Тім Говард
Тім Говард | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Тімоті Метью Говард | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 6 березня 1979 (45 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
Норт-Брансвік, Нью-Джерсі, США | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 191 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 95 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | США[1] | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Воротар | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
1995–1997 | «Сентрал-Джерсі Космос» | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Ті́моті Ме́тью Го́вард, відомий як Тім Говард (англ. Timothy Matthew Howard; нар. 6 березня 1979, Норт-Брансвік, Нью-Джерсі, США) — американський футболіст угорського походження, воротар.
Починав грати на батьківщині за «Метростарз». З 2003 по 2007 роки виступав за англійський «Манчестер Юнайтед», але не зміг закріпитися в основі команди і з 2006 року виступав за «Евертон», у складі якого провів 10 сезонів і понад 400 матчів. Завершував виступи у США в клубах «Колорадо Рапідз» та «Мемфіс 901». За збірну США провів 121 матч і став дворазовим володарем Золотого кубка КОНКАКАФ.
Кар'єра Тіма Говарда почалася в 1997 році у клубі «Норт-Джерсі Імперіалс» ліги USISL. Роком пізніше підписав професійний контракт з клубом «Метростарз». Він дебютував в переможній грі над «Колорадо Репідз» (4:1). У своєму першому повному сезоні (2000/01) Говард був обраний до «Команди всіх зірок MLS». Він також отримав титул «Найкращий воротар року MLS».
У січні 2003 року Говардом зацікавився англійський «Манчестер Юнайтед». Незважаючи на проблеми, трансфер був виконаний в строк і Говард міг приєднатися до своїх колег на гастролях до США. Він замінив Фаб'єна Бартеза як основного воротаря. У «Манчестер Юнайтед» Говард та Рой Керролл поперемінно були основними воротарями. Наприкінці сезону 2005/06 Говард продовжив контракт строком до 2009 року. Команда в той же час запросила нового досвідченого воротаря Едвіна ван дер Сара. Тім Говард був незадоволений цім та казав що не став би підписувати контракт, якби знав про прихід ван дер Сара.
У 2006 році Тім Говард був відданий в оренду «Евертону» на сезон 2006/07. У 2007 році він підписав постійній контракт з цим клубом. За перехід Говарда «Евертон» заплатив «Манчестеру» 3 мільйони фунтів стерлінгів[2]. У сезоні 2011/12 року Говард забив свій перший гол у професійній кар'єрі — у матчі проти «Болтон Вондерерз» (2:1), відзначившись з відстані у 101 ярд (92,3544 м). Говард став лише четвертим воротарем, який забив гол в англійській Прем'єр-лізі з моменту її заснування в 1992 році[3]. Пізніше в інтерв'ю Говард заявив, що для воротаря дуже прикро пропускати подібні м'ячі, тому через солідарність із воротарем «Болтона» Адамом Богданом він відмовився святкувати свій гол разом із командою, назвавши свій гол «жорстоким»[4][5][6].
Після 10 років у складі «Евертона», за які Говард провів понад 400 матчів в усіх турнірах, 2016 року він вирішив повернутися в MLS і став основним воротарем «Колорадо Рапідз»[7]. 22 січня 2019 року Говард оголосив, що сезон 2019 року стане його останнім сезоном на професіональному рівні[8]. 6 жовтня 2019 року Говард зіграв прощальний матч за «Колорадо»[9].
4 березня 2020 року Говард оголосив про повернення до футболу, підписавши контракт з клубом «Мемфіс 901» з чемпіонату USL, де він також був спортивним директором і міноритарним власником[10]. У новій команді Говард був запасним воротарем, зігравши лише 6 іграх, і у грудні 2020 року остаточно завершив ігрову кар'єру.
У складі молодіжної збірної США Говард взяв участь у молодіжному чемпіонату світу 1999 року в Нігерії, зігравши у матчах групового етапу зі збірними Англії (1:0) та Камеруну (3:1), а потім програв у 1/8 фіналу проти Іспанії (2:3).
У липні 1999 року Говард був викликаний до збірної до 23 років на футбольний турнір Панамериканських ігор 1999 року у Канаді, допомігши команді здобути бронзові нагороди[11]. Наступного року у складі цієї збірної був дублером Бреда Фріделя на літніх Олімпійських іграх 2000 року і на поле не виходив.
10 березня 2002 року Говард дебютував у грі за національну збірну США у товариській грі проти збірної Еквадору (1:0), а наступного року був основним воротарем на Кубку Конфедерацій 2003 року у Франції, зігравши у всіх трьох іграх, але американці посіли останнє місце в групі.
2 травня 2006 року Говард був включений до заявки збірної на чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині, де був дублером Кейсі Келлера і на поле не виходив. Після «мундіалю» новим головним тренером збірної став Боб Бредлі, який зробив Говарда новим основним воротарем збірної. Наступного року Тім допоміг своїй команді виграти Золотий кубок КОНКАКАФ 2007 року, обігравши у фіналі збірну Мексики з рахунком 2:1.
Надалі Говард був основним воротарем на Кубку конфедерацій 2009 року в ПАР, зігравши в тому числі і у півфіналі, в якому Сполучені Штати обіграли збірну Іспанії (2:0), яка тоді займала перше місце в рейтингу збірних ФІФА. Вісім сейвів принесли Говарду його перший «сухий матч» на турнірі. Не зважаючи на те, що американці поступились у фіналі, програвши 2:3 збірній Бразилії, Говард був нагороджений «Золотою рукавичкою» як найкращий воротар турніру[12].
Наступного року Говард був основним воротарем воротарем на чемпіонаті світу 2010 року в ПАР і був визнаний найкращим гравцем у матчі проти збірної Англії (1:1), який став для нього дебютним на чемпіонатах світу[13]. Гольовий пас Говарда на Лендона Донована допоміг США забити єдиний переможний гол у останньому матчі групового етапу проти збірної Алжиру (1:0), що дозволив американцям вийти у 1/8 фіналу[14]. Там у матчі проти збірної Гани Говард пропустив два м'ячі і його команда програла 1:2 та покинула турнір.
Надалі Говард зіграв в усіх матчах Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 року, допомігши американцям дійти до фіналу змагання. Пропустивши у ньому 4 м'ячі, через які США програли Мексиці 2:4 і не здобути трофей, Говард зробив суперечливу заяву щодо післяматчевої церемонії. Вручення трофеїв було проведено повністю іспанською мовою, незважаючи на те, що турнір проходив у Сполучених Штатах. Говард сказав, що це була «ганьба», і якби фінал відбувся в Мехіко і виграли Сполучені Штати, церемонія не проходила б англійською мовою[15].
7 червня 2014 року, під час підготовки до чемпіонату світу 2014 року, Говард провів свій 100-й матч за збірну США у товариському матчі проти збірної Нігерії (1:2)[16]. На самому «мундіалі» 22 червня Говард був визнаний найкращим гравцем матчу з Португалією, в якому він допоміг своїй команді здобути нічию 2:2[17]. 1 липня Говард знову був визнаний найкращим гравцем матчу, незважаючи на те, що Сполучені Штати програли Бельгії з рахунком 1:2 після додаткового часу в 1/8 фіналу[18]. Під час матчу він побив рекорд за кількістю сейвів у матчі чемпіонату світу — 15[19][20][21].
Після чемпіонату світу, у серпні 2014 року, Говард попросив тренера збірної США Юргена Клінсманна дати йому відпочинок від матчів збірної до вересня 2015 року[22]. В результаті він пропустив Золотий кубок 2015 року
Надалі Говард зіграв з командою на Кубку Америки 2016 року, а також став переможцем Золотого кубка КОНКАКАФ 2017 року. Проте, після того, як збірна США не пройшла кваліфікацію на чемпіонат світу 2018 року після несподіваної виїзної поразки від збірної Тринідаду і Тобаго 10 жовтня 2017 року[23], Говард більше не грав за збірну. Зі 121 матчем він є воротарем з найбільшою кількістю проведених матчів в історії чоловічої збірної США[24].
Сезон | Команда | Чемпіонат | Нац. кубок | Єврокубки | Інші кубки | Загалом | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Змаг. | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | Голи | Матчі | Голи | |||
1997 | «Норт-Джерсі Імперіалс»[en] | USL 2D | 6 | ? | КСША | - | - | - | - | - | - | - | - | 6 | -? | |
1998 | MLS Project-40 | A-League | 1 | ? | КСША | - | - | - | - | - | - | - | - | 1 | ? | |
1998 | «Метростарз» | MLS | 1 | -1 | КСША | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 1 | -1 | |
1999 | MLS | 9 | -13 | КСША | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 9 | -13 | ||
2000 | MLS | 9 | -13 | КСША | 3 | -4 | - | - | - | - | - | - | 12 | -17 | ||
2001 | MLS | 26+3[25] | -35 + -6[25] | КСША | 1 | -4 | - | - | - | - | - | - | 30 | -45 | ||
2002 | MLS | 27 | -45 | КСША | 1 | -2 | - | - | - | - | - | - | 28 | -47 | ||
2003 | MLS | 13 | -18 | КСША | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 13 | -18 | ||
Усього за «Метростарз» | 85+3 | -125 + -6 | 5 | -10 | - | - | - | - | 93 | -141 | ||||||
2003/04 | «Манчестер Юнайтед» | АПЛ | 32 | -31 | КА+КЛ | 4+0 | -4 | ЛЧ | 7 | -5 | СА | 1 | -4 | 44 | -44 | |
2004/05 | АПЛ | 12 | -10 | КА+КЛ | 4+5 | -1 + -2 | ЛЧ | 5 | -7 | СА | 1 | -3 | 27 | -23 | ||
2005/06 | АПЛ | 1 | -1 | КА+КЛ | 2+3 | 0 + -3 | ЛЧ | - | - | - | - | - | 6 | -4 | ||
Усього за «Манчестер Юнайтед» | 45 | -42 | 18 | -10 | 12 | -12 | 2 | -7 | 77 | -71 | ||||||
2006/07 | «Евертон» | АПЛ | 36 | -29 | КА+КЛ | 1+1 | -4 + -1 | - | - | - | - | - | - | 38 | -34 | |
2007/08 | АПЛ | 36 | -30 | КА+КЛ | 0+3 | -4 | КУЄФА | 8 | -6 | - | - | - | 47 | -40 | ||
2008/09 | АПЛ | 38 | -37 | КА+КЛ | 7+1 | -5 + -1 | КУЄФА | 2 | -4 | - | - | - | 48 | -47 | ||
2009/10 | АПЛ | 38 | -49 | КА+КЛ | 2+2 | -3 + -2 | ЛЄ | 9 | -13 | - | - | - | 51 | -67 | ||
2010/11 | АПЛ | 38 | -45 | КА+КЛ | 4+0 | -4 | - | - | - | - | - | - | 42 | -49 | ||
2011/12 | АПЛ | 38 | -40; 1 | КА+КЛ | 6+0 | -4 | - | - | - | - | - | - | 44 | -44; 1 | ||
2012/13 | АПЛ | 36 | -39 | КА+КЛ | 4+0 | -5 | - | - | - | - | - | - | 40 | -44 | ||
2013/14 | АПЛ | 37 | -37 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 37 | -37 | ||
2014/15 | АПЛ | 32 | -44 | КА+КЛ | 0+1 | -3 | ЛЄ | 9 | -10 | - | - | - | 42 | -57 | ||
2015/16 | АПЛ | 25 | -35 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 25 | -35 | ||
Усього за «Евертон» | 354 | -385; 1 | 32 | -36 | 28 | -33 | - | - | 414 | -454; 1 | ||||||
2016 | «Колорадо Репідз» | MLS | 17+2[25] | -19 + -1[25] | КСША | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 19 | -20 | |
2017 | MLS | 25 | -39 | КСША | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 25 | -39 | ||
2018 | MLS | 33 | -58 | КСША | 0 | 0 | ЛЧ | 1 | -2 | - | - | - | 34 | -60 | ||
2019 | MLS | 25 | -46 | КСША | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 25 | -46 | ||
Усього за «Колорадо Репідз» | 100+2 | -162 + -1 | 0 | 0 | 1 | -2 | - | - | 103 | -165 | ||||||
2020 | «„Мемфіс 901“» | USL | 6 | -12 | - | - | - | - | - | - | - | - | 6 | -12 | ||
Totale carriera | 602 | -733; 1 | 55 | -56 | 41 | -47 | 2 | -7 | 700 | -739; 1 |
- Володар Кубка Англії: 2004
- Володар Кубка ліги: 2006
- Володар Суперкубка Англії: 2003
- Бронзовий призер Панамериканських ігор: 1999
- Володар Золотого кубка КОНКАКАФ (3): 2007, 2013, 2017
- Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ (1): 2011
- Воротар року в MLS: 2001 [27]
- Учасник Матчу усіх зірок MLS: 2001, 2002, 2009, 2017[26]
- У символічній збірній англійської Прем'єр-ліги: 2003/04[27]
- Футболіст року в США: 2008, 2014[28]
- Найкращий гравець Матчу усіх зірок MLS: 2009[29]
- «Золота рукавичка» Кубка конфедерацій ФІФА: 2009
- Найкращий воротар року в КОНКАКАФ: 2013, 2014, 2015[30][31][32]
- Fútbol de Primera Player of the Year: 2014[33]
- У символічній збірній КОНКАКАФ: 2015[34]
- ↑ а б https://www.uslchampionship.com/tim-howard
- ↑ Howard signs Everton deal. Metro. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 11 травня 2013.
- ↑ Tim Howard Goal: Everton Goalkeeper Scores Goal Against Bolton (VIDEO). The Huffington Post. 4 січня 2012. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ Hunter, Andy (5 січня 2012). Tim Howard feels sympathy for Bolton goalkeeper after 'cruel' goal. The Guardian. London. Архів оригіналу за 2 липня 2014.
- ↑ Telegraph staff (5 січня 2012). Everton goalkeeper Tim Howard refuses to get blown away by freak goal over Bolton's hapless Adam Bogdan. Telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 12 січня 2022.
- ↑ Everton goalkeeper Tim Howard plays down historic goal - ESPN FC. ESPNFC.com.
- ↑ Watch: Tim Howard introduced in press conference at Dick's Sporting Goods Park. ColoradoRapids.com.
- ↑ Tim Howard to retire at end of '19 MLS season. ESPN. 22 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ Tim Howard: Ex-Man Utd & Everton goalkeeper retires. 7 жовтня 2019 — через www.bbc.co.uk.
- ↑ TIM HOWARD TO PLAY FOR MEMPHIS 901 FC. memphis901fc.com. 4 березня 2020. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 29 травня 2022. [Архівовано 2020-10-27 у Wayback Machine.]
- ↑ U.S. Soccer Squad Wins Bronze Medal at Pan Am Games. UCLABruins.com. 6 серпня 1999. Архів оригіналу за 21 червня 2015. [Архівовано 2015-06-21 у Wayback Machine.]
- ↑ FIFA Confederations Cup South Africa 2009: Awards. FIFA. 2010. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 12 червня 2010.
- ↑ 2010 FIFA World Cup Roster. U.S. Soccer. 2010. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 12 червня 2010.
- ↑ Whiteside, Kelly (24 червня 2010). Donovan's last-gasp goal nets historic World Cup win for USA. USA Today. Процитовано 19 квітня 2015.
- ↑ Melville, Adrian (10 серпня 2011). A conflict of interest?. Forbes. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 10 серпня 2011.
- ↑ Jones, Neil. Ton-up Tim! Joy for Howard at getting 100th US cap. Liverpool Echo. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 13 червня 2014.
- ↑ USA 2–2 Portugal. FIFA. Архів оригіналу за 8 червня 2014. Процитовано 2 червня 2014.
- ↑ Belgium 2–1 USA. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ World Cup 2014: Tim Howard makes record number of saves. BBC Sport (British Broadcasting Corporation). 2 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014.
- ↑ Bandini, Paolo (2 липня 2014). Tim Howard reflects on 'bittersweet' World Cup record in USA defeat. The Guardian. Guardian News and Media. Процитовано 4 січня 2015.
- ↑ Official FIFA statistics, updated July 5, 2014 (PDF). FIFA.com. 5 липня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2016. Процитовано 29 грудня 2014. [Архівовано 2016-06-02 у Wayback Machine.]
- ↑ U.S. MNT Goalkeeper Tim Howard Takes Break from International Soccer. www.ussoccer.com. 21 серпня 2014. Процитовано 21 травня 2019.
- ↑ Marc Stein (12 жовтня 2017). Landon Donovan: Time to Re-evaluate U.S. Soccer. The New York Times. Процитовано 7 травня 2019.
- ↑ James Dudko (22 січня 2019). USA Goalkeeper Tim Howard Announces He Plans to Retire After 2019 MLS Season. bleacherreport.com. Процитовано 7 травня 2019.
- ↑ а б в г Плей-оф
- ↑ Bradley, Giovinco to represent TFC at MLS All-Star game. Sportsnet.ca (амер.). Процитовано 21 липня 2017.
- ↑ Henry retains PFA crown. BBC Sport. 25 квітня 2004. Процитовано 29 лютого 2020.
- ↑ TIM HOWARD VOTED 2014 U.S. SOCCER MALE ATHLETE OF THE YEAR. US Soccer. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ 2017 MLS All-Star Roster. Major League Soccer. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 20 липня 2017. [Архівовано 2017-07-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Peralta, Morgan named 2013 CONCACAF Players of the Year. CONCACAF.com. 13 грудня 2013. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 15 грудня 2013.
- ↑ Navas, Wambach named 2014 CONCACAF Players of the Year. CONCACAF.com. 23 грудня 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 25 лютого 2016.
- ↑ Javier Hernandez and Carli Lloyd Named 2015 CONCACAF Players of the Year. concacaf.com. 22 січня 2016. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ Tim Howard wins Futbol de Primera Player of the Year award. SI.com. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Javier Hernandez and Carli Lloyd Named 2015 CONCACAF Players of the Year. CONCACAF. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 22 січня 2016.
- Тім Говард на сайті ФІФА (англ.)
- Статистика гравця на Soccerbase [Архівовано 18 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика гравця на SoccerNet [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вебсайт Тіма Говарда
- Jack Bell. Howard Signs Contract Extension New York Times. January 23, 2003 [Архівовано 27 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Народились 6 березня
- Народились 1979
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 2000
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2003
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2006
- Гравці розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 2007
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2009
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2010
- Гравці розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 2011
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2016
- Гравці розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 2017
- Уродженці Нью-Джерсі
- Футболісти США
- Угорці США
- Футбольні воротарі
- Футбольні воротарі-бомбардири
- Гравці молодіжної збірної США з футболу
- Гравці збірної США з футболу
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну
- Футболісти «Норт-Джерсі Імперіалс»
- Футболісти «Нью-Йорк Ред Буллз»
- Футболісти «Евертона»
- Футболісти «Манчестер Юнайтед»
- Футболісти «Колорадо Репідз»
- Футболісти «Мемфіс 901»
- Футбольні легіонери США
- Футбольні легіонери в Англії
- Гравці олімпійської збірної США з футболу
- Люди з синдромом Туретта
- Американські бронзові призери Панамериканських ігор