Калитка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калитка
HQ SAM ST2.jpg
Людська калитка в розслабленому (зліва) і напруженому (справа) стані
Латинська назва Scrotum
Анатомія Грея subject #258 1237
Артерія Передня калиткова артерія і задня калиткова артерія
Вена Яєчкова вена
Нерв Задні калиткові нерви, передні калиткові нерви, статева гілка стегново-статевого нерва, гілки промежини заднього стегнового шкірного нерва
Лімфа Поверхові пахвинні лімфатичні вузли
Попередник Лабіоскротальні складки
MeSH Scrotum
Dorlands/Elsevier 12726162

Commons-logo.svg Калитка у Вікісховищі

Кали́тка[1], також мошо́нка[2] (лат. scrotum) — продовження черевної порожнини, анатомічно відмежоване від неї та розташоване ззовні, в ділянці промежини між статевим членом і анусом.

Назва[ред. | ред. код]

У «Словарі Грінченка» не згадується вживання лексем калитка, мошонка як анатомічних термінів[3][4]. Слово «калитка» має первісне значення «гаманець», «гаман», «кисет». Утворене від застарілого калита́ («торба для грошей»), що має тюркську етимологію (каз. , тат. і алт. калта, заст. тур. kalita)[5]. Варіант «мошонка» походить з прасл. *mošьna < *moxĭna, споріднене з «міх», «мішок», «міхур»[6]. Згідно зі «Словарем Грінченка», словом мошонка теж традиційно називався гаманець, мішечок для грошей[4] (збереглося в діалектах)[2], у СУМ-11 є твердження, що їх робили з калиток самців тварин[2]. Співзвучна назва існує для цього органа в багатьох слов'янських мовах: біл. машонка, рос. мошонка, серб. мошнице/mošnice, пол. moszna, словен. môšnja, словац. miešok, хорв. mošnja.

Латинська назва scrotum, можливо, утворена від scortum («шкіра», «шкура»), метатеза в якому пояснюється ймовірним впливом scrautum («шкіряний сагайдак»)[7].

Опис[ред. | ред. код]

У людини після статевого дозрівання основа калитки покрита лобковим волоссям. Усередині неї існує подовжня перегородка, що розділяє її на дві половини, в кожній з яких знаходиться яєчко з придатком і сім'яним канатиком.

Розміщення яєчок в калитці дозволяє створювати для них температуру нижче, ніж усередині тіла. За оптимальну температуру вважається 34,4 °C. Температура підтримується приблизно постійною за рахунок того, що калитка опускається нижче в теплих умовах і підтягається до тіла в холодних умовах.

Одне яєчко зазвичай розташоване нижче за інше, що дозволяє їм не бути придавленими один до одного в поперечному напрямі.

Основні шари калитки — шкіра, м'ясиста оболонка, фасції і м'язи.

Калитка у людського плода утворюється в третьому місяці життя з лабіоскротальних складок навколо статевого горбка, які також дають початок великим статевим губам у жінок. Отже, ці утворення є гомологічними.

Пірсинг[ред. | ред. код]

На шкірі калитки роблять деякі види інтимного пірсингу: «гафада» (проколюється шкіра калитки попереду), «гафада-драбина» (низка проколів вздовж шва калитки попереду), «наскрізний калитковий пірсинг» (створення наскрізної фістули в калитці), «гіш» (пірсинг між калиткою та анальним отвором).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Калитка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б в Мошонка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Калитка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. а б Мошонка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  6. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  7. scrotum (n.). www.etymonline.com. Online Etymology Dictionary. Процитовано 7 листопада 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
  • Хіміч С. Д. та ін. Хірургія. — К.: Здоров'я, 2004. — С. 421. — ISBN 5-311-01352-4.
  • О.М. Кіт, О.Л. Ковальчук, Г.Т. Пустовойт. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 494 с. ISBN 966-7364-92-5(С. 438)