних і деяких хребетних тварин (риб, земноводних, плазунів, багатьох птахів і ссавців) спостерігається сезонність виділення сперми. При деяких патологічних станах організму сперма може бути позбавлена сперматозоїдів (азооспермія), мати їх в невеликій кількості (олігоспермія), містити нерухомі (нікроспермія) або аномальні сперматозоїди (тератоспермія).

Примітки[ред.ред. код]

CC-logo.svg

Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «Сперма», російської Вікіпедії.

Icono de traducción.svg



Секс Це незавершена стаття про секс.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.