Хорватія на пісенному конкурсі Євробачення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорватія
Flag
Мовник HRT
Відбір
Національний
  • 1993—2011
  • 2019—2023
Внутрішній
  • 2012—2013
  • 2016—2018
Участь
Участь 28 (19 у фіналі)
Перший виступ 1993
Найкращий результат 4-е місце: 1996, 1999
Найгірший результат 17-е місце: 2018 (п/ф)
Зовнішні посилання
ЄМС Сторінка Хорватії

Хорватія бере участь у Євробаченні щорічно з 1993 року, пропустивши конкурс 2014 і 2015 років. Найкращим результатом хорватських музикантів на конкурсі було Гран-прі гурту Riva у 1989 році, однак тоді цей гурт презентував Югославію. Після здобуття незалежності найкращим результатом Хорватії стало 4-е місце у 1996 та 1999 роках.

Хорватія обирає свого представника на фестивалі поп-музики "Дора", організатором якого є Хорватське радіотелебачення.

Учасники[ред. | ред. код]

Умовні позначення

     Переможець
     Друге місце
     Третє місце
     Четверте місце
     П'яте місце
     Останнє місце
     Автоматичний фіналіст
     Не пройшла до фіналу
     Участь скасовано
     Не брала участі
Рік Місце проведення Виконавець Пісня Фінал Півфінал
Місце Бали Місце Бали
1993 Ірландія Мілстріт Put «Don’t Ever Cry» 15 33 3 51
1994 Ірландія Дублін Тоні Цетинський «Nek’ti bude ljubav sva» 16 27 Без півфіналів
1995 Ірландія Дублін Magazin & Лідія «Nostalgija» 6 91
1996 Норвегія Осло Мая Благдан «Sveta ljubav» 4 98 19 30
1997 Ірландія Дублін E.N.I. «Probudi me» 17 24 Без півфіналів
1998 Велика Британія Бірмінгем Даніела Мартинович «Neka mi ne svane» 5 131
1999 Ізраїль Єрусалим Доріс Драгович «Marija Magdalena» 4 118
2000 Швеція Стокгольм Горан Каран «Ostani (kada zaspu anđeli)» 9 70
2001 Данія Копенгаген Ванна «Strune ljubavi (Strings Of My Heart)» 10 42
2002 Естонія Таллінн Весна Писарович «Sasvim sigurna (Everything I Want)» 11 44
2003 Латвія Рига Клаудія Бені «Više nisam tvoja (I Can’t Be Your Lover)» 15 29
2004 Туреччина Стамбул Іван Микулич «Daješ mi krila (You Are The Only One)» 12 50 9 72
2005 Україна Київ Борис Новкович «Vukovi umiru sami» 11 115 4 169
2006 Греція Афіни Северина Вучкович «Moja štikla» 12 56 Торічна одинадцятка найкращих
2007 Фінляндія Гельсінкі Dragonfly & Дадо Топич «Vjerujem u ljubav» Не вдалося кваліфікуватися 16 54
2008 Сербія Белград Kraljevi Ulice & 75 Cents «Romanca» 21 44 4 112
2009 Росія Москва Ігор Цукров і Андреа Шушняра «Lijepa Tena» 18 45 13 33
2010 Норвегія Осло Feminnem «Lako je sve» Не вдалося кваліфікуватися 13 33
2011 Німеччина Дюссельдорф Дарія Кінцер «Celebrate» 15 41
2012 Азербайджан Баку Ніна Бадрич "Nebo" 12 42
2013 Швеція Мальме Klapa s Mora "Mižerja" 13 38
Не брала участь в 2014-2015 роках
2016 Швеція Стокгольм Ніна Краліч Lighthouse 23 73 10 133
2017 Україна Київ Жак Худек «My friend» 13 128 8 141
2018 Португалія Лісабон Франка Бателич Crazy Не вдалося кваліфікуватися 17 63
2019 Ізраїль Тель-Авів Роко Блажевич The Dream 14 64
2020 Нідерланди Роттердам Дамір Кеджо Divlji vjetre Конкурс скасовано через COVID-19 X
2021 Нідерланди Роттердам Альбіна Грчич Tick-Tock Не вдалося кваліфікуватися 11 110
2022 Італія Турин Міа Дімшич Guilty Pleasure 11 75
2023 Велика Британія Ліверпуль Let 3 Mama ŠČ! 13 123 8 76

Нагороди[ред. | ред. код]

Премія Барбари Декс

Рік Країна Виконавець[1] Пісня Місце Місто проведення
2016 Хорватія Ніна Краліч[2] "Lighthouse" 23 Швеція Стокгольм

Статистика голосувань[ред. | ред. код]

Хорватія віддала найбільшу кількість балів:
Країна Бали
1 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 127
2 Мальта Мальта 82
3 Велика Британія Велика Британія 64
4 Словенія Словенія 52
5 Північна Македонія Північна Македонія 49
6 Туреччина Туреччина 48
Хорватія отримала найбільшу кількість балів від:
Країна Бали
1 Словенія Словенія 105
2 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 101
3 Північна Македонія Північна Македонія 62
4 Мальта Мальта 56
5 Туреччина Туреччина 50

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Barbara Dex Award - Die Gewinner seit 1997. www.eurovision.de. (нім.)
  2. Nina Kraljic wins 2016 Barbara Dex Award. www.eurovisionhouse.nl. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 15 квітня 2017. (англ.)