Філяс Платонід Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Платонід Філяс, ЧСВВ
Filas Platonides.jpg
Ім'я при народженні Петро
Народився 27 вересня 1864(1864-09-27)
с. Добрячин
Помер 16 червня 1930(1930-06-16) (65 років)
Дрогобич, Львівське воєводство, Польська Республіка
Діяльність священик-василіянин
Відомий завдяки український церковний та громадсько-політичний діяч у Галичині
Alma mater Львівська академічна гімназія
Титул Протоігумен ЧСВВ
Термін 19041917, і як провінційний вікарій 19181920
Попередник о. Пйотр Бапст, єзуїт
Наступник о. Марко Галущинський
Партія Українська національно-демократична партія
Конфесія греко-католик
Родичі Батько: Іван

о. Платоні́д Петро́ Фі́ляс (27 вересня 1864, с. Добрячин коло Сокаля — 16 червня 1930, м. Дрогобич) — український церковний та громадсько-політичний діяч у Галичині, священик-василіянин. Один із авторів Конституції ЗУНР.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 27 вересня 1864 року в с. Добрячин коло Сокаля (нині Львівська область, Україна).

Навчався у сільській народній школі, згодом Львівській академічній гімназії, за яку оплачував своєю власною працею і яку закінчив з відзнакою. До Добромильського монастиря вступив 7 листопада 1883. Після новіціату, продовжив філософсько-богословські студії у Кракові, під час яких робив дописи до церковного журналу «Рускій Сіон» та священичого місячника «Душпастир». Ієрейські свячення отримав 15 серпня 1889. Згодом розгорнув широку місійно-реколекційну працю й став творцем окремої системи місій. З 1892 — засновує василіянське видавництво, первістком якого був молитовник «Гостинець», який він уклав з о. Єремією Ломницьким, і який було видано тиражем 10 тис. прим. (у 1898 — 20 тис., у 1930 — 200 тис. у кількох виданнях). 1897 у Львові разом з ігуменом монастиря св. Онуфрія о. Андреєм Шептицьким розпочав видання релігійного часопису «Місіонар», який виходив під його редакцією у 18971898 та 19201926, який в ці останні роки мав 50 тис. передплатників.

19021904 — очолював першу василіянську місію в Канаді. За 2 роки о. Філяс здобув таку симпатію, що пізніше Мондер хотіли назвати його прізвищем: Філяс. У 19041917 — протоігумен (на той час найвищий настоятель відновленого Чину) з осідком у Львові. На нього випав тягар розбудови Чину, але уже власними силами, оскільки оо. Єзуїти передали повний провід василіянам після проведення Добромильської реформи. Найперше о. П. Філяс приділив багато часу вихованню молодого монашого покоління, посилаючи студентів у Рим, Інсбрук, щоб з них вийшли майбутні професори, письменники й духовні організатори. У 1911 році заснував Місійний інститут (гімназію) імені святого Йосафата в Бучачі[2][3].

У 19141916 — апостольський адміністратор для українців-католиків поза Галичиною в Австрії. У цьому воєнному часі рятував священиків з концентраційних таборів Талергофі й Ґмінді, для розкиданих семінаристів заснував за допомогою єп. Стояна у Моравії в Кромержижі семінарію, ректором якої призначив о. Й. Коциловського — пізнішого Перемишльського єпископа УГКЦ.

Діяч Української національно-демократичної партії, член керівного органу партії — Ширшого народного комітету. У 1918 — член Української Національної Ради ЗУНР-ЗО УНР (від Жовківського повіту[4]). Один з авторів Закону «Про вибори до Сейму ЗО УНР».

З 19181920 — генеральний вікарій Чину, 19181926 — ігумен Жовківського монастиря, з 1926 — у Дрогобицькому монастирі, з якого робить дописи до «Ниви», «Нової Зорі», «Правди», «Місіонаря». У 1929 видав у Жовкві «Духовні вправи» на основі вправ св. Ігнатія Лойоли.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чава І., Щудло Р. Автором закону Конституції ЗУНР був дрогобичанин // DZ — 18 травня. — 2014.
  2. о. Назарко І. Лицар у чернечій рясі /// Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 111.
  3. Діяльність Бучацьких ченців у 1712—1946 рр.
  4. Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року).

Література[ред. | ред. код]

Могила о. Платоніда Філяса, ЧСВВ на Дрогобицькому цвинтарі по вул. Трускавецькій (станом на 27 червня 2012)

Посилання[ред. | ред. код]