Сухоносівка (Чорнухинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сухоносівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Чорнухинський район
Рада/громада Постав-Муківська сільська рада
Код КОАТУУ 5325183807
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване перша половина XVII століття
Перша згадка 1650
Населення 378
Поштовий індекс 37134
Телефонний код +380 5340
Географічні дані
Географічні координати 50°12′26″ пн. ш. 32°56′52″ сх. д. / 50.20722° пн. ш. 32.94778° сх. д. / 50.20722; 32.94778Координати: 50°12′26″ пн. ш. 32°56′52″ сх. д. / 50.20722° пн. ш. 32.94778° сх. д. / 50.20722; 32.94778
Середня висота
над рівнем моря
130 м
Водойми струмок Вільшанка(впадає в Многу)
Місцева влада
Адреса ради 37133, Полтавська обл., Чорнухинський р-н, с.Постав-Мука, тел. 5-46-20
Карта
Сухоносівка. Карта розташування: Україна
Сухоносівка
Сухоносівка
Сухоносівка. Карта розташування: Полтавська область
Сухоносівка
Сухоносівка

Сухоно́сівка — село в Україні, в Чорнухинському районі Полтавської області. Населення становить 378 осіб. Орган місцевого самоврядування — Постав-Муківська сільська рада. Забудова села вулична, іноді дисперсна.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Село Сухоносівка знаходиться за 3 км від правого берега річки Многа, за 2,5 км від сіл Постав-Мука, Пацали та Пізники. Селом протікає кілька струмків, що зливаються в один, який впадає в річку Многа. В самому селі знаходиться невеликий ставок і один на північний захід від Сухоносівки в урочищі Колядине. Поруч проходить автомобільна дорога Р60.

Центральна вулиця села Сухоносівка

Село розташоване на кількох пагорбах. Поблизу села знаходяться(південний захід та захід) значні лісові масиви, найбільшим з яких є заказник Монастирище(733 га).

Геологія[ред. | ред. код]

Серед корисних копалин є глина, буре вугілля.

Фауна і флора[ред. | ред. код]

Види тварин, що зустрічаються в лісах поблизу села: свиня дика, лисиця руда, сарна європейська, заєць сірий, лисиця руда, борсук, вивірка лісова, трапляється лось звичайний.

Підосиновики в лісі поблизу Сухоносівки

Основні види дерев, що зростають поблизу села: дуб, граб, ясен, верба. Поблизу села знаходяться насадження берези для боротьби з ерозією ґрунтів. Береза також трапляється в лісосмугах. На північ від села знаходиться насадження сосен.

Історична довідка (детальніше Історія Сухоносівки)[ред. | ред. код]

Територія села Сухоносівки і прилеглої до неї місцевості була заселена ще в давнину. Поблизу села знаходилося поселення скіфського часу VI—III ст. до н. е. площею близько 20 га. Пізніше воно було заселене слов'янами. На території Сухоносівського городища було знайдено кілька знахідок давньоруського періоду (IX—XIII ст.)

Перша писемна згадка про село Сухоносівку датується 1650-м роком. У 1666—1757 рр. Сухоносівка входила до складу Чорнухинської, а 1757-1781 рр. — Курінської сотні Лубенського полку. Поблизу Сухоносівки в XVIII ст. знаходилося кілька хуторів: Красногірка (в 1764 р. — 6 хат, Колотівщина (одна хата) та Човновий (майбутні Пацали — 3 хати в 1764 р.)[1]. У 1666 році було зроблено перший перепис Сухоносівки. На той час в селі згадується 15 господарств[2]. 28 грудня 1721 р. (8 січня 1722 р.) село було передано у власність Якову Марковичу(16961770). У 1710 році поблизу села відкривається Свято-Троїцький Красногірський Чорнуський монастир

1800-1917 рр. У 1848 році сухоносівська церква була поставлена на мурований цоколь. До неї було прибудовано дерев'яну дзвіницю. При церкві було відкрито церковно-парафіяльну школу, діяла бібліотека та церковно-парафіяльне попечительство. У 1912 році кількість прихожан була такою. Привілейованих станів — 14 чол. Міщан — 8 чол. Козаків — 330 чол. Селян — 400 осіб чол. статі [1]

Події 1917—1920 рр. Під час революційних подій 1917—1920 рр. село перебувало під владою Центральної Ради, більшовиків, німців. Через село проходили загони білогвардійської Добровольчої армії Денікіна, Махна. Радянська влада встановлювалася двічі: в 1918 та 1919 рр.(після відходу німців). В 1918 році було створено ревком, який очолив Григорій Максимович Шеремет. В 1920 р. було створено комітет незаможних селян, який очолив колишній голова ревкому Шеремет Г. М.

Голодомор Колективізація та Голодомор Перші спроби колективізації в Сухоносівці були в 1928—1929 рОстаточно було здійснено колективізацію в 1933 р. Було створено 6 колгоспів Точна кількість жертв Голодомору не відома. Щоб уявити масштаби трагедії достатньо порівняти смертність в Сухоносівці по роках. 1930 р. — померло 26 чол. 1931 — 22 чол. 1932 — 36 чол. 1933—157 чол.!!! 1934 — 55 чол. 1935 — 22 чол. 1939 — 19 чол.

Німецько-радянська війна З початком війни багато чоловіків було мобілізовано до Червоної Армії. З тих, кого мобілізували в перші місяці війни, повернулося кілька чоловік(з кількох десятків). Під час бомбардувань німецькою авіацією влітку 1941 р. загинуло 2 людей. Восени 1941 р. повз село відступали частини Південно-Західного фронту на чолі з М.Кирпоносом. Сухоносівку було окуповано 17 вересня 1941 р. На роботи до Німеччини в 1942—1943 рр. було вивезено 166 чол.(з них 4-ро поїхало добровільно). З них 3 чол. загинуло на чужині. 17 вересня 1943 р. Сухоносівку було звільнено частинами 309 стрілецької дивізії Воронезького фронту. Всього з села було мобілізовно 257 чол. Загинуло на фронті — 109 чол(1 був розстріляний, 1 помер від хвороби, 3 — є померло а полоні).

«Хата під горою. с. Сухоносівка» М.Лисенко 1974 р. папір, олівець

1943-2001 рр. Після визволення села почалася відбудова господарства. В 1943—1963 рр. було збудовано приміщення контори колгоспу, медпункту з пологовим відділенням, гараж, телятник, конюшню, пташник, 3 корівники, 2 свинарники. E 1950 р. 3 колгоспи було об'єднано в один — Імені Т. Г. Шевченка. В 1963 р. його було об'єднано з колгоспом імені 40-річчя Жовтня. новий колгосп отримав назву «Більшовик». Він проіснував до 1998 року(в 1991 відокремилися Поставмуки), коли на його основі було створено Селянську Спілку «Нива». e 1960-1980-х рр. відбувалося економічне піднесення колгоспу. Але незважаючи на сприятливі економічні показники з поч. 1980-х рр. в селі почалися негативні демографічні тенденції. Якщо в 1962 р. чисельність населення села становила 968 чол., то в 1997 році вона скоротилася до 429 чол., а за даними перепису 2001 р. в селі проживало 378 чол. На 2012 рік ця цифра є меншою. Однак швидкого зменшення кількості населення села не спостерігається.

Сучасність[ред. | ред. код]

Господарство[ред. | ред. код]

На даний час більшість земель поблизу Сухоносівки на правах оренди обробляються ТОВ Полтава-Агрокультура, частина земель пребуває в оренді в фермерському господарстві, яке спеціалізується на тваринництві (ВРХ та вівці).

Освіта[ред. | ред. код]

До 2011 року в селі діяла школа I—II ст. Внаслідок політики «оптимізації» її було закрито. В рамках програми «Шкільний автобус» здійснюється підвіз учнів до Кізлівської ЗОШ I—III ст.

Медицина[ред. | ред. код]

У селі є діючий медпункт.

Культура[ред. | ред. код]

У Сухоносівці діє сільський будинок культури, а також сільська бібліотека.

Релігія[ред. | ред. код]

Релігійних громад в селі на 2012 рік не зареєстровано. Жителі села відвідують Покровську церкву в смт. Чорнухи, та Різдва Богородиці в с. Вороньки.

Спорт[ред. | ред. код]

У селі є стадіон, де іноді відбуваються матчі між між футбольною командою Сухоносівки та командами сіл Чорнухинського району. У 2011 р. команда с. Сухоносівки брала участь в Кубку Мокиївської сільської ради.

Світлини[ред. | ред. код]

Пам'яний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років у селі Сухоносівка

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Описи Київського Намісництва 70—80 років XVIII ст. — К. 1989.
  2. Малороссийские переписные книги 1666 года. — С. 53.

Посилання[ред. | ред. код]