Спільний рід
Спільний рід — рід іменників української та інших мов, які можуть позначати осіб обох статей[1], закінчуються на голосні: -а (-я) (рідше -о, -е (-є), -і). В реченні вони набувають роду тієї особи, яку позначають, що проявляється в роді пов'язаних з ними прикметників, займенників, дієслів або за змістом речення (контекстуально)[2][3].
Іменники спільного роду існують у тій чи іншій мірі в усіх слов'янських мовах, особливо характерні для східнослов'янських.[2] Їх точну кількість складно оцінити через те, що частина з них поширені в діалектному мовленні, а тому часто не проходять критеріїв для включення до нормативних словників. Група слів спільного роду розширюється і назвами родів діяльності: вони позбавлені негативного чи діалектного відтінків.[2]
Оскільки іменники спільного роду можуть позначати як чоловіче, так і жіноче, більшість вчених називають їх граматичними омонімами (як-от І. Р. Вихованець), іноді (В. В. Мерінов) — граматичною полісемією (бо однозначно судити про їх рід не можна). Т. Ю. Мороз називає це семантико-граматичною асиметрією у вигляді омонімії граматичних форм. Є і ті (В. О. Горпинич, А. П. Загнітко), хто критикують термін «спільний» рід.[2]
Закінчення -а(-я) є основною ознакою іменників спільного роду. Серед іменників спільного роду немає слів з нульовим закінченням (закінченням на приголосний звук), оскільки так змінювати своє родове значіння, як це роблять слова спільного роду, можуть лише слова з жіночим закінченням. Є й виключення іншомовного походження: модель у значенні професії.
Семантична група слів середнього роду | Спосіб творення
чи група класифікації |
Приклади слів |
---|---|---|
Назви осіб за їх характерними діями або рисами поведінки (здебільшого негативні) | Суфікси-закінчення: -а, -я |
|
Назви осіб чоловічого або жіночого роду зі значенням згрубілості, збільшеності (здебільшого негативні) | Суфікси: -ук-, -юк-, -уч-, -юч-, -уг-, -юг- з закінченнями -а, -я та -о, -е, -є | |
Назви осіб за їх характеристиками (здебільшого негативні) | Суфікс-закінчення: -о | |
Назви осіб за їх характеристиками або родом діяльності (без негативної конотації) | Закінчення: -а, -я | |
Назви осіб за родом діяльності іншомовного походження, що не відмінюються (без негативної конотації) — вживаються за аналогією до спільного роду | Закінчення: -а, -о, -е, -є, -і |
Іменники спільного роду можуть позначати осіб обох статей, а своє граматичне значення однозначно реалізують лише в контексті[2]. З морфологічного погляду іменники спільного роду належать до чоловічого чи жіночого роду залежно від статі, котру позначають. Рід іменників спільного роду визначається синтаксично, за допомогою:
- аналітичних засобів і форм узгоджуваних (прилеглих) прикметників, займенників, дієслів:
- Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша й невеличенька (Б. Грінченко, «Словарь української мови»).[5]
- Десь узявся близький сусіда (Б. Грінченко, «Словарь української мови»).[5]
- Повідомлено про підозру у колабораціонізмі адвокатці з Мелітополя, яка стала суддею окупаційного суду (Офіс Генерального прокурора)[9].
- Суддя не мстивий, а всім страшливий (Б. Грінченко, «Словарь української мови»).
- Заспіває та й згадає, що він сиротина… (Т. Шевченко)[5]
- Отакий-то мій Ярема, сирота убогий! (Т. Шевченко).[2]
- Отож той самий сиротина… одежу справив,.. купив садочок (Т. Шевченко).[5]
- Йонька був якийсь невдаха, все йому не в руки потрапляло, а ковзало між пальцями (Г. Тютюнник).[3]
- А дитини й той нероба може доглянути (Леся Українка).[5]
- Мудрий, як той недотепа, що від дощу в річку ховався (народна творчість).[3]
- Забарилась недотепа — от тобі й халепа (народна творчість).[3]
- На запитання, що думають її діти про те, що вона стала теслею, вона відповідає, що вони про це взагалі не думають (NATO News).
- Вона так зо мною обходиться, наче б я була її слуга (Л. Українка).[5]
- Ти всюди був мені слугою вірним (К. Бай)
- Вереда сам себе раз на рік любить (народна творчість).
- відповідного контексту (граматичного зв'язку з залежними від них, неприлеглими, словами: означеннями, присудками — дієсловами минулого часу, умовного способу):
- Кого ж сиротина, кого запитає? І хто їй розкаже,.. де милий ночує? А дівчина-сиротина у наймах марніє. (Т. Шевченко)[5]
- Що каліка виробляє? Криницю копає! І викопав (Т. Шевченко).[5]
- Попри це, Марія, так звуть баристу, продовжувала усміхатися та готувати каву (Великий Київ)[10].
- Катруся підростала… Бач, і сирота, а всім була навдивовижу (Т. Шевченко).[5]
- Була собі Гандзя, каліка небога (Т. Шевченко).
- Виступає дівчина — голова колгоспу (О. Гончар).
- Соня та ледацюга — рідні брати (народна творчість).
- Груня мовчала, не перечила, коли свекруха називала її невдахою (Кость Гордієнко)[3].
В рідкісних випадках слова спільного роду застосовуються до осіб чоловічої статі, проте з жіночими прилеглими прикметниками (зустрічається переважно в художній чи розмовній мові):
- Ховайсь, проклята неотеса! (І. Котляревський)
- Менший брат, піша пішаниця, теє зачуває… І тоді найменший брат, піша пішаниця, на ноги встав (народна дума).
- Куди йому грішному! Там така з його недомова (Б. Грінченко, «Словарь української мови»).
- Він — моя дружина (в значенні подружня пара, тут: чоловік).
Слово спільного роду | Вжиток щодо особи чоловічого роду | Вжиток щодо особи жіночого роду | Приклад вживання
(наведено жіночі форми як менш поширені) |
---|---|---|---|
рибалка | завзятий рибалка | завзята рибалка | Була рибалкою, продавчинею і парафіянкою: Путін вітав з Новим роком з підставними військовими (Галицький Кореспондент)[11] |
листоноша | волинський листоноша | волинська листоноша | До роботи листоношею Ірина Омельчук працювала лаборанткою, згодом начальницею цеху на виробництві (Суспільне Луцьк).[12] |
голова | почесний голова | почесна голова | Виступає дівчина — голова колгоспу (О. Гончар). Померла активна громадська діячка, Почесна союзянка, голова Нововолинського осередку Суспільної служби України... (медіа, О. Синчак).[8] |
cуддя | досвідчений суддя | досвідчена суддя | Галки на стіні Сидять, мов судді марноти людської (М. Рильський). Суддя швидко зачитала заяву, називаючи їх «позивачем» i «відповідачкою» (І. Роздобудько).[8] |
cтароста | староста-засновник | староста-засновниця | Ліда вчиться дуже добре, і її обрали старостою класу (О. Копиленко). Староста пригадала й про спротив ... під час реорганізації середньої школи у Василівці (Укрінформ). Староста Аліна Святнюк разом з дітьми виготовляє окопні свічки (Суспільне Житомир). |
колега | ініціативний колега | ініціативна колега | Як пояснила інша моя колега Марі-Франсуаз Таннер ... про Рембо складено тисячі дисертацій. (М. Уельбек, пер. І. Рябчій)[8] |
тесля, проте: тесляр(-ка) | вправний тесля | вправна тесля | Протягом наступного десятиріччя Матцінґер випробувала низку найрізноманітніших способів заробітку – прасувала сорочки (10 центів за сорочку), чистила цеглу (2 центи за цеглину), була теслею... (Куншт)[13] |
юнга | юнга-мандрівник | юнга-мандрівниця | Адже Мокран вірив їй, що до кораблетрощі вона була юнгою... (Венера Курі-Гата, пер. Євгенії Кононенко). |
бариста | столичний бариста | столична бариста | Дівчина, яка працює там баристою, продовжила варити каву одразу після вибухів (НВ).[14] |
аташе | військовий аташе | військова аташе | Я хочу висловити величезну вдячність і повагу ... аташе з культури Ользі Мішкіній (медіа, О. Синчак)[8]. Валерія Романова — українська військова аташе у Російській Федерації (BBC News)[15]. |
шансоньє | знаменитий шансоньє | знаменита шансоньє | Ольга Гріга, відома українська шансоньє під псевдонімом «AMICA»... (медіа) |
рефері | професійний рефері | професійна рефері | Рефері, на яку було здійснено напад, стала арбітринею ФІФА (Футбол24).[16] |
піцайоло | піцайоло-практикант | піцайоло-практикантка | Там піцайоло — в основному чоловіки. Та сьогодні кількість жінок, які працюють піцайоло, збільшилася. (Журнал "Ресторатор")[17]. |
модель | модель та інфлюєнсер | модель та інфлюєнсерка | Будучи перспективною моделлю цього модного дому, він брав участь у численних показах (медіа). |
Щодо слів спільного роду вживається іноді (І. Г. Матвіяс, Т. Ю. Мороз) також термін «подвійний» рід, який, проте, є ширшим або й відмінним поняттям. Деякими вченими поширюючись на слова середнього роду (щодо осіб жіночої та чоловічої статі на -а(-я)), так званий подвійний рід може включати цілком відмінні групи слів, котрі:
- утворюються суфіксами -ищ(е)-, -иськ(о)-,
- поєднують не чоловічий рід із жіночим, а один із них і середнім:
- чол. р. + сер. р.: дідище, вітрисько, вовчище, будячище, хлопчисько, тракторище, дубище, ножище, ставище, басище;
- жін. р. + сер. р.: бабище, відьмище, дівчисько, дівчище, головище;
- можуть вживатися і щодо неістот: ставище, вітрисько, головище, димище, дубище, бачище[2], базарисько, базарище, стожище[5].
Ознаки спільного роду можуть також проявляти українські прізвища на -ко, -чук(-юк): (Тарас, Ірина) Шевченко, (Улас, Віра) Самчук. Проте це зберігається не скрізь, оскільки такі прізвища відміняються у вжитку щодо чоловіків, але не змінюються, коли стосуються жінок[1].
Ряд слів жіночого роду мають ознаки спільного, оскільки можуть вживатись щодо осіб чоловічої статі. При цьому прилеглі прикметники зберігаються жіночого роду, а решта членів речення набуває чоловічого роду:
- Він людина небезпечна, його треба викинути з нашого товариства (Російсько-український словник).
- Не треба уважати на Антонову лайку, бо він людина непритаманна (О. Кониський).
- У вдовиці був син, дитина єдина... (Марко Вовчок)
- Як персону світську, його не запрошували на собор (Наливайко).
- А що він за така персона? Чому його не зачіпати? (В. Собко)
- А Маковей... ось він власною персоною! (О. Гончар)
- Загалом, вів далі міністр, він уже давно не вихователь. Просто приватна особа й поет. (В. Кам’янець, перекл. Д. Кельмана)
- Стівен Гендрі — британська модель, колишній професійний футболіст. (медіа)
- Він дума, як голова, то й велика цяця?! (П. Мирний)
- Усі будуть з вас сміятись, усі осуждати, усі цуратимуться вас, що у вас через жінку уся рідня мужики… (Г. Квітка-Основ’яненко)
- У Польщі священника підозрюють у влаштуванні оргії за участю чоловіка-повії: що відомо про секс-скандал (Українська правда)[18].
- ПИЛИПЕНКО-ФРІЦАК, Наталія Анатоліївна. Іменники спільного роду в сучасній українській мові: питання класифікації. 2019. PhD Thesis. Сумський державний університет. Ст. 139—143
- ЄЛЬНІКОВА, Н. І.; ЕЛЬНИКОВА, Н. И. Вивчення граматичної категорії роду іменника в практичному курсі української мови як іноземної. Харківський національний університет внутрішніх справ, 2019.
- Синчак О. Вебсловник жіночих назв української мови — Львів: r2u.org.ua, 2022.
- ↑ а б в Категорія роду іменників — Електронний підручник з сучасної української мови. Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ПИЛИПЕНКО-ФРІЦАК, Наталія Анатоліївна. Іменники спільного роду в сучасній українській мові: питання класифікації. 2019. PhD Thesis. Сумський державний університет. Ст. 139—143
- ↑ а б в г д е Які іменники належать до спільного роду? [Архівовано 2006-05-19 у Wayback Machine.] — Уроки державної мови.
- ↑ а б в г д е ж и к Український правопис 2019. Офіційна електронна версія видання на вебсайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.pdf. Процитовано 4 квітня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Українська фраза. Микола Сулима. § 3 | Російсько-українські словники. r2u.org.ua. Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ Іменники спільного роду [Архівовано 2016-11-19 у Wayback Machine.] — Школяр України.
- ↑ Міністерство освіти і науки України - Український правопис (2019) (PDF). mon.gov.ua (ua) . Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 12 січня 2022.
- ↑ а б в г д е Синчак О. Вебсловник жіночих назв української мови — Львів: r2u.org.ua, 2022.
- ↑ Повідомлено про підозру у колабораціонізмі адвокатці з Мелітополя, яка стала суддею окупаційного суду. www.gp.gov.ua (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ Ліля, Мартиненко (25 березня 2024). "Як нас взагалі можна зламати?": дівчина-бариста стала зіркою мереж, не зупиняючись готувати каву після "прильоту" - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ Була рибалкою, продавчинею і парафіянкою: Путін вітав з Новим роком з підставними військовими (фото). Галицький Кореспондент (укр.). 31 грудня 2022. Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ Літвицька, Лариса (9 жовтня 2021). Волинська листоноша розповіла про робочі будні, собак і велосипед. Суспільне Луцьк. Процитовано 05 квітня 2024 року.
- ↑ Наша перша історія розкаже про двох неймовірних біологинь і переконає, що собака – не лише найкращий друг людини, а й чудовий співавтор. kunsht.com.ua (укр.). Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ Як живе кафе, де бариста продовжила готувати каву відразу після обстрілу Києва. nv.ua (укр.). Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ "Своя серед чужих" у Москві - чим займається українська військова аташе у Росії. BBC News Україна (укр.). 19 березня 2019. Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ Рефері, на яку було здійснено напад, стала арбітринею ФІФА.Футбол24. 23 грудня 2023
- ↑ журнал "Ресторатор" (31 липня 2020). Сексизм на кухні: так, чи ні?. UA Restorator (укр.). Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ У Польщі священника підозрюють у влаштуванні оргії за участю чоловіка-повії: що відомо про секс-скандал. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 5 квітня 2024.
Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. |